Номер провадження № 33/785/330/13
Головуючий у першій інстанції Іщенко
Доповідач Бритков С. І.
27.05.2013 року м. Одеса
Суддя судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Одеської області Бритков С.І., за участю прокурора Литвака О.М., представника митниці Доманського С.І. та представника заявника ОСОБА_3, розглянувши матеріали за скаргою ОСОБА_4,
встановив:
Як вбачається матеріалів справи, до Малиновського районного суду м. Одеси надійшов протокол № 0211/50003/13 від 2 березня 2013 року про порушення митних правил у відношенні ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає АДРЕСА_1
за ознаками скоєння правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України.
З вказаного протоколу вбачається, що, 02.03.2013 року о 17:00 годині в зоні діяльності митного поста в оглядовому залі «приліт» митного поста «Одеса - аеропорт» Південної митниці, під час митного контролю ручної поклажі громадянина Росії ОСОБА_4, який прилетів з Росії до України рейсом № 15, сполученням «Домодєдово - Одеса», було встановлено, що в порушення вимог митного законодавства, він перемістив через зону спрощеного порядку проходження митного контролю «зелений коридор» валюту в еквіваленті 32 000 доларів США, що перевищує дозволену Нацбанком України кількість та яка підлягає обов'язковому письмовому декларуванню.
Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2013 року ОСОБА_4 визнаний винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень з конфіскацією валюти.
В скарзі ОСОБА_4 просить скасувати вказану постанову, накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу, повернути конфісковані валютні цінності, посилаючись на односторонність, упередженість у розгляді справи, оскільки він не приховував валютні цінності, також вважає, що конфіскація товарів, обсяги яких перевищують неоподатковану норму переміщення через митний контроль України, не передбачена.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляції, заслухавши представника ОСОБА_4, який підтримав апеляцію, прокурора та представника митниці, які заперечували проти задоволення апеляції, приходжу до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню.
Винність ОСОБА_4, в скоєнні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом по справі № 0211/50003/13 від 2 березня 2013 року, доповідною запискою старшого інспектора Пушкарьова О.Є., поясненнями правопорушника ОСОБА_4 та іншими доказами по справі.
У відповідності до ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення й дотримання вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють порушенню митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Відповідно до ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини що пом'якшують або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст. 197 МК України:
1. У випадках, передбачених законом, на окремі товари встановлюються обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України. Пропуск таких товарів через митний кордон України та їх митне оформлення здійснюється митними органами на підставі отриманих з використанням засобів інформаційних технологій документів, які підтверджують дотримання зазначених обмежень, видачу державними органами, уповноваженими на здійснення відповідних контрольних функцій іншими юридичними особами, уповноваженими на їх видачу, якщо подання таких документів митним органам передбачено законами України
2. Перелік таких товарів (із зазначенням їх опису та коду згідно з УКТ ЗЕД), а також порядок видачі відповідних документів та їх обігу з використанням засобів інформаційних технологій затверджується Кабінетом міністрів України.
Скоєне ОСОБА_4 правопорушення під положення Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року № 436 «Про затвердження переліків товарів, на які встановлено обмеження на переміщення через митний кордон України» не підпадає, у зв'язку з тим, що зазначені у вищевказаній постанові Кабінету Міністрів України обмеження встановлені для банківських установ, а не для фізичних осіб, так як, згідно додатку № 10, переліком валютних цінностей, на які встановлені обмеження щодо переміщення через митний кордон України затвердженим вказаною постановою Кабінету міністрів України № 436, зазначено, що документом, який підтверджує дотримання встановлених обмежень для переміщення готівкової іноземної валюти є Генеральна ліцензія на здійснення валютних операцій (для вивезення за межі України, та ввезення в Україну готівкової іноземної валюти).
Відповідно до ч.1 п. 1.1 Положення про порядок надання банкам і філіям іноземних банків генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій затвердженого постановою правління Національного Банку України від 15.08.2011 № 281, вбачається, що генеральна ліцензія на здійснення валютних операцій - документ Національного Банку, що надається банкам ата дозволяє здійснювати валютні операції які не потребують індивідуальної ліцензії.
Згідно зазначеної Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року № 436 «Про затвердження переліків товарів, на які встановлено обмеження на переміщення через митний кордон України», документ, який підтверджує дотримання встановлених обмежень щодо фізичних осіб є індивідуальна ліцензія, однак вона поширюється на вивезення фізичною особою за межі України банківських металів, а не іноземної валюти. Про це вказано в Постанові Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року № 436 «Про затвердження переліків товарів, на які встановлено обмеження на переміщення через митний кордон України».
У відповідності до ч. 3 ст. 197 МК України обмеження щодо ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України валютних цінностей, а також порядок переміщення їх через митний кордон України, у тому числі особливості декларування валютних цінностей (зокрема, визначення граничних сум валютних цінностей, які підлягають письмовому або усному декларуванню), можуть встановлюватися Національним Банком України. Таким чином, законодавець розмежує поняття обмеження і порядок переміщення, який і включає особливості декларування валютних цінностей.
Згідно з п. 2 розділу 2 «Інструкції про переміщення готівки через митний кордон України, затвердженої постановою Національного банку України від 27 травня 2008 року № 148, Фізична особа - резидент має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі та за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах) виключно ту суму, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро. Строк дії таких документів 30 календарних днів, починаючи з дня видачі. Тобто, вказаною інструкцією не обмежена суму готівки, яка може бути ввезена на територію України, а встановлено порядок переміщення готівки через митний кордон України.
Таким чином, законодавством України не заборонено та не обмежено ввезення чи вивезення грошових коштів для фізичних осіб у певній сумі, а лише існує порядок, щодо декларування таких коштів, залежно від суми, яка проводиться через митний кордон (встановлено порядок переміщення).
За таких обставин, керуючись, п. 4 ст. 3 Митного кодексу України, згідно якому, у разі, якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань держаних митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України, або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов'язків осадових осіб митних органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь митного органу, рішення повинно прийматись на користь зазначених підприємств і громадян.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 471, 522, 524529 МК України, ст. ст. 283-285, 293 294 КУпАП, суддя апеляційного суду Одеської області,
постановив:
Апеляцію заявника ОСОБА_4 задовольнити, постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2013 року, якою ОСОБА_4 визнаний винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень та з конфіскацією валюти - змінити, виключити з резолютивної частини постанови вказівку, про конфіскацію вилученої по протоколу про порушення митних правил валюти. Повернути ОСОБА_4, або його уповноваженому пред ставнику вилучену у нього згідно протолу про порушення митних правил № 0211/50003/13 від 2 березня 2013 року валюту.
В іншій частині постанову залишити без змін.
Суддя апеляційного суду Одеської області С.І. Бритков