Номер провадження № 22-ц/785/4409/13
Головуючий у першій інстанції Максимович Г.В.
Доповідач Цюра Т. В.
28.05.2013 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
Головуючого: Цюри Т.В.,
Суддів: Сєвєрової Є.С., Погорєлової С.О.
при секретарі: Криворучці Ю.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Одеської області апеляційні скарги відділу державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції Одеської області та ОСОБА_2 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 18 березня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «Полонія - 2006», відділу державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції про визнання угоди нікчемною, -
В липні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до Іллічівського міського суду Одеської області з даним позовом, посилаючись на те, що в порядку примусового виконання рішення суду належний йому житловий будинок був оцінений в сумі 20 110 грн. та проданий з публічних торгів за 20 200грн., що в 15 разів менше його дійсної вартості, визначеної експертом в сумі 293 026 грн., тому вказана угода порушує публічний порядок, оскільки спрямована на незаконне заволодіння його майном.
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 18 березня 2013 року - позов задоволений.
Визнано нікчемним затверджений 29.06.2011 року протокол №10/136/11/А проведення торгів з продажу житлового будинку АДРЕСА_1
Не погодившись з винесеним рішенням суду, відділ державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції Одеської області подав апеляційну скаргу на вказане рішення, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 18 березня 2013 року - скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову ОСОБА_3 відмовити в повному обсязі.
В свою чергу, не погодившись з винесеним рішенням суду, ОСОБА_2, також, подав апеляційну скаргу на вказане рішення, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову ОСОБА_3 відмовити та стягнути з ОСОБА_3 на його користь судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 57 грн.
Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.
Відповідно ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Так, судом першої інстанції було вірно встановлено, що в порядку виконання судового наказу від 25.07.2008 року, який пізніще було скасовано 15.08.2011 року (а.с. 9), про стягнення з ОСОБА_3 54792,99 грн., відділом державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції звернено стягнення на належний боржнику житловий будинок АДРЕСА_1 Згідно протоколу №10/136/11/А від 29.06.2011 року проведення публічних торгів, складеного та затвердженого ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» зазначений будинок був проданий ОСОБА_2 лише за 20 200 грн. (а.с. 27), тоді як відповідно висновку судової будівельно - технічної експертизи №594/2012 від 18.01.2012 року ринкова вартість цього житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами станом на 11.04.2011 року складала 293 026 грн. (а.с.20).
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
За встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що примусове припинення права власності позивача на житловий будинок хоча й було на той час правильне за формою, однак за ціною, що майже в 15 разів була меншою від дійсної ринкової вартості, не відповідає вимогам законодавства, конституційним та загальним принципам міжнародного права щодо захисту прав власності та по суті є конфіскаційним, а від так є незаконним заволодіння майном фізичної особи.
Згідно ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, незаконне заволодіння ним. Правочин який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Відповідно до ч.2.п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду судом в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред'являтись окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або про відмову в цьому.
Щодо доводів апеляційних скарг, які зводяться до наявного рішення апеляційного суду Одеської області від 27.06.2012 року про відмову в задоволенні вимог ОСОБА_3, тому не вимагає додаткового доказування факт правомірності проведення прилюдних торгів є неспроможними.
Так, раніше позивач звертався до суду з позовом про визнання угоди примусового відчуження недійсною з підстав, передбачених ст. ст. 203. 215 ЦК України. Рішенням Іллічівського міського суду від 11 квітня 2012 року позов задоволено. Визнано недійсним звіт про оцінку майна та протокол №10/136/11/А з проведення торгів з продажу житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с. 27). Також, судом винесено окрему ухвалу, яка набрала законної сили про необхідність перевірки наявності в діях ОСОБА_4 ознак злочину складання завідома неправдивого звіту.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 27.06.2012 року, залишеним в силі ухвалою касаційної інстанції вказане рішення скасовано та відмовлено в задоволені позову лише з підстав того, що позивач в десятиденний термін не скористався правом на подання заперечень на оцінку майна.
Позовні вимоги по даній справі заявлені на підставі ст. 228 ЦК України, отже підстави та предмет позовів за вищезазначеною та даною справою є зовсім різними.
За встановлених обставин, колегія суддів вважає, що, висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, відповідають встановленим обставинам справи, до яких суд дійшов з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду є законним і обґрунтованим.
Доводи апеляційної скарги нічим не обґрунтовані, тому, висновків суду не спростовують.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції Одеської області - відхилити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2- відхилити.
Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 18 березня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «Полонія - 2006», відділу державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції про визнання угоди нікчемною - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Т.В. Цюра
Судді: Є.С. Сєвєрова
С.О. Погорєлова