Дата документу 03.06.2013
Справа № 0814/8317/2012
Провадження № 2/334/164/2013
03 червня 2013 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Турбіної Т.Ф.
при секретарі Шульженко О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод» про визнання права, відновлення становища, що існувало до порушення, суд, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ «Запорізький арматурний завод» про визнання права, відновлення становища, що існувало до порушення, в якому зазначила , що працювала з 25.09.1980 р. по 03.10.1983 p.; з 01.12.1983 р. по 08.02.1985 p.; з 06.11.1985 р. по 01.08.1990p.; з 02.08.1990 р. по 06.09.1995 р. у Запорізькому Виробничому об'єднанні «Арматуробудування», ВАТ «Запорізький арматурний завод», за професією, яка включена до Списку №2 виробництв, цехів, професій та посад, робота в яких дає право на пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах.
ПАТ «Запорізький арматурний завод» видав довідку вих. № 60 від 13.05.2009р., та уточнюючу довідку № 77 від 14.12.2010p., згідно до яких підтвердив стаж роботи у шкідливих умовах у ВАТ «Запорізький арматурний завод» за період з 25.09.1980 р. по 03.10.1983 p.; з 01.12.1983 р. по 08.02.1985 p.; з 06.11.1985 р. по 01.08.1990 p.; з 02.08.19990 р. по 06.09.1995 р. На підставі цих довідок їй з 18.03.2011 р. була призначена пенсія за віком на пільгових умовах по Списку № 2. Періоди роботи підтверджені записами в трудової книжки.
Заявою-повідомленням ВАТ «Запорізький арматурний завод» від 18.05.2011 р. №295 була анульована та відкликана довідка ВАТ «Запорізький арматурний завод» вих. №77 від 14.12.2010р., оскільки ВАТ «Запорізький арматурний завод» не є правонаступником ЗВО «Арматуробудування», період роботи позивача на якому віднесено до пільгової роботи, не отримав ніяких документів на зберігання, а тому не має права видавати документи стороннього підприємства.
У зв'язку з цим УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя припинило виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2011р. за відсутності необхідного пільгового стажу роботи по Списку №2.
З діями ВАТ «Запорізький арматурний завод» по відкликанню уточнюючої довідки і припиненням вимлати пільгової пенсії позивач не погоджується, оскільки вважає, що ВАТ «Запорізький арматурний завод», до якого в результаті перетворень перейшли всі основні засоби виробництва разом з робітниками, повинен був видати їй уточнюючу довідку про підтвердження стажу роботи у шкідливих умовах у ЗВО «Арматуробудування» для нарахування пенсії на пільгових умовах.
Записи у трудовій книжці від 04.02.1994 р. про перейменування у ВАТ «Запорізький арматурний завод» з посиланням на наказ Мінмашпрома № 104 від 28.01.94р. не визнані недійсними, не внесені виправлення у відповідності до встановленого порядку ведення трудових книжок, робітники про такий факт не сповіщені.
Крім того, позивач вважає, що УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя не мало права припиняти виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах на підставі зазначеного повідомлення ВАТ «Запорізький арматурний завод», оскільки така підстава припинення виплати пенсії чинним законодавством не передбачена, у зв'язку з чим просить визнати за нею право на пенсію за віком на пільгових умовах, що підтверджена довідкою, згідно якої ВАТ «Запорізький арматурний завод» підтвердило стаж її роботи на ВАТ «Запорізький арматурний завод», а також, відновити становище по виплаті їй пенсії на пільгових умовах на підставі довідки вих. №60 від 13.05.2009р. та довідки №77 від 14.12.2010р., що існувало до припинення її виплати.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача ПАТ «Запорізький арматурний завод» в судовому засіданні проти позову заперечував, в обґрунтування своїх заперечень надав письмові пояснення, суду пояснив, що ПАТ «Запорізький арматурний завод» є правонаступником Державного підприємства «Запорізький арматурний завод», і не є правонаступником ЗВО «Арматуробудування», що підтверджується статутом ДП «Запорізький арматурний завод» від 25.11.1991р., свідоцтвом про реєстрацію суб'єкта підприємництва - ДП «Запорізький арматурний завод» за № 135 від 27.01.1992р., який засвідчує реєстрацію ДП «Запорізький арматурний завод», наказом Міністерства машинобудування ВПК і конверсії України №104 від 28.01.1994р., яким було створено ВАТ «Запорізький арматурний завод» на базі ДП «Запорізький арматурний завод», першим статутом ВАТ «Запорізький арматурний завод» та діючим статутом ПАТ «Запорізький арматурний завод». Мінмашпромом України, а не ВО «Запоріжпромарматура», як помилково вважає позивач, було передано нерухоме майно до ВАТ «Запорізький арматурний завод», згідно переліку об'єктів нерухомого майна переданих у власність відкритого акціонерного товариства, що увійшли до статутного фонду.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до абзацу першого пункту 2 розділу ХV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими умовами праці за Списком № 1 та інших роботах із шкідливими й важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України на посадах, що дають право на призначення пенсій на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявного трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими й важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв робіт, професій посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до ст. 49 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання цього Закону постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року затверджено порядок підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсій.
Пунктом 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005року передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, передбачену п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій для відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за №637.
Відповідно до п. 3 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
У п. 20 Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Тобто, вказана довідка видається підприємством у разі відсутності у трудовій книжці особи відомостей про стаж роботи, що надає право на пенсію на пільгових умовах та підтверджує саме спеціальний характер роботи та її період, а не право особи на пенсію. Вказана довідка є лише підставою для органу Пенсійного фонду України для визначення підстав та права особи на пенсію на пільгових умовах.
Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою Міністерством праці, та соціального захисту населення від 02.07.1993року, визначено, що в розділі трудової книжки «Відомості про роботу» робляться записи про найменування роботи, професії або посади, на яку приймається працівник, виконуються для робітників і службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у «Класифікаторі професій».
Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 була призначена пенсія за віком за Списком №2 згідно п. 2 розділу ХV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно пояснень УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя, для призначення пільгової пенсії за Списком №2 із зниженням пенсійного віку позивачем була надана довідка про пільговий характер роботи, видана ВАТ «Запорізький арматурний завод» вих. №60 від 13.05.2009 р., яка підтверджувала фактичну зайнятість повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці у ВАТ «Запорізький арматурний завод» за Списком № 2 за період з 25.09.1980 р. по 03.10.1983р., з 01.12.1983р. по 08.02.1985р., з 06.11.1985р. по 01.08.1990р., з 02.08.1990р. по 06.09.1995р.
14.12.2010р. ВАТ «Запорізький арматурний завод» надало уточнюючу довідку №77 яка також підтверджувала фактичну зайнятість повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці у ВАТ «Запорізький арматурний завод» за Списком № 2 за період з 25.09.1980 р. по 03.10.1983р., з 01.12.1983р. по 08.02.1985р., з 06.11.1985р. по 01.08.1990р., з 02.08.1990р. по 06.09.1995р.
Згідно заяви-повідомлення ВАТ «Запорізький арматурний завод» від 18.05.2011 р. №295, була анульована та відкликана довідка ВАТ «Запорізький арматурний завод» вих. №77 від 14.12.2010 р., оскільки ВАТ «Запорізький арматурний завод» не є правонаступником ЗВО «Арматуробудування», у період роботи позивача віднесеної до пільгової роботи. При таких обставинах ВАТ «Запорізький арматурний завод» не має законного права в своїх довідках зазначати періоди роботи особи на виробництві, роботі, посаді і показники тощо на ЗВО «Арматуробудування» (ЗВО «Запоріжпромарматура»).
В подальшому ВАТ «Запорізький арматурний завод» надав нову довідку про пільговий характер роботи позивача вих. № 58 від 01.06.2011 р., якою було підтверджено фактичну зайнятість позивача на роботах за Списком №2 на ВАТ «Запорізький арматурний завод» лише за період з 04.02.1994 р. по 06.09.1995р. (л.д.42).
У зв'язку з цим УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя проведено перерахунок пільгового стажу позивача та з 01.07.2011 р. припинена виплата пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, оскільки пільговий стаж за Списком №2 склав лише 1 рік 3 місяці 15 днів.
Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою Міністерством праці, та соціального захисту населення від 29 липня 1993 року, визначено, що в розділі трудової книжки «Відомості про роботу» робляться записи про найменування роботи, професії або посади, на яку приймається працівник, виконуються для робітників і службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у «Класифікаторі професій».
Встановлено, що в трудовій книжці ОСОБА_1 є запис №1, згідно з яким 25.09.1980 року на підставі наказу №602 її прийнято на роботу в Запорізьке виробниче об'єднання арматуробудування. Згідно запису №5 була звільнена 08.02.1985р.
Згідно з наказом №415а від 05.11.1985р. ОСОБА_1 з 06.11.1985р. прийнята на роботу в Запорізьке виробниче об'єднання арматуробудування в чавуноливарний цех.
Відповідно до запису №10, з 04.02.1994р. ВО «Арматуробудування» перейменовано в ВАТ «Запорізький арматурний завод».
В записі № 12 в трудовій книжці позивача зазначено, що 06.09.1995р. вона звільнена з роботи з ВАТ «Запорізький арматурний завод» за наказом №317 від 07.09.1995 року (а.с.15).
Відповідно до статей 3, 37 Закону України «Про підприємства в Україні» від 27 березня 1991 року №887-XII, що діяв на момент створення підприємства відповідача, підприємства мають право на добровільних засадах об'єднувати свою виробничу, наукову, комерційну та інші види діяльності, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству України.
Ліквідація і реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства провадяться за рішенням власника, а у випадках, передбачених цим Законом, за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду або арбітражу.
Підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації.
Згідно зі статтею 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.
Статтею 37 Цивільного кодексу УРСР, що діяла в період створення державного підприємства «Запорізький арматурний завод», юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання).
Відповідно до частини сьомої статті 34 Закону України "Про підприємства в Україні", який втратив чинність з 01.01.2004 року, при перетворенні одного підприємства в інше, до підприємства яке щойно виникло переходять усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства.
Із листа міністерства промислової політики України від 01.07.2011 року №14/4-1-1118 вбачається, що Запорізьке виробниче об'єднання арматуробудування було створено на підставі наказу Міністерства хімічного та нафтового машинобудування СРСР від 22.10.1975 р. №221 і було підпорядковано Всесоюзному промисловому об'єднанню трубопровідної арматури «Союзпромарматура». ВО «Запоріжпромарматура» було добровільним галузевим об"єднанням державних підприємств, до складу якого входило ДП «Запорізький арматурний завод».
Згідно з наказом Міністерства хімічного та нафтового машинобудування СРСР від 07.08.1989р. №4 ВО «Запоріжпромарматура» була підпорядкована Міністерству важкого машинобудування СРСР.
Згідно з наказом Міністерства тяжкого машинобудування СРСР №105/180 від 08.04.1991р. ВО «Запоріжпромарматура» в складі Запорізький арматурний завод - головний, Сімферопольський арматурний завод, Славгородський арматурний завод, було передано з відання Мінтяжмашу СРСР у відання Мінатоменергопрома СРСР.
Наказом Держоборонпроммашу і Фонду державного майна України від 01.10.1991р. №3 ВО «Запоріжпромарматура» підпорядковане Держоборонмашу України.
Відповідно до статуту Запорізького державного виробничого об'єднання Арматуробудування (ВО „Запоріжпромарматура"), затвердженого головою Держоборонпроммашу України 25.11.1991р. і зареєстрованого у Запорізькому міськвиконкомі 27.01.1992р. за № 91р, вказане об'єднання являло собою добровільне галузеве об'єднання державних виробничих підприємств України, до складу якого входив, в тому числі, Запорізький арматурний завод. Пунктом 1.6 Статуту передбачалося, що об'єднання не відповідає за зобов'язаннями підприємств, які входять до його складу.
Статутом Запорізького арматурного заводу, затвердженим головою „Держоборонпроммашу" 25 листопада 1991 року, і зареєстрованим у Запорізькому міськвиконкомі 27.01.1992 р. за №92, передбачено, що вказане підприємство є самостійним господарюючим статутним суб'єктом, має статус юридичної особи, наділено правом об'єднуватися на добровільних засадах з іншими підприємствами незалежно від форми власності та відомчої підпорядкованості, несе відповідальність за наслідки своєї господарської діяльності перед власником майна та своїм трудовим колективом .
Наказом Мінмашпрому України №612Д від 16.07.1993р. майно Запорізького арматурного заводу прийнято до управління Мінмашпрому України (а.с.11).
Згідно архівної довідки (а.с.12), Запорізький арматурний завод вийшов зі складу ВО «Запоріжпромарматура» і продовжив свою діяльність як самостійне державне підприємство згідно з розпорядженням Ленінськкого райвиконкому від 23.12.1993р. №6431.
Відповідно до наказу Міністерства Машинобудування, військовопромислового комплексу і конверсії України №104 від 28.01.1994 року на базі Запорізького арматурного заводу створено ВАТ «Запорізький арматурний завод».
Згідно розпорядження Ленінського райвиконкому від 03.04.1994р., наказу ВАТ «Запорізький арматурний завод» від 18.04.1994р., з 04.02.1994р. на базі державного підприємства Запорізький арматурний завод створено відкрите акціонерне товариство «Запорізький арматурний завод».
На виконання Указу Президента України від 15.06.93р. №210/93 „Про корпоратизацію підприємств" згідно з актом від 26.12.94 р. №45 Мінмашпром передав акції та інші документи щодо ВАТ «Запорізький арматурний завод» Фонду державного майна України. Станом на липень 2011 року у статутному капіталі ВАТ «Запорізький арматурний завод» державної частки акцій немає .
27.12.2011р. державним реєстратором виконавчого комітету Запорізької міської ради проведена державна реєстрація статуту Публічного акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод», номер запису 11031050018001504. Згідно п.3 цього Статуту Публічне акціонерне товариство «Запорізький арматурний завод» є правонаступником майнових прав і обов'язків Відкритого акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод».
Даних про ліквідацію ВО «Запоріжпромарматура» матеріали справи не містять.
В трудовій книжці позивача відсутній запис про те, що Запорізький арматурний завод вийшов зі складу ВО «Запоріжпромарматура» і продовжив свою діяльність як самостійне державне підприємство ДП «Запорізький арматурний завод».
Запис №10 у трудовій книжці про те, що з 04.02.1994р. ЗВО «Арматуробудування» перейменовано в ВАТ «Запорізький арматурний завод» з посиланням на наказ Міністерства Машинобудування, військовопромислового комплексу і конверсії України №104 від 28.01.1994 року, не відповідає змісту зазначеного наказу.
Той же факт, що з 04.02.1994р. по 06.09.1995р. ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з підприємством, правонаступником якого являється ПАТ «Запорізький арматурний завод» , відповідач ПАТ «Запорізький арматурний завод» не заперечує.
Зважаючи на те, що виробниче об'єднання „Запоріжпромарматура" являвся самостійним суб'єктом господарювання, а Запорізький арматурний завод тільки входив в це об'єднання, проте не відповідав за його зобов'язаннями, наказ про прийом на роботу позивача був виданий виробничим об'єднанням, а не його структурним підрозділом, записи до трудової книжки позивача про переведення його після створення ДП „Запорізький арматурний завод" до вказаного підприємства не внесені, тому посилання позивача на те, що він перебував у трудових відносинах з 25.09.1980р. по 03.10.1983р., з 01.12.1983р. по 08.02.1985р., з 06.11.1985р. по 04.02.1994р. року з відповідачем, у якого виник обов'язок надати колишньому працівникові виробничого об'єднання довідку про особливі умови праці, не відповідає вимогами діючого законодавства і фактичним обставинам справи, оскільки не узгоджується з даними трудової книжки.
Разом з тим, згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способом захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений ст. 16 ЦК України.
Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Спосіб захисту порушеного права частіше за все визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Згідно із ч. 2 ст. 31 ЦПК України позивачеві належить й право визначення предмета і підстав позову.
Позивач просив суд визнати за ним право на пенсію за віком на пільгових умовах, та відновити становище, що існувало до порушення права на отримання пенсії за віком на пільгових умовах, шляхом поновлення виплати пенсії за віком на пільгових умовах.
Судом встановлено, що вимоги про внесення змін до трудової книжки не заявлялися.
Між тим, фактично заявлені позовні вимоги, як до підприємства ПАТ «Запорізький арматурний завод», так і до Управління Пенсійного фонду України в м. Запоріжжі, є тотожніми.
Проте дані вимоги не можуть буди заявлені до ПАТ «Запорізький арматурний завод», оскільки визнання права а також виплати пенсії не входить до повноважень господарюючого суб'єкта, яким є ПАТ «Запорізький арматурний завод».
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
В задоволені позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод» про визнання права на пенсію та відновлення становища, що існувало до порушення - відмовити у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Турбіна Т. Ф.