Справа № 755/11738/13-а
"05" липня 2013 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого - судді БАРТАЩУК Л.П.
при секретарі Ізвольській С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ВДАІ УМВС України в Рівненський області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Позов обґрунтований наступними обставинами.
12 травня 2013 року ОСОБА_1 рухався по а/ш Київ-Чоп в напрямку м. Києва. Близько 16 год. 30 хв. в с. Користь на 275 кілометрі автошляху його зупинив співробітник ДАІ МВС України - командир взводу роти ДПС ДАІ капітан міліції Прохонюк Р.А..
Підставною для зупинення, за поясненням інспектора, було перевищення позивачем встановленої швидкості руху в населеному пункті, позначеним дорожнім знаком 5.45.
За твердженням інспектора, позивач рухався зі швидкістю 89 км/год. на ділянці автодороги, де максимально дозволена швидкість становить 60 км/год.
Проте, позивач зазначає, що рухався зі швидкістю 75 км/год., що не є порушенням п. 12.4 ПДР України та не є підставою для притягнення його до адміністративної відповідальністю за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Крім того, у позивача є сумніви, що швидкість руху 89 км/год. належить саме його транспортному засобу, оскільки встановлені швидкісні обмеження позивачем не порушувалися за умови стаціонарно встановленого приладу для вимірювання швидкості.
На прохання позивача надати докази, де зафіксована швидкість 89 км/год., яка належить саме транспортному засобу позивача, інспектор ВДАІ склав протокол про адміністративне правопорушення серії АА2 № 396812, яким зафіксував порушення позивачем п. 12.4 ПДР України, що передбачено ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Фіксування перевищення позивачем швидкості було здійснено за допомогою технічного пристрою «Візир» № 0812394.
Позивач зазначає, що для збору доказів працівники ДАІ зобов'язані використовувати лише прилади, які є сертифіковані в Україні, пройшли метрологічну повірку та мають відповідне свідоцтво про її проведення (строк дії якого не сплив). Не можуть бути застосовані технічні прилади, похибка яких невідома. Відповідні документи позивачу для ознайомлення надані не були, а похибка відповідного технічного приладу не зазначена у протоколі.
На думку позивача, є всі підстави вважати, що зафіксована швидкість 89 км/год. не належить його транспортному засобу.
Протокол про адміністративне правопорушення було складено о 16 год. 34 хв. , при цьому, позивачем було зазначено, що він вину у скоєному правопорушенні не визнає та вимагає розглянути справу за постійним місцем свого проживання.
Однак, заявлені позивачем клопотання були проігноровані працівником ДАІ, що є грубим порушенням чинного законодавства та прав позивача.
Розгляд адміністративної справи було призначено на 16 год. 45 хв. Враховуючи те, що протокол про адміністративне правопорушення було складено 16 год. 34 хв. та вручено позивачу о 16 год. 37 хв., а справа було призначена на 16 год. 45 хв., останній був позбавлений права на захист, надати письмові пояснення, підготувати клопотання та інше.
Оскільки під час процедури розгляду справи працівником ДАІ було допущено істотні порушення законодавства, які порушують права позивача та свідчить про неповну, необ'єктивність, упередженість, однобокість та обвинувальних ухил.
Фактично розгляд справи про адміністративне правопорушення полягав у складанні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Враховуючи викладене, дії працівника ДАІ по складенню протоколу про адміністративне правопорушення позивач вважає неправомірними, складену щодо нього постанову про притягнення до адміністративної відповідальності незаконною і з вищезазначених підстав просить її скасувати
У судові засідання позивач не з'явився, проте, направив на адресу суду клопотання про розгляд справи у його відсутність та підтримання ним позовних вимог.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте, направив на адресу суду письмові заперечення, з яких убачається, що 12.05.2013р. командиром взводу ДПС роти ДПС ДАІ при УМВС України в Рівненський області Прохонюком Р.А. в с. Користь Корецького району о 16 год. 31 хв. був зупинений автомобіль «Ніссан», д.н.з. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1, що перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті «Користь», позначеному дорожнім знаком 2.45 дод. 1 ПДР України, рухаючись зі швидкістю 89 км/год., чим порушив п. 12.4 ПДР України.
Інспектором ВДАІ, згідно вимог чинного законодавства, було складено протокол про адміністративне правопорушення від 12.05.2013 року та винесено постанову АХ1 № 193043 від 12.05.2013 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності і накладження адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 322, 00 грн.
Водію було роз'яснено вимоги ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, ознайомлено зі змістом адміністративного протоколу, вручено копію адміністративного протоколу та постанови у справі про адміністративне правопорушення, про що свідчить його особистий підпис.
Усі матеріали по справі відправлені до ВДАІ УМВС України - за місцем проживання порушника, тому жодних порушень прав, наданих особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідачем порушено не було.
Згідно свідоцтва про визнання № UA-МІ/3-924-2006 від 11.10.2006 року, виданого Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики, вимірювач швидкості -радіолокаційний відеозаписуючий засіб «Візир», визнаний як засіб вимірювальної техніки за номером 31473-06.
Вимірювач швидкості відеозаписуючий «Візир» № 0812394, згідно свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки відповідає вимогам експлуатаційної документації та є придатним до застосування.
Діапазон вимірювання швидкості становить від 20 до 250 км/год. Границі абсолютної похибки у стаціонарному режимі - +/- 1 км/год. Границі абсолютної похибки у патрульному режимі - +/- 2 км/год.
Наказом МВС України № 33 від 01.03.2010 року «Про затвердження Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень Правил дорожнього руху», вимірювач швидкості радіолокаційний відеозаписувальний «Візир» дозволений для виявлення та фіксування порушень Правил дорожнього руху.
Звернувши увагу суду на те, що позивач у своїй позовній заяві стверджує, що в межах населеного пункту він рухався зі швидкістю 75 км/год. свідчить про повне незнання або нехтування ПДР України.
З вищенаведених підстав, представник відповідача вважає, що винесена постанова в справі про адміністративне правопорушення відносно позивача є правомірною (законною), її зміст не суперечить нормам законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову з наступних підстав.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП.
У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи мотиви відхилення висловлених останнім доводів.
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення АА2 № 396812 від 12.052013р., на підставі якого прийнято постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АХ1 № 193043 від 02.05.2013 року, - 12.05.2013 року о 16 год. 31 хв. ОСОБА_1 на 275 км. а/д Київ-Чоп в с. Користь керуючи автомобілем «Ніссан», д.н.з. НОМЕР_1, перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті, позначеному дорожнім знаком 5.45, рухався зі швидкістю 89 км/год., чим порушив вимоги п. 12.4 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення можуть бути будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються під час нагляду за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд критично оцінює доводи позивача на фактичну відсутність доказів скоєного ним правопорушення, оскільки доказами порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху є: показання технічного приладу (відео записуючого вимірювача швидкості з функцією відео, фото-фіксації «ВИЗИР» №0812394), яким зафіксовано транспортний засіб позивача, його швидкість та час фіксації, які надані відповідачем суду у вигляді роздрукованого фото (5 шт.), протокол про адміністративне правопорушення АА2 № 396812 від 12.05.2013р., особисто підписаний позивачем без зауважень, на підставі якого прийнято постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АХ1 № 193043 від 12.05.2013 року.
З матеріалів справи убачається, що наказом МВС України від 01.03.2010 №33 «Про затвердження переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху», зареєстрований в Міністерстві юстиції України та свідоцтвом про повірку робочого часу вимірювальної техніки №10А/79, яке дійсне до 24.12.2013р., технічний прилад відео записуючий вимірювач швидкості «Візир» №0812394 є робочим засобом вимірювальної техніки.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем доведена правомірність прийнятого ним рішення та належними доказами спростовані обставини, викладені позивачем.
За таких обставин, належних підстав для задоволення адміністративного позову суд не убачає.
З урахуванням викладеного і керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 159, 160, 162, 163, 167, 171-2 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ВДАІ УМВС України в Рівненський області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.