донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
02.07.2013 р. справа №913/96/13-г
Донецький апеляційний господарський суду у складі колегії суддів:
Головуючого Москальової І.В.
Суддів Манжур В.В., М'ясищев А.М.
При секретарі Зоря В.І.
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Луганськ
на рішення господарського суду Луганської області від 08.04.2013р. (підписано 15.04.2013 р.) у справі № 913/96/13-г (суддя Москаленко М.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Плодоовочевий комбінат "Херсон", смт. Зеленівка, м. Херсон
до відповідача: Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Луганськ
про скасування рішення
Рішенням господарського суду Луганської області від 08.04.2013р. (підписано 15.04.2013 р.) у справі № 913/96/13-г (суддя Москаленко М.О.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Плодоовочевий комбінат "Херсон", смт. Зеленівка, м. Херсон до Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Луганськ про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01-24/211 від 29.10.2012 (у справі № 1005) "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" задоволено. Визнано недійсним рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01-24/211 від 29.10.2012. Стягнуто з Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на користь ТОВ «Плодовоовочевий комбінат «Херсон» судовий збір у розмірі 1 147,00 грн. з врахуванням виправлення за ухвалою господарського суду Луганської області від 15.04.2013 р. Додатковим рішенням господарського суду Луганської області від 15.04.2013 р. повернуто ТОВ «Плодовоовочевий комбінат «Херсон» з Державного бюджету України зайве сплачений платіжним дорученням № 1210 від 27.12.2012 р. судовий збір у розмірі 628,00 грн.
Не погодившись з судовим рішенням від 08.04.2013 р., Луганське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Скаржник наполягає на застосуванні діючих нормативних актів, зокрема, ДСТУ 4283.1:2007 «Консерви. Соки та сокові продукти. Терміни та визначення понять» та ДСТУ 4283.2:2007 «Консерви. Соки та сокові продукти. Номенклатура та вимоги», згідно яких напій виробництва позивача не може називатися соком чи соком з м»якоттю, оскільки вказаний напій, завдяки наявності у його складі води питної та цукру, підпадає під стандарти для нектару, морсу або сокового напою. Тобто, інформація зазначена на етикетці позивача, зокрема «Сік яблучний», «сік яблучний з м»якоттю та цукром стерилізований» є неправдивою. Позивач повинен був вказати у складі продукту не питну воду та цукор, а сироп, як того вимагають приписи ДСТУ 4283.1:2007.
Позивач до судового засідання на неодноразовий виклик суду не з»явився, відзиву на апеляційну скаргу не надав.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
29.10.2012 року адміністративною колегією Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняте рішення № 01-24/211, яким дії ТОВ "Плодоовочевий комбінат "Херсон" з повідомлення невизначеному колу осіб (споживачів) неправдивих відомостей шляхом розміщення на етикетці інформації "Сік яблучний", «Сік яблучний з м'якоттю та цукром стерилізований" ТМ "Бон Херсон", у складі якого присутнє яблучне пюре, що може вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього суб'єкта господарювання, є порушенням, передбаченим ст. 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману.
Пунктом 2 Рішення позивача зобов'язано припинити вказане вище порушення, а пунктом 3 Рішення за порушення законодавства про захист економічної конкуренції на позивача накладено штраф у розмірі 6000 грн. 00 коп.
У мотивувальній частині рішення відповідача зазначено, що на етикетці вказаного виду напоїв виробництва позивача "Сік яблучний" та "Сік яблучний з м'якоттю та цукром стерилізований", "плодова частина становить не менше 40%. Склад продукту: вода питна, яблучне пюре, цукор білий кристалічний, регулятор кислотності - кислота лимонна" (а.с.66-67). З огляду на вимоги ДСТУ 4283.1:2007 "Консерви. Соки та сокові продукти. Терміни та визначення понять" та ДСТУ 4283.2:2007 "Консерви. Соки та сокові продукти. Номенклатура та вимоги", позивач не мав правових підстав зазначати у складі напоїв "Сік яблучний" та "Сік яблучний з м'якоттю та цукром стерилізований" таких складових як цукор і вода, а мав включити до складу напоїв цукровий сироп, або назвати вказані напої нектарами.
Суд першої інстанції у оскаржуваному рішенні дійшов висновку про визнання недійсним рішення відповідача враховуючи, що сахарний сироп від води та цукру у чистому вигляді відрізняється лише способом приготування. При цьому жодним нормативним актом не встановлено обов'язок виробника зазначати на етикетці продукту характеристик усіх етапів його виготовлення, зокрема, принципу приготування сиропу шляхом змішування та кип'ятіння цукру у воді.
Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими з огляду на наступні вимоги законодавства.
Згідно статті 38 Закону України від 23.12.1997 № 771/97-ВР "Про безпечність та якість харчових продуктів" забороняється обіг харчових продуктів, етикетування яких не відповідає цьому Закону та відповідним технічним регламентам. Усі харчові продукти, що знаходяться в обігу в Україні, етикетуються державною мовою України та містять у доступній для сприймання споживачем формі інформацію, зокрема про назву харчового продукту; склад харчового продукту у порядку переваги складників, у тому числі харчових добавок та ароматизаторів, що використовувались у його виробництві тощо.
Такі ж приписи наведені у п. 3.5.1 п.3.5 Технічних умов «Соки фруктові та овочеві» ТУ У 31168558.001-2000 із змінами №5 (а.с.103 з зворотнього боку), згідно якого маркування на пакеті повинно бути нанесено друкарським засобом, зокрема назва соку; позначення ТУ; склад харчового продукту у порядку переваги складників, що використовуються у виробництві.
Підпунктом 3 частини першої статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що інформація про продукцію повинна містити дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт.
За приписами пункту 6 Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів, затвердженого затверджених наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.10.2010 № 487 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2011 за N 183/18921, вимоги до маркування харчових продуктів повинні забезпечувати надання споживачу необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про харчовий продукт. У маркуванні, оформленні, рекламуванні харчових продуктів забороняється використання будь-якої інформації, яка вводить в оману споживача або містить інформацію щодо властивостей харчового продукту, яких у нього немає. Маркування харчових продуктів повинно, зокрема, містити таку обов'язкову інформацію, як склад харчового продукту із зазначенням кількості інгредієнтів (складників).
Згідно пункту 9 вказаного Технічного регламенту, склад харчового продукту - це перелік всіх інгредієнтів цього продукту, який зазначається в маркуванні харчового продукту з урахуванням вимог цього пункту та згідно з додатками 1 - 5 до цього Технічного регламенту. Перелік усіх інгредієнтів зазначають у порядку зменшення їх масової частки, яка була використана в процесі виробництва або приготування харчового продукту. Перед переліком інгредієнтів наводиться заголовок "Склад:". Відхилення від правил зазначення інгредієнтів у порядку зменшення їх масової частки, яка була використана в процесі виробництва або приготування харчового продукту, у переліку інгредієнтів допускаються, зокрема в таких випадках: а) додані воду та леткі інгредієнти зазначають у переліку інгредієнтів залежно від їх масової частки у кінцевому (виготовленому) харчовому продукті. Зазначення доданої води у переліку інгредієнтів не обов'язкове у разі, зокрема якщо її вміст становить не більше 5 % від кількості кінцевого (виготовленого) харчового продукт; воду використовують у процесі виробництва або приготування харчового продукту виключно для відновлення концентрованого або зневодненого інгредієнта.
Як вбачається, на етикетці виду напоїв виробництва позивача "Сік яблучний" та "Сік яблучний з м'якоттю та цукром стерилізований" визначено: Склад продукту: вода питна, яблучне пюре, цукор білий кристалічний, регулятор кислотності - кислота лимонна" (а.с. 66-67).
В той же час, пункт 3.2 «б» ДСТУ 4283.2:2007 «Консерви. Соки та сокові продукти частина 2» (а.с.126) містить вимоги до сировини та інгредієнтів для виготовлення соків з м»якоттю, згідно якого соки з м»якоттю отримують, зокрема шляхом змішування пюре і/або концентрованого пюре (пасти), і/або м»якоті із соком концентрованим, і /або цукровим сиропом.
Такі ж приписи містяться у розділі 3 Технологічної інструкції «Консерви. Соки, нектари плодово-ягідні, фруктові та овочеві», що надана позивачем до справи і затверджена 09.12.2011р. директором ТОВ «Плодоовочевий комбінат «Херсон» Василец С.М. строком дії з 09.12.2011 р. до 09.12.2016 р. (а.с.145-151), другим реченням п.3.6 якої встановлено, що при виготовленні соків з цукром, в апарат для змішування загружають рецептурну кількість цукрового сиропу, соків»
Таким чином, як вбачається і рецептурою підприємства і вимогами законодавства передбачені вимоги для сировини та інгредієнтів для виготовлення соку з м»якоттю та цукром, не вода та цукор, а саме цукровий сироп та сік або пюре, що відповідає і поняттю соку, наведеному у п.3.3.3., 3.3.4 ДСТУ 4283.1:2007 «Консерви. Соки та сокові продукти частина 1», згідно якого сік з м»якоттю - рідкий продукт, отриманий механічним відділенням рідкої фази фруктів, …або їх суміші з частиною м»якоті …(пюре і/або концентрований натуральних соків) з сиропом з цукру, сахарів та/або меду натурального з одночасним відновленням аромату чи без відновлення аромату. При цьому і згідно вищенаведеного пункту 9 Технічного Регламенту, додана вода підлягає зазначенню у переліку інгредієнтів залежно від їх масової частки у кінцевому (виготовленому) харчовому продукті (цукровий сироп) , а не с початку його виготовлення як наполягає позивач (вода та цукор).
З огляду на зазначене, висновок відповідача про те, що саме поняття «нектару» «сокового напою» містить можливість наявності у його складі, зокрема питної води, ґрунтується на приписах п. 3.3.4,п.3.3.7 ДСТУ 4283.1:2007 «Консерви. Соки та сокові продукти. Частина 1» та п.9 Технічного Регламенту щодо правил маркування харчових продуктів, затверджених наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.10.2010 №487.
Враховуючи, що згідно пункту 7 Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів, затверджених наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.10.2010 № 487 назва харчового продукту повинна бути зрозумілою для споживача, конкретно та точно характеризувати продукт, розкривати його природу, походження, надавати можливість відрізняти певний вид харчового продукту від інших аналогічних видів харчових продуктів, колегія суддів вважає висновки антимонопольного комітету у оскаржуваному рішенні обґрунтованими.
Згідно ст. 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання. Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які містять неповні, неточні або неправдиві дані про зокрема спосіб виготовлення.
Такі ж приписи визначені в пункті 5 Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів, затверджених наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.10.2010 № 487, згідно якого маркування харчових продуктів та спосіб, яким його виконують, не повинні вводити в оману споживача стосовно характеристик харчового продукту.
Згідно п.7 Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів, затверджених наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.10.2010 № 487 до назви продукту необхідно долучати інформацію щодо характерних властивостей, фізичного стану продукту або спеціального оброблення, якому піддавався харчовий продукт (наприклад, порошкоподібний, сухий, концентрований, заморожений, копчений, пастеризований, охолоджений, стерилізований тощо), якщо відсутність такої інформації може ввести в оману споживача, у зв»язку з чим висновок відповідача у оскаржуваному рішенні про те, що є порушенням законодавства також визначення на етикетці напою, виробництва відповідача, великими літерами «Сік яблучний» та меншими «Сік яблучний з м»якоттю та цукром стерилізований», є таким , що ґрунтується на вищенаведених приписах законодавства.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для визнання недійсним рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01-24/211 від 29.10.2012 (у справі № 1005) "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", з підстав викладених в позові, що зумовлює скасування судового рішення у справі.
Згідно ч.3 ст.49, ст.99 ГПК України судові витрати за пред'явлення позовної заяви в розмірі 1147грн. та за пред'явлення апеляційної скарги в розмірі 573,5грн. покладаються на позивача у справі. Одночасно, як вбачається позивачем при пред'явленні позову за платіжним дорученням № 1210 від 27.12.2012 р. зайве сплачений судовий збір за пред»явлення позовної заяви у розмірі 628,00 грн., який підлягає поверненню.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п.2 ст.103, п.1 ч.1 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Луганськ - задовольнити.
Рішення господарського суду Луганської області від 08.04.2013 р. у справі № 913/96/13-г - скасувати.
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Плодоовочевий комбінат "Херсон", смт. Зеленівка, м. Херсон до Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Луганськ про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01-24/211 від 29.10.2012 (у справі № 1005) "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Плодоовочевий комбінат "Херсон", смт. Зеленівка, м. Херсон до Державного бюджету України судовий збір в розмірі 573,50 грн. за пред'явлення апеляційної скарги. Господарському суду Луганської області видати наказ.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Плодоовочевий комбінат "Херсон", смт. Зеленівка, м. Херсон з Державного бюджету України зайве сплачений платіжним дорученням № 1210 від 27.12.2012 р. судовий збір за пред'явлення позовної заяви у розмірі 628,00 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня прийняття постанови.
Головуючий суддя І.В. Москальова
Суддя В.В. Манжур
Суддя А.М. М'ясищев
Надруковано 6 прим.:
2 - сторонам,
1 - скаржнику,
1 - у справу,
1 - ДАГС,
1 - ГСЛО