№ К-34283/06
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
08.04.2008р.
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого-судді Брайка А. І.,
суддів Голубєвої Г. К.,
Карася О. В.,
Рибченка О. А.,
Федорова М. О.,
секретар судового засідання - Міненко О. М.,
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська
на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2006р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.10.2006р. у справі № А23/44
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Омега-В.С.”
до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,
за участю представників:
позивача - Шкуренко М. А.,
відповідача - Білан О. В.,
встановив:
Товариством з обмеженою відповідальністю “Омега-В.С.”подано позов про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 27.01.2006р. № 0000062302/0 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 149 018 грн., в т. ч. 99 345 грн. 33 коп. основного платежу та 49 672 грн. 67 коп. штрафних (фінансових) санкцій.
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2006р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.10.2006р. у справі № А23/44 позов задоволено в повному обсязі.
Судові рішення мотивовані тим, що факт сплати позивачем сум ПДВ, обчислених виходячи з митної вартості товару, відповідачем не заперечується та підтверджений вантажно-митними деклараціями, що дає право на включення цих сум до податкового кредиту; до складу валових витрат відносяться суми будь-яких витрат платника податку, здійснюваних як компенсація вартості товарів; проти правомірності включення фактурної вартості придбаних позивачем імпортованих товарів до складу валових витрат відповідач не заперечує; визначальним в даному випадку є факт придбання таких товарів для подальшого їх використання у власній господарській діяльності, а не розмір їх вартості; розмір сум, які підлягають включенню до складу податкового кредиту, не ставиться в залежність від розміру валових витрат; докази придбання позивачем товарів, не призначених для використання у власній господарській діяльності, відсутні.
Відповідач, не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подав касаційну скаргу в якій просить їх скасувати повністю та винести нову ухвалу, відмовити в задоволенні позову посилаючись на порушення норм матеріального права, зокрема: п. 4.1. ст. 4, пп. пп. 7.4.1., 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.
Представник позивача в судовому засіданні проти вимог касаційної скарги заперечив.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для прийняття відповідачем оспорюваного податкового повідомлення-рішення став акт від 26.01.2006р. № 000055 про результати планової виїзної комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2004р. по 30.09.2005р. в якому, зокрема, зазначено про включення позивачем до складу податкового кредиту у вересні 2004р. та січні 2005р. податку на додану вартість в сумах, відповідно, 68 165 грн. 95 коп. та 31 179 грн. 38 коп., обчисленого з митної вартості імпортованих товарів тоді як до складу валових витрат підприємства відносилась фактурна вартість, яка значно нижче митної.
Відповідно до п. 4.3. ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість” (в редакції до 25.03.2005р.) для товарів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з ввезенням (пересиланням) таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на момент виникнення податкових зобов'язань.
Згідно ст. ст. 259, 261 Митного кодексу України митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України відповідно до положень цього Кодексу; відомості про митну вартість товарів, заявлені декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України і прийняті митним органом, використовуються для нарахування податків і зборів, ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.
Відповідно до ст. 16 Закону України “Про єдиний митний тариф” нарахування мита на товари та інші предмети, що підлягають митному обкладенню, провадиться на базі їх митної вартості, тобто ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за них на момент перетину митного кордону України. При визначенні митної вартості до неї включаються ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури: на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України; комісійні та брокерські; плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належить до даних товарів та інших предметів і яка повинна бути оплачена імпортером (експортером) прямо чи побічно як умова їх ввезення (вивезення).
Згідно п. 1.7. Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.1997р. № 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.09.1997р. за № 443/2247, фактурна вартість (договірна, контрактна) - вартість товарів, яка фактично сплачена чи підлягає сплаті або має компенсуватися зустрічними поставками товарів та зазначається в рахунку-фактурі (рахунку-проформі - для договору міни) відповідно до умов зовнішньоторговельного договору (контракту) купівлі-продажу або міни.
Відповідно до пп. 7.2.7. п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” у разі ввезення (імпортування) товарів документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається належним чином оформлена митна декларація, яка підтверджує сплату податку на додану вартість.
Факт сплати позивачем податку на додану вартість згідно оформлених належним чином митних декларацій, обчисленого з митної вартості імпортованих товарів, судами попередніх інстанцій обґрунтовано визнано доведеним та відповідачем не заперечується.
Згідно пп. пп. 7.4.1., 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації; у разі коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.
Відповідно доп. 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємства” валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Аналізуючи вищенаведені норми, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про те, що право на включення сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість до податкового кредиту виникає за умови встановлення тієї обставини, що вартість придбаних товарів (робіт, послуг) підлягає віднесенню до складу валових витрат виробництва (обігу) і такі товари після придбання використовуються платником податків у власній господарській діяльності. При цьому,розмір сум, які підлягають включенню до податкового кредиту, не ставиться в залежність від розміру валових витрат.
За вказаних обставин, зважаючи на встановлення судами використання позивачем у власній господарській діяльності імпортованого товару та підтвердження такого відповідачем, висновок про задоволення позову є вірним, рішення прийняті відповідно вимог чинного законодавства, а вимоги відповідача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, -
ухвалив:
1. Залишити касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська без задоволення, а постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2006р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.10.2006р. у справі № А23/44 - без змін.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 - 237, ч. 1 ст. 238 КАС України.
Головуючий-суддя (підпис) Брайко А. І.
Судді (підпис) Голубєва Г. К.
(підпис) Карась О. В.
(підпис) Рибченко А. О.
(підпис) Федоров М. О.
Ухвала складена у повному обсязі 08.04.2008р.
З оригіналом згідно
Відповідальний секретар Міненко О. М.