Справа №2607/5241/2012
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/9270/2013
Головуючий у суді першої інстанції: Трегубенко Л.О.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Кравець В.А.
03 липня 2013 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :
Головуючої - Кравець В.А.,
Суддів - Семенюк Т.А, Музичко С.Г.
при секретарі - Чайці І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Подільського районного суду м. Києва від 13 вересня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення заборгованих коштів та захист прав споживача, -
У квітні 2012 року позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила стягнути на її користь з ПАТ КБ «ПриватБанк» суму боргу в розмірі 4 425,03 грн.
В мотивування вимог посилалася на те, що після смерті спадкодавця ОСОБА_5 вона звернулася до відповідача з вимогою про повернення їй відсотків по депозитних вкладах померлого з ІНФОРМАЦІЯ_1. по 04.05.2011 p., що складає загальну суму 4425,03 грн.
Проте, відповідач відмовився, мотивуючи це тим, що відповідно до вимог чинного законодавства нарахування відсотків по депозитах зупиняється після смерті вкладника.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 13 вересня 2012 року - позов задоволено.
Стягнуто із ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_4 заборгованість за відсотками успадкованим депозитним вкладам у розмірі Ѕ частини у загальній сумі 4425 грн. 03 коп.
Стягнуто із ПАТ КБ «Приватбанк» у дохід держави судовий збір у сумі 214 грн. 60 коп.
Не погоджуючись з рішенням суду, представник Банку подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що суд порушив норми матеріального та процесуального права, а його висновки не відповідають обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам.
Вказує на те, що умовами Договорів не передбачено виплату процентів за договором банківського вкладу спадкоємцям у зв'язку із смертю вкладника.
Крім того, оскільки, право власності вкладника на вклад припинилось, то грошові кошти, які знаходились у банку на підставі договорів банківських вкладів були переведені на рахунки «до вимоги» до моменту звернення спадкоємців ОСОБА_5, які прийняли спадщину. Кошти зберігались на зазначених рахунках і були зарезервовані до пред'явлення свідоцтва на право власності на спадщину.
Зазначає, що своїми вимогами позивач фактично просить суд визнати договори банківського вкладу пролонгованими та стягнути відсотки після смерті вкладника, тобто за період після закінчення дії договорів.
В судовому засіданні представник апелянта скаргу підтримав.
Заслухавши доповідь судді Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що вимоги про стягнення з відповідача відсотків за успадкованими депозитними вкладами у розмірі частки за період від дня смерті вкладника до дня отримання вкладів, тобто з 13.03.2009 р. по 04.05.2011 p., в загальній сумі 4425,03 грн. правомірні, обґрунтовані, оскільки умови ст. 515 ЦК України дозволяють заміну кредитора внаслідок правонаступництва, що має місце в даному спорі.
Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.
У порядку ст. ст. 1216, 1218 ЦК України до спадкоємця переходять всі права та обов'язки спадкодавця, що входять до складу спадщини, і належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинилися внаслідок його смерті.
Виходячи зі змісту ст. 1218 ЦК України правовідносини, які виникають зі спірних договорів, не відносяться до категорії зобов'язань, які нерозривно є пов'язаними із особою вкладника.
З урахуванням положень ч.1 ст.1058, ч. ч.1,2 ст.1060, ст. 218 ЦК України банк повинен виплатити вкладнику, а після його смерті, спадкоємцям, до яких перейшли права по вкладах, грошову суму з нарахованими відсотками відповідно до умов договору, по закінченню терміну його дії або за першою вимогою.
Відповідно до 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, які нерозривно пов'язані з особою спадкодавця.
Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідності з ч.2 ст. 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю кредитора, якщо воно нерозривно є пов'язаним з особою кредитора.
Відповідності з ч.1 ст.1058 ЦК України за договором (банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Відповідно до ч.1 ст.1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.
У відповідності до ч.ч. 1, 3, 6 ст. 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Встановлений договором розмір процентів на строковий вклад, не може бути односторонньо зменшений банком, якщо інше не встановлено законом. У разі звернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.
Судом встановлено, що 06.08.2010 p. позивач, ОСОБА_4, як першої черги спадкоємиця за законом, після смерті батька ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1., отримала у Чотирнадцятій київській державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на 1/4 частину грошових вкладів з належними відсотками та компенсаційними сумами, що знаходилися в Іркліївському відділенні Черкаського ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» на рахунках: НОМЕР_1 - на суму 7277 грн. 66 коп., та № НОМЕР_2 - на суму 12063 грн. 44 коп., згідно довідки ПАТ КБ «ПриватБанк» від 23.09.2009 р. за № 30.1.0.0/2 - 090922/241, іншу Ѕ частину спадщини успадкувала її мати - ОСОБА_6, як дружина померлого.
З матеріалів справи убачається, що позивач неодноразово зверталася до відповідача із заявами про отримання успадкованих нею вкладів та відсотків по них.
Проте, відповідач листами №№ 30.1.0.0/2-110224/1098 та 30.1.0.0/2-110316/477 від 12.03.2011 та 17.03.2011 p. повідомив, що у випадку смерті клієнта банку-фізичної особи банк припиняє нарахування відсотків на депозитний вклад померлого з дати його смерті до моменту видачі грошових коштів спадкоємцям.
04.05.2011 p. відповідач сплатив позивачу грошові кошти з успадкованих вкладів: з рахунку НОМЕР_2 - 5989 грн. 54 коп., та рахунку НОМЕР_1 - 3616 грн. 44 коп., не виплатив проценти за період з дати смерті спадкодавця по дату видачі вкладів спадкоємцям, тобто з 13.03.2009 р. по 04.05.2011 р. по першому вкладу - 2713 грн. 53 коп., по другому -711 грн. 53 коп., всього у сумі 4425 грн. 03 коп. ( а. с, 19, 20).
Натомість, колегія суддів погоджується з аргументованим висновком суду першої інстанції про те, що взяті на себе зобов'язання за договорами банківських вкладів відповідач виконав не у повному обсязі з огляду на наступне.
Відповідно до п. 5 кожного з укладених спадкодавцем за життя з ПАТ КБ «Приватбанк» у Іркліївському відділенні депозитних договорів: «Копилка» № SAMDN18000012683918 та «Копилка» № SAMDN47000012685605 від 30.03.2007 p., відповідно на суму 3000 грн., з процентною ставкою по вкладу - 11,75 % річних, терміном дії 6 місяців, по 30.09.2007 p., та суму 5600 грн., процентною ставкою по вкладу - 13, 75 %, терміном дії 12 місяців, по 30.03.2008 p. включно, передбачено неодноразове автоматичне продовження термінів дії вкладів на ті ж терміни, якщо вкладник не заявив про відмову від продовження термінів вкладу не пізніше ніж за день до закінчення поточного терміну (без укладення додаткових угод і явки вкладника до банку).
Таким чином, у разі продовження договору розрахунок процентів на кожний новий термін вкладу здійснюється за процентною ставкою, що діє в банку для продовжуваних депозитних вкладів цього найменування на день закінчення попереднього терміну вкладу, без укладення додаткових угод до даного договору. Проценти за наступний термін вкладу нараховуються на суму коштів на рахунку, враховуючи проценти, нараховані за попередній термін вкладу.
Даючи оцінку доказам, суд першої інстанції вірно встановив те, що із настанням такого юридичного факту як смерть спадкодавця - ОСОБА_5, який був вкладником, договори не припинили свою дію, пролонгувалися, права та обов'язки за цими договорами перейшли до правонаступників, кошти банком використовувалися, і за користування ними підлягали нарахуванню відповідні проценти до дня видачі вкладів спадкоємцям, які прийняли усю спадщину, що складається з усіх прав та обов'язків, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Апеляційна інстанція погоджується з тим, що у даному випадку право вимоги нарахованих процентів відповідно до укладених договорів є майновим правом, не пов'язаним безпосередньо з особою вкладника, тому вказані правовідносини допускають правонаступництво і не припиняються зі смертю сторони за договором.
В силу ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відсутні в апеляційній скарзі доводи, які б давали підстави до скасування рішення суду, оскільки при розгляді справи у апеляційному суді скаржник не надав будь - яких переконливих доказів на спростування висновків суду першої інстанції.
Отже, суд першої інстанції всебічно і об'єктивно дослідив всі обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й постановив рішення, що відповідає вимогам закону.
Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303,304,307,308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - відхилити.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 13 вересня 2012 року в справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.
Головуючий Судді