ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/8400/13 01.07.13
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»
До Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»
Про стягнення 14 524,35 грн.
Суддя Мельник В.І.
Представники:
від позивача не з"явився
від відповідача не з"явився
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі - позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (далі - відповідач ) про стягнення 14 524,35 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.
Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем, як страховиком, відповідно до договору страхування наземного транспорту № 28-0199-0157/0152 від 13.04.2012 р. було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 14 524,35 грн., внаслідок чого, до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 228 Господарського кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за відшкодування шкоди, оскільки саме з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.
Ухвалою суду від 07.05.2013р. порушено провадження у справі № 910/8400/13 та призначено розгляд на 03.06.2013 р.
01.06.2013р. відповідач подав через канцелярію суду відзив на позов та до суду надійшла відповідь від МТСБУ.
03.06.2013р. позивач подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи.
03.06.2013 представник позивача та відповідача у судове засідання не з'явились, позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.
Суд відклав розгляд справи на 01.07.2013р.
13.06.2013р. позивач подав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи без участі його представника.
01.07.2013р. представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явились, відповідач про причини своєї відсутності суд не повідомив.
Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.
Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
13.04.2012 р. між ПрАТ «СК «Українська страхова група» (далі - позивач) та ТОВ «Порше Лізинг Україна», як страхувальником, було укладено договір страхування № 28-0199-0157/0152, згідно умов якого об'єктом страхування є транспортний засіб марки «Фольцваген», державний номерний знак АА 6689 МВ.
11.01.2013 на вул. Свободи 5 в м. Слав'янськ Донецької області сталася ДТП за участю транспортного «Фольцваген», державний номерний знак АА 6689 МВ, що належить ТОВ «Порше Лізинг Україна», під керуванням Заварзіна О.О., та транспортного засобу «ВАЗ 21093», державний номерний знак АН 6755 ЕТ, що належить Аверіну О.О. під керуванням Древаль А.Г.
Згідно полісу № АВ/6168869 цивільно-адміністративна відповідальність водія автомобіля «Фольцваген», державний номерний знак АА 6689 МВ, була застрахована ПрАТ «УПСК».
Відповідно до постанови Слов'янського міськогорайонного суду Донецької області № 3/243/80/2013 від 28.01.2013р., встановлено вину гр. Древаль А.Г. у здійсненні правопорушення, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до страхового акту № ССКА - 1622 від 01.02.2013р. та рахунку-фактури, розмір матеріальної шкоди завданої власнику автомобіля «Фольцваген», державний номерний знак АА 6689 МВ, внаслідок ДТП склав 14524,35 грн., що було сплачено позивачем згідно платіжного доручення № 1683 від 04.02.2013р., копії яких наявні в матеріалах справи.
Позивач у своєму позові просив суд стягнути з відповідача 14 524,35 грн. боргу та судові витрати.
Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб".
Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.
Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Абзацом 16 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Згідно із статтею 27 Закону України „Про страхування" страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно відзиву на позов, відповідач заперечував проти позовних вимог, на підставі того, що останній здійснив виплату страхового відшкодування не на підставі експертного звіту, проте суд з вказаним запереченням відповідача не погодився, оскільки ст. 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Також судом встановлено, що позивачем при підготовці позовних матеріалів не було враховано франшизу визначену згідно полісу № АВ/6168869 у розмірі 500,00 грн.
Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191, Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат у вигляді суми виплаченого страхового відшкодування.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог частково, з урахуванням франшизи у розмірі 500,00 грн.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Ураїнська пожежно-страхова компанія» (код ЄДРПОУ 33257911 адреса: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе 40) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (код ЄДРПОУ 30859524, адреса: 03038 м. Київ, вул. Федорова 32-А) 14024 (чотирнадцять тисяч двадцять чотири) грн. 35 коп. - страхового відшкодування в порядку регресу, 1668 (одну тисячу шістсот шістдесят вісім) грн. 89 коп. - судового збору.
3. В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.
4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
(Повний текст рішення складено: 03.07.2013р.)
Суддя Мельник В.І.