17.06.2013 Справа № 363/576/13-ц
17 червня 2013 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Підкурганного В.В.
при секретарі Грищенко К.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Садівницького товариства «Лісове» про визнання недійсним рішення в частині повернення земельної ділянки до земельного фонду садівницького товариства,
6 березня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним рішення в частині повернення земельної ділянки до земельного фонду садівницького товариства, мотивуючи свої вимоги тим, що з кінця 1999 року він є членом СТ «Лісове», яке знаходиться в с. Ясногородка Вишгородського району Київської області. У його власності перебувають дві земельні ділянки за № 12 та № 13, загальною площею 0,1190 га., які знаходяться СТ «Лісове», що підтверджується Державним актом про право власності на земельну ділянку серії ЯК № 276620.
Однак, в кінці жовтня 2012 року ним було отримано лист за підписом голови СТ «Лісове» ОСОБА_2 з якого йому стало відомо про те, що земельна ділянка № 13, на підставі рішення загальних зборів СТ, за нібито допущені ним порушення володіння земельними ділянками, забирається у нього та переходить в земельний фонд СТ «Лісове».
Неодноразові усні та письмові звернення з проханням надати йому копію рішення загальних зборів були залишені без задоволення. І лише наприкінці січня 2013 року ним було отримано копію протоколу засідання загальних зборів членів товариства від 29 вересня 2012 року.
З даним рішенням позивач не погоджується, вважає його незаконним, та таким що підлягає визнанню недійсним, оскільки право власності на земельну ділянку № 13 площею, 0,06 га, ніколи не належало СТ «Лісове» і не було в його господарському віданні. Крім того, в рішенні СТ «Лісове», оформленому протоколом засідання загальних зборів членів товариства від 29 вересня 2012 року, підставою вилучення земельної ділянки № 13 стало нібито порушення ОСОБА_1 вимог пункту 15.6.2 Статуту СТ «Лісове». Однак, наведений пункт статуту регулює порядок виключення з членів товариства і не має ніякого відношення до позбавлення членів товариства права власності на земельну ділянку, вилучення земельної ділянки та передачу її до земель фонду садового товариства. Просив визнати недійсним та скасувати абзац 17 пункту 4 рішення зборів СТ «Лісове», оформленого протоколом засідання загальних зборів членів товариства від 29 вересня 2012 року, щодо повернення земельної ділянки № 13 до земель фонду садівницького товариства. Стягнути з відповідача на його користь понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 114 грн. 70 коп. та стягнути з СТ «Лісове» на його користь понесені ним витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 4000 грн. 00 коп.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив про їх задоволення.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, стверджуючи, що не має підстав для задоволення позовних вимог.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного.
У судовому засіданні встановлено, що позивач є членом садівницького товариства «Лісове».
Згідно списку членів садівницьких товариств, яким передаються земельні ділянки в приватну власність, що є додатком № 1 до розпорядження голови адміністрації від 23.02.2007 р. № 83, ОСОБА_1 передано у власність земельні ділянки № 12, 13 загальною площею 0,1190 га, що знаходиться по пров. Садовому, 4 СТ «Лісове» Ясногородської сільської ради Вишгородського району Київської області.
Відповідно Державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,1190 га, кадастровий номер земельної ділянки 3221889000:21:107:0002, з цільовим призначенням для ведення садівництва, що знаходиться в СТ «Лісове» Вишгородського району Київської області на підставі Розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 23 лютого 2007 року за № 107, копія даного Державного акту знаходиться в матеріалах справи (а.с.12).
Судом встановлено, що на засіданні загальних зборів членів товариства від 29.09.2012 р. на підставі пункту 15.6.2 Статуту СТ «Лісове» було вирішено повернути земельну ділянку № 13, яка належить ОСОБА_1, до земельного фонду садового товариства, що підтверджується протоколом засідання загальних зборів членів товариства від 29.09.2012 р.
Листом, без номера та дати, за підписом голови СТ «Лісове», ОСОБА_1 було повідомлено про те, що на підставі рішення загальних зборів членів садівницького товариства «Лісове» від 29.09.2012 року на підставі пункту 15.6.2 Статуту товариства, а також з виявленими порушеннями володіння земельними ділянками, ділянка за № 13 повертається до земельного фонду садівницького товариства (а.с.5).
З огляду на встановлені обставини судом зазначається наступне.
Відповідно до статті 1 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини 1 статті 3 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Так, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Відповідно до статті 78 ЗК України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
Відповідно до частини 1 статті 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Судом встановлено, що право власності на земельні ділянки № 12 та № 13, загальною площею 0,1190 га., які знаходяться СТ «Лісове», підтверджується Державним актом про право власності на земельну ділянку серії ЯК № 276620, який зареєстрований у встановленому законом порядку.
Частиною 1 статті 153 ЗК України визначено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.
Позбавлення права власності на землю визначено статтями 140-151 ЗК України. Інших підстав, крім зазначених, чинним законодавством не визначено.
Судом встановлено, що пункт 15.6.2 Статуту СТ «Лісове» регулює лише порядок виключення з членів Товариства, а не повернення земельних ділянок до земель фонду садівницького товариства.
Таким чином, абзац 17 пункту 4 рішення зборів Садівницького товариства «Лісове», оформленого протоколом засідання загальних зборів членів товариства від 29 вересня 2012 року, щодо повернення земельної ділянки № 13, яка належить позивачу до земель фонду садівницького товариства є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
З огляду на зазначені правовідносини, що виникли між сторонами, суд вважає, що право позивача є порушеним та підлягає захисту, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу адвоката в сумі 4000 грн. судом зазначається наступне.
Згідно договору про надання правової допомоги від 25 лютого 2013 року вбачається, що позивач доручив, а адвокат ОСОБА_3 прийняв на себе зобов'язання надавати правову допомогу в судовому засіданні.
Згідно квитанції від 5 березня 2013 року за № N16В842865 ОСОБА_1 перерахував кошти в сумі 4 000 грн. на рахунок адвоката ОСОБА_3 за надання юридичних послуг.
Відповідно до частини 1 статті 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 статті 79 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать, зокрема: витрати на правову допомогу.
Відповідно до статті 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Відповідно до Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 21 грудня 2011 року за № 4191-VІ - розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами
Розмір мінімальної заробітної плати на 2013 рік затверджено Законом України « Про Державний бюджет України на 2013 рік » від 6.12.2012 року та станом на 01.01.2013 року становить 1147 грн.
За матеріалами справи адвокат ОСОБА_3, приймав участь в судових засіданнях 1 год. 30 хв., що підтверджується журналами судових засідань, які знаходяться в матеріалах справи.
Таким чином, граничний розмір витрат на правову допомогу, який підлягає стягненню з відповідача складає 688 грн. 20 коп. ( 1147/100х40 = 458, 80), тобто 1 година участі адвоката в судовому засіданні становить 458 грн. 80 коп., а 1 год. 30 хв. складає 688 грн. 20 коп. (458,80 + 229,40 = 688, 20).
За таких обставин позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
За таких обставин з відповідача по справі на користь позивача підлягає до стягнення сума витрат понесених ним виплати по сплаті судового збору у розмірі 114 грн. 70 коп.
Керуючись статтями 209-215 ЦПК України, суд,
позов ОСОБА_1 до Садівницького товариства «Лісове» про визнання недійсним рішення в частині повернення земельної ділянки до земельного фонду садівницького товариства - задовольнити частково.
Визнати недійсним та скасувати абзац 17 пункту 4 рішення зборів Садівницького товариства «Лісове», оформленого протоколом засідання загальних зборів членів товариства від 29 вересня 2012 року, щодо повернення земельної ділянки № 13, яка належить ОСОБА_1 до земель фонду садівницького товариства.
Стягнути з Садівницького товариства «Лісове» на користь ОСОБА_1 понесені ним виплати по сплаті судового збору у розмірі 114 грн. 70 коп.
Стягнути з Садівницького товариства «Лісове» на користь ОСОБА_1 понесені ним виплати на правову допомогу адвоката у розмірі 688 грн. 20 коп.
Решта позовних вимог не підлягає задоволенню.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Вишгородський районний суд Київської області.
Суддя