Апеляційний суд Житомирської області
Справа №0616/2-6/11 Головуючий у 1-й інст. Кузьменко В.В.
Категорія 41 Доповідач Заполовський В. Й.
03 липня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого судді Заполовського В.Й.,
суддів : Павицької Т.М., Шевчук А.М.,
при секретарі судового засідання Капустинській Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ в натурі жилого будинку та земельної ділянки; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ в натурі жилого будинку; за позовами ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на спадщину за законом та визнання права власності на частину жилого будинку і земельної ділянки та поділ спадкового майна за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 29 травня 2013 року, -
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду від 22 квітня 2011 року поділено житловий будинок АДРЕСА_1 з надвірними спорудами між ОСОБА_1 та ОСОБА_2
У квітні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення. При цьому просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь грошову компенсацію у розмірі 836 грн., як різницю вартості ідеальних часток, що виділені їй та ОСОБА_1, оскільки при ухваленні рішення дане питання судом не вирішено.
Додатковим рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 29 травня 2013 року заяву ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію у розмірі 836 грн.
Не погодившись з додатковим рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просить судове рішення скасувати. Вважає, що додаткове рішення є незаконним, таким, що суперечить чинному законодавству, прийняте з порушенням норм процесуального і матеріального права.
Зокрема вказує, що судовим рішенням поділ домоволодіння проведено відповідно до експертизи в частках з мінімальною різницею в долях на компенсацію якої сторони не наполягали.
Крім того, ОСОБА_2 вимог щодо компенсації або поділу домоволодіння у виключно рівних долях не заявляла, будь-яких доказів або пояснень з цього приводу не надавала.
Тому вважає, що вимога заявника про відшкодування грошової компенсації є безпідставною, такою що суперечить рішенню суду від 22.04.2011 року, яке набрало законної сили.
Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої - небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Матеріалами справи доведено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.01.2002 року будинок АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності належить в рівних долях ОСОБА_2 та ОСОБА_1
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ даного будинку та господарських будівель і земельної ділянки. З аналогічними вимогами звернулася і ОСОБА_5 до ОСОБА_1 Позивачі просили поділити між ними у рівних частках спірне майно.
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 22 квітня 2011 року позов ОСОБА_1 задоволено, позов ОСОБА_2 задоволено частково: поділено житловий будинок з надвірними спорудами.
Виділено ОСОБА_1 у приватну власність частину спірного домоволодіння загальною вартістю 11 231 грн, що складає 52/100 ідеальних частин. ОСОБА_2 виділено у приватну власність іншу частину цього ж домоволодіння загальною вартістю 10 287 грн, що складає 48/100 ідеальних частин. Рішення набрало законної сили.
За змістом ст.358 ЦК України - кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації .
Аналогічні положення викладені в п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року „Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок", де роз'яснено, що у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.
Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з урахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у зв'язку з цим ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.
Оскільки частки у праві власності на спірний будинок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є рівними, а судовим рішенням поділ даного будинку між ними проведено з відхиленням від розміру часток кожного власника, а саме ОСОБА_1 виділено 52/100, а ОСОБА_2 - 48/100, тобто частка останньої зменшилась, то наявні підстави для присудження ОСОБА_2 грошової компенсації як учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.
Тому доводи апеляційної скарги про безпідставність вимог заявника про стягнення грошової компенсації не можливо визнати такими, що грунтуються на вимогах закону та матеріалах справи.
Відтак, у суду були підстави для ухвалення додаткового рішення та задоволення заяви.
Проте визначаючи розмір грошової компенсації суд припустився помилки.
Так, згідно проведеного судом поділу різниця у вартості часток домоволодіння, що виділена сторонам по справі, складає 472 грн. (11 231 - 10 287) : 2 , а не 836 грн., як визначив суд. Де 11 231 грн. - вартість частки майна, що виділена ОСОБА_1; 10 287 грн. - вартість частки майна, що виділена ОСОБА_2
Враховуючи наведене додаткове рішення суду в частині розміру стягнутої грошової компенсації відповідно до ст.309 ЦПК України підлягає зміні. Зокрема зменшенню зазначена сума з 836 грн. до 472 грн.
В решті додаткове рішення залишається без змін.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Додаткове рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 29 травня 2013 року змінити.
Зменшити розмір стягнутої компенсації з 836 грн. до 472 грн.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього ж часу може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий Судді