04.04.2013
Справа №1515/934/2012
№2/504/716/13
04 квітня 2013 року Комінтернівський районний суд Одеської області в складі:
судді Рідник І.Ю.
при секретарі Бочковській Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Комінтернівське справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах і в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, до ОСОБА_3, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: виконкому Сербківської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, служби у справах дітей Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області, комунального підприємства Сербківської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, ОСОБА_4, про зміну договору найму житлового приміщення,
В лютому 2012 року позивач ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах і в інтересах непов-нолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулася з позовом, який в подальшому уточнено, до ОСОБА_3 про зміну договору найму житлового приміщення - квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, з відкриттям на її ім'я окремого особового рахунку, та виділення їй з дитиною у користування ? частини квартири, яка складається з: кімнати площею 11.5 кв.м., кухні площею 6.9 кв.м., розташованих в колишній квартирі №2. Коридор та інші господарські приміщення залишити в загальному користуванні з відповідачем.
В судовому засіданні позивач та її представник за довіреністю, ОСОБА_5, позов, з урахуванням уточнень, підтримали і в його обґрунтування представник позивача послалася на наступне.
Спірне жиле приміщення розташовано в одноповерховому будинку барачного типу по вул.При-вокзальній, 28 (колишня вул.Радянська, 5) в с.Сербка Комінтернівського району Одеської області, який раніше належав Одеській залізниці, в якому відповідач у 1997 році отримав однокімнатну ізольовану квартиру під №2, де став проживати разом з дружиною, позивачкою по справі, та її малолітнім сином. Офіційно позивачка була зареєстрована в цьому будинку в квартирі №1 у сусідки ОСОБА_6, яка за станом здоров'я потребувала стороннього догляду та за якою ОСОБА_1 доглядала. У 1998 році у подружжя ОСОБА_1 народилася їх спільна дитина - син ОСОБА_2 Після смерті ОСОБА_6 обидві квартири №1 і №2 з відповідного дозволу були об'єднані в одну квартиру, якій Сербківською сільською радою була надана нова юридична адреса: АДРЕСА_2. В 2008 році між подружжями ОСОБА_1 шлюб було розірвано та відповідач став проживати з іншою жінкою, яку привів в їх квартиру, а від позивачки став вимагати, щоб та разом з їх неповнолітньою дитиною залишила квартиру. На відмову колишньої дружини звільнити квартиру він її разом з дитиною позбавив елементарних побутових умов - вони залишилися без світла та без води. Після звернення ОСОБА_1 до органу місцевого самоврядування за допомогою, до її половини квартири було підключено світло та дозволено провести від центрального водогону водовід, а у зв'язку з відмовою основного наймача житла ОСОБА_3 у відкритті окремого особового рахунку на частину квартири, якою користується його колишня дружина з дитиною, їй рекомендовано звернутися до суду.
Позивач ОСОБА_1 у доповнення до виступу свого представника суду пояснила, що після того, як стосунки з чоловіком погіршилися, вона разом з їх спільним неповнолітнім сином стали користуватися половиною квартири, яка до об'єднання була ізольованою квартирою №2, а відповідач половиною квартири, яка до об'єднання мала №1. Після розірвання шлюбу колишній чоловік став проживати з іншою жінкою в своєї половині квартири, а її з сином став взагалі виганяти з квартири. Старший її син, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований у спірний квартирі, але проживає окремо в м.Одеса. Після того, як вона відмовилася виселитися з квартири, відповідач їх з дитиною половину залишив без світла, не дозволяв користуватися водоводом, тобто створив неможливі умови для проживання, позбавивши елементарних побутових умов, у зв'язку з чим вона вимушена була звернутися за допомогою до сільської ради. Після втручання сільською радою в їх конфліктну ситуацію та за її допомогою Комінтернівським РЕМ половина квартири, в якій вона мешкає з дитиною, була окремо підключена до електромережі з встановленням окремого лічильника. Від центрального водоводу нею за власні кошти була підведена вода до її половини квартири. Однак, відповідач продовжує вчиняти їм з дитиною сварки, а в сільській раді їй пояснюють, що не можуть
- 2 -
відкрити на її ім'я окремого особового рахунку, оскільки квартира між нею та відповідачем не поділена. На підставі викладеного просить позов, з урахуванням уточнень, задовольнити.
Третя особа з боку позивача, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_4, просив позов задовольнити, прояснивши суду, що в спірній квартирі зареєстрований але не проживає, оскільки проживає в м.Одеса, тому на цю жилу площу не претендує. Матір проживає у своєї половині квартири з його молодшим братом.
Відповідач та його представник, адвокат ОСОБА_7, позов не визнали, посилаючись на те, що у разі задоволення позову суттєво будуть порушені житлові права неповнолітньої дитини у зв'язку з тим, що розмір жилої площі, який буде припадати йому, значно менше визначеної законом норми жилої площі та призведе до штучного погіршення умов, що в свою чергу викличе необхідність постанови їх на облік як потребуючих поліпшення житлових умов. На підставі викладеного, просили у задоволенні позову відмовити.
Представник третьої особи з боку позивача, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - виконавчого комітету Сербківської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, в судове засідання не з'явився, але направив до суду клопотання про задоволення позову для усунення конфліктної ситуації, що виникла між колишніми подружжями ОСОБА_1, та захисту прав і інтересів неповнолітньої дитини - ОСОБА_2, та справу просив розглянути за їх відсутність /а.с.8,9,16,38/.
Представник третьої особи з боку позивача, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - комунального підприємства Сербківської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, в судове засідання не з'явився, але направив до суду письмову заяву про відсутність заперечень проти позову та розгляд справи за його відсутність /а.с.17,36/.
Представник третьої особи з боку позивача, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - служби у справах дітей Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області в судове засідання не з'явився, але направив до суду письмову заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за їх відсутність /а.с.22,35/.
Вислухавши сторони та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Правовідносини, що виникають з питань користування жилими приміщеннями в будинках державного і громадського житлового фонду, регулюються Житловим кодексом України.
Відповідно до ч.ч.1,3,4 ст.9 ЖК України громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому законом порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або в будинках житлово-будівельних кооперативів. Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.
Судом установлено, що у 1997 році ОСОБА_3 на підставі спільного рішення адміністрації і профспілкового комітету дистанції колії Одеса-Сортувальна Одеської залізниці, де працював, отримав однокімнатну ізольовану квартиру загальною площею 18.0 кв.м. в чотирьохквартирному будинку барачного типу, розташованому на ст.Сербка Комінтернівського району Одеської області у відомчому будинку (колишня АДРЕСА_3), який знаходився на балансі структурного підрозділу-дистанція колії 22 ст.Одеса-Сортувальна. У тому же 1997 році відповідач одружився з позивачкою і та, разом зі своєю дитиною від першого шлюбу, стала проживати разом з чоловіком у його квартирі, але була прописана за вказаною адресою в квартирі №1 у сусідки ОСОБА_6 за якою доглядала. Після смерті ОСОБА_6 в 1998 році сім'я ОСОБА_3, яка на тої час складалася вже з 4-х осіб: чоловік, дружина та двоє дітей, від адміністрації підрозділу-дистанція колії 22 ст.Одеса-Сортувальна Одеської залізниці отримала дозвіл на розширення жилої площі шляхом отримання в користування квартири №1. Обидві квартири, що мали окремі входи через загальний коридор, були об'єднані в одне житлове приміщення, на яке було відкрито виконкомом Сербківської сільської ради один особовий рахунок на главу сім'ї ОСОБА_3 В подальшому відомчий будинок підрозділу-дистанція колії 22 ст.Одеса-Сортувальна Одеської залізниці по вул.Радянська, 5 в с.Сербка було передано до комунальної власності Сербківської сільської ради Комінтернівського району Одеської області. Рішенням виконкому Сербківської сільської ради Комінтернівського району Одеської області від 18.01.2001 року №4 вул.Радянська в с.Сербка перейменована на вул.Привокзальна та квартирі ОСОБА_3 надана юридична адреса: АДРЕСА_4 /а.с.7,8,26,27,43-46,50,52,53/.
В серпні 2008 року подружжя ОСОБА_3 шлюб розірвали /а.с.5/ та стали проживати окремо. Як пояснила суду позивач, та не заперечував відповідач, між ними склався порядок користування жит-ловим приміщенням. Позивач разом з неповнолітньою дитиною користується жилою кімнатою, визначеною на схематичному плані 3-5, площею 11.5 кв.м., кухнею 3-6, площею 6.9 кв.м. Відповідач з другою дружиною користується жилою кімнатою 3-4, площею 10.8 кв.м., кухнею 3-3, площею 7.0 кв.м.
- 3 -
Коридор 3-1, площею 1.5 кв.м., коридор 3-2, площею 2.7 кв.м. знаходиться в загальному користуванні /а.с.77-80/.
Згідно ст.52 ЖК України жилі приміщення в будинках відомчого житлового фонду надаються громадянам за спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету підприємства, установи, організації, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів, а у випадках, передбачених Радою Міністрів СРСР, - за спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету з наступним повідомленням виконавчому коміте-тові відповідної Ради народних депутатів про надання жилих приміщень для заселення.
Статтею 61 ЖК України визначено, що користування жилим приміщенням у будинках держав-ного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого примі-щення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається у письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем-житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності-відповідним підприємством, установою, орга-нізацією) і наймачем-громадянином, на ім'я якого видано ордер.
Судом установлено, що відповідач в встановленому законом порядку отримав житло в будинку, що відносився на тої час до відомчого фонду Одеської залізниці, розташованому на території Сербківської сільської ради Комінтернівського району Одеської області на ст.Сербка, де був зареєстрований сам та члени його сім'ї й яке є постійним місцем їх проживання, та на яке виконкомом Сербківської сільської ради Комінтернівського району Одеської області у погосподарській книзі відкрито особовий рахунок, відповідно до діючого на тої час наказу Міністерства статистики України №48 від 22.02.1995 року «Про затвердження форм та Інструкції по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.03.1995 року за №83/619.
Незважаючи на те, що ордер на спірне жиле приміщення його власником відповідачу не видавався та договір найму жилого приміщення між сторонами не укладався, з урахуванням викладеного вище, суд прийшов до висновку, що фактично договір найма житла між власником житла та наймачем укладено.
Відповідно до ч.1 ст.64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, корис-туються нарівні з наймачем усіма правами і несуть обов'язки, що випливають з договору найму жило-го приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Таким чином, члени сім'ї відповідача мають рівні з ним права та несуть обов'язки по корис-туванню квартири АДРЕСА_5.
Як пояснила суду позивач, після розірвання з нею шлюбу відповідач привів в квартиру іншу жінку з якою став проживати в однієї частині квартири, а вона з малолітнім сином в інший частині квартири, але відповідач став вимагати від неї, щоб вона з дитиною взагалі звільнила, як він стверджував, його квартиру. У зв'язку з тим, що вона відповіла відмовою у звільненні квартири, він почав їм з дитиною робити перешкоди у користуванні житлом та створювати неможливі умови для проживання шляхом позбавлення права користуватися водоводом, відключення від їх частини квартири світла, що стало підставою для її звернення за допомогою до сільської ради.
Після втручання опікунської ради при сільській ради щодо розв'язання виниклого конфлікту, на частину будинку, яка знаходиться у користуванні в неї з дитиною, енергопостачальною організацією була проведена окрема електромережа та встановлено окремий лічильник, а нею особисто, за власний рахунок, до своєї частини квартири проведено особистий водогін. Однак незважаючи на це, відповідач намагається створювати неможливі умови для її з дитиною проживання в цієї квартирі з метою її залишення ними.
Дана обставина підтверджується зазначеним вище письмовим клопотанням Сербківської сільської ради Комінтернівського району Одеської області.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.104 ЖК України член сім'ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, укладання з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам ст.63 цього Кодексу. У разі відмовлення членів сім'ї дати згоду на укладання окремого договору найму, а також у разі відмови наймодавця в укладанні такого договору спір морже бути вирішено в судовому порядку.
Згідно ч.1 ст.63 ЖК України предметом договору найму жилого приміщення в будинках держав-ного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однією чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.
Отже, ст.63 ЖК наводить вичерпаний об'єктний склад предмета договору найму. Предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного та комунального житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однією чи кількох кімнат,
- 4 -
одноквартирний жилий будинок, кімнати в комунальній квартирі, частина будинку. Вони мають бути призначені для постійного проживання і відповідати необхідним санітарним і технічним вимогам.
Статті 379,380,382 ЦК України визначають поняття житла як житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.
Квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постій-ного у ньому проживання.
Згідно ч.2 ст.63 ЖК України не можуть бути самостійним предметом договору найму: жиле примі-щення, яке хоч і є ізольованим, проте за розміром менше від встановленого для надання однієї особі (ч.1 ст.48), частина кімнати або кімната, зв'язана з іншою кімнатою спільним входом, а також підсобні приміщення (кухня, коридор, комора тощо).
Статтею 47 ЖК України норма жилої площі встановлена в розмірі 13.65 кв.м. на одну особу.
Згідно ч.1 ст.48 ЖК України жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України.
Відповідно до постанови виконкому Одеської обласної Ради народних депутатів та президії Ради Федерації профспілок Одеської області від 17.09.1991 року №378 розмір середній забезпеченості громадян жилою площею в населених пунктах області становить 8.5 кв.м. На квартирний облік громадян, що потребують поліпшення житлових умов, приймаються громадяни, які займають жилу площу до 6 кв.м. включно на кожного проживаючого члена сім'ї.
Згідно технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_5, виготовленого Комінтернівським РБТІ 05.03.2013 року, жила кімната, що знаходиться у користуванні позивача з неповнолітнім сином, має розмір 11.5 кв.м. /а.с.77-80/, що дійсно менше, на що посилаються відповідач та його представник, розміру середньої забезпеченості громадян жилою площею, встановленою вищезазначеною постановою.
Однак, проживання неповнолітньої дитини у відповідних житлово-побутових умовах, у ізольо-ваної квартирі, яка раніше була окремою квартирою, у спокійних емоціонально-психологічних умовах, без нервового напруження, що нагнітає відповідач, найбільш відповідає інтересам дитини, ніж недостатній розмір жилої площі.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.16 постанови №2 від 12.04.1985 року, з нас-тупними змінами, «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», відповідно до ст.104 ЖК суд вправі задовольнити вимоги члена сім'ї наймача про поділ жилого приміщення, якщо жилу площу, що припадає на нього (або з урахуванням укладеної угоди про порядок користування жилим приміщенням), може бути виділено у вигляді ізольованого приміщення, яке складається з однієї або кількох кімнат, розмір якого не менше встановленого для надання однієї особі. При поділі жилого приміщення за вимогою члена сім'ї наймача йому може бути виділено ізольоване жиле приміщення розміром, меншим за жилу площу, що припадає на нього. Однак поділ не може бути допущений, коли це призведе до штучного (російською мовою - искусственного) погіршення житлових умов позивача і викличе необхідність постановки його на облік, як такого, що потребує поліпшення житлових умов.
При розгляді справи судом установлено, що питання з боку позивача про виділ їй разом з неповно-літньою дитиною ізольованого жилого приміщення виникло саме із-за неприязних відношень, що склалися між колишніми членами сім'ї, а не для штучного погіршення позивачем своїх житлових умов з корисною метою - постановки на облік для поліпшення своїх житлових умов.
Суд звертає увагу відповідача та його представника, що ст.ст.36,37,41 ЖК України чітко визначені суб'єкти, які ведуть облік громадян, що потребують поліпшення житлових умов, та здійснюють контроль за станом обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, до яких відповідач не відноситься, тому не має підстав посилатися на таку обставину.
Навпаки, розпорядник житла - орган місцевого самоврядування, підтримує позов позивача та просить його задовольнити, посилаючись на неправомірність дій відповідача по відношенню до своєї колишньої дружини та неповнолітньої дитини. Тому проява відповідачем батьківської «турботи» у вигляді посилання на погіршення житлових умов неповнолітнього сина шляхом поділу спірного жилого приміщення, у зв'язку з чим встановлена законом норма жилої площі, яка повинна йому надаватися, буде меншою, суд розцінює, з урахуванням вище перерахованих дій відповідача щодо створення «належних» умов для проживання дитини, як бажання добитися своєї мети залишення позивачем з неповнолітньою дитиною спірного жилого приміщення.
На підставі ст.ст.9,36,37,41,47,48,52,61,63,64,104 ЖК України, ст.ст.379,382 ЦК України і керую-чись ст.ст.10, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
Уточнений позов ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах і інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, до ОСОБА_3, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_4 ОСОБА_5-
- 5 -
мировича, комунального підприємства Сербківської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, виконкому Сербківської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, служби у справах дітей Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області, про визначення порядку користування житловим приміщенням та зміну договору найму житлового приміщення - задовольнити.
Виділити у користування ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_6 приміщення, визначені на схематичному плані: 3-5 житлова, площею 11.5 кв.м.; 3-6 кухня, площею 6.9 кв.м. Приміщення 3-1 коридор, площею 1.5 кв.м.; 3-2 коридор, площею 2.7 кв.м. залишити в загальному користуванні з ОСОБА_3.
Змінити договір найму квартири АДРЕСА_5 шляхом відкриття окремого особового рахунку на ім'я ОСОБА_1.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя: