Справа: № 2а-8093/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пісоцька О.В.
Суддя-доповідач: Межевич М.В.
"25" червня 2013 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Міщенко Ю.М., прокурора Одуденка В.В., Івлєвої О.П., розглянувши у відкритому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.03.2013 року у справі за адміністративним позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах ОСОБА_2 до Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправними та скасування розпоряджень,-
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.03.2013 року адміністративний позов задоволено.
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.03.2013 року, оскільки вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права, а також неповного та однобічного з'ясування обставин справи.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення осіб, які зявилися в судове засідання, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є дитиною, яка визнана інвалідом, інвалідність якої пов'язана з наслідками Чорнобильської катастрофи. 16 листопада 1992 року Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією видано розпорядження №615, яким ОСОБА_2 разом з матір'ю - ОСОБА_3, зараховані на квартирний облік, а з 31 грудня 1999 року включено до позачергового списку «сім'ї, що мають дітей інвалідів ЧАЕС».
У грудні 2004 року під час перебування у відрядженні ОСОБА_3 загинула.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 15 травня 2007 року №2а-2690/8 батька ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав.
Розпорядженнями Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації від 24 травня 2005 року №430 опікуном ОСОБА_2 призначена ОСОБА_5, а від 08 липня 2005 року №675 квартирна справа переведена на ОСОБА_2 зі збереженням часу перебування на квартирному обліку та пільгової категорії, в якій остання була у черзі під №1.
22 лютого 2008 року ОСОБА_2 пройшла повторний медичний огляд, в результаті якого її статус дитини, яка визнана інвалідом, інвалідність якої пов'язана з Чорнобильською катастрофою. Згідно з висновком МСЕК від 24 березня 2010 року позивачу встановлена 1 група інвалідності як інваліду з дитинства.
Відповідно до висновку МСЕК позивачу з 29 квітня 2010 року встановлена ІІІ група інвалідності на підставі захворювання (хвороба Віллібрандта) з дитинства, у зв'язку з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС.
У березні 2010 року ОСОБА_2 звернулась до начальника відділу обліку та розподілу жилої площі Голосіївської РДА з заявою від 02 березня 2010 року про зміну категорії черговості у зв'язку з досягненням 18-річного віку, а саме перевести з обліку на категорію дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки.
Пунктом 3.20 Розпорядження Голосіївської РДА від 19 квітня 2010 року ОСОБА_2 змінено з 15 травня 2007 року категорію обліку на категорію «особи, що повернулись з дитячих державних закладів, від опікунів, піклувальників».
Також судом встановлено, що з 22 червня 2010 року пунктом 2.3 розпорядження Голосіївської РДА від 25 червня 2011 року №486 позивачу змінено категорію обліку на - «потерпілі у зв'язку з аварією на ЧАЕС 1 категорії».
Розпорядженням Голосіївської РДА від 21 липня 2011 року №551 внесено зміни в облікову справу №12888А: « 3.2 <…> Змінити дату встановлення категорії обліку на: 31.12.1999р. Вважати на квартобліку родину з 1 особи: заявник - ОСОБА_2, 1992р.н. Категорія обліку з 31.12.1999р.:потерпілі в зв'язку з аварією на ЧАЕС (1 кат.). На квартирному обліку з 16.11.1992р. Порядок забезпечення житлом: позачерговий…».
29 березня 2011 року ОСОБА_2 звернулась до начальника відділу захисту прав та свобод дітей прокуратури м. Києва з заявою про відновлення її порушеного права на позачергове забезпечення житлом як дитини-інваліда у зв'язку з аварією на ЧАЕС, інваліда з дитинства.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_2 прокуратурою м. Києва внесено Голові Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації подання про усунення порушень вимог житлового законодавства України, в якому Заступник прокурора міста Києва вимагав усунення виявлених порушень вимог чинного житлового законодавства шляхом перезатвердження позивача в пільгову категорію сімей, що мають дітей-інвалідів ЧАЕС із збереженням часу перебування на квартирному обліку, причини цих порушень та умови, що їм сприяють та недопущення цих порушень в подальшому, а також - притягнення до відповідальності осіб, винних в порушеннях, зазначених в поданні. Проте, листом від 27 лютого 2012 року №085/22-387 Голосіївська РДА повідомила прокурора про те, що погоджується з висновком про неправомірність винесеного 19 квітня 2010 року розпорядження №279, однак вжити заходів не може, у зв'язку з тим, що 29 вересня 2011 року Голосіївська районна у м. Києві державна адміністрація, яка виносила вказане розпорядження, ліквідована як юридична особа (без правонаступництва).
У зв'язку з невиконанням вимог прокуратури що відновлення порушених прав ОСОБА_2, прокурор звернувся до суду.
Суд першої інстанції задовольняючи позов дійшов висновку, що у даному спорі право позивача на отримання житла є порушеним, а тому підлягає відновленню.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Спірні правовідносини у даній справі регулюються положеннями Конституції України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ, Житловим кодексом Української РСР, Закону України "Про місцеві державні адміністрації» від 09 квітня 1999 року №586-ХІV (далі - Закон № 586).
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» потерпілим дітям, зазначеним у пунктах 1-6 статті 27 цього Закону, та їх батькам надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги - надання додаткової жилої площі у вигляді окремої кімнати дитині, яка стала інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи та потребує особливого догляду. Відсутність окремої кімнати є підставою для взяття на квартирний облік. Сім'ям, що мають дітей-інвалідів, надається право позачергового одержання жилих приміщень.
Як встановлено судом, ОСОБА_2 разом з матір'ю з 16 листопада 1992 року №615 зараховано на квартирний облік, а з 31 грудня 1999 року включено до позачергового списку: «сім'ї, що мають дітей інвалідів ЧАЕС», а з Розпорядженням Голосіївської РДА від 08 липня 2005 року №675 квартирна справа переведена на ОСОБА_2 зі збереженням часу перебування на квартирному обліку та пільгової категорії, у черзі під №1.
Стаття 2 Закону України №586 визначає основні завдання місцевих державних адміністрацій, до яких, зокрема, належить законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян (пункт 2).
Згідно зі статтею 3 Закону України №586 місцеві державні адміністрації діють на засадах, зокрема: відповідальності перед людиною і державою за свою діяльність; верховенства права; законності; пріоритетності прав людини.
Пунктом 1 статті 13 Закону України №586 передбачено, що до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян.
Листом від 27 лютого 2012 року №085/22-387 відповідач повідомив прокурора про те, що погоджується з висновком останнього про неправомірність винесеного 19 квітня 2010 року розпорядження №279, однак вжити відповідних заходів не має можливості у зв'язку з ліквідацією органу, який його видавав. При цьому зазначив, що розпорядження від 25 червня 2011 року №486 приймалось згідно з вимогами чинного законодавства та підстав для його скасування немає.
Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЖК України у разі смерті громадянина, який перебував на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, за членами його сім'ї зберігається право подальшого перебування на обліку. Таке ж право зберігається за членами сім'ї громадянина, який перебував на обліку у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів і був знятий з обліку з підстав, зазначених у пунктах 2 і 4 цієї статті.
З урахуванням наведених норм, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що за ОСОБА_2 як за членом сім'ї померлого громадянина, який перебував на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, зберігається право подальшого перебування на обліку.
Натомість суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що навіть за умови звернення із заявою ОСОБА_2 , відповідач не мав права переводити ОСОБА_2 до іншої категорії, оскільки дане рішення поставило позивача у гірше становище стосовно права особи на отримання житла, оскільки призвело до зміни черговості позивача з №1 у списку до №61.
Посилання апелянта на те, що заявниця ОСОБА_2 самостійно виявила волю стояти на обліку в певній категорії громадян судом не приймаються з огляду на наступне.
Згідно з ч.3 ст. 43 Закону України №586 розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства скасовуються в судовому порядку.
Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що оскаржувані рішення Голосіївської РДА в частині що стосується позивача, не відповідають зазначеному принципу, а тому підлягають скасуванню.
Що стосується посилання відповідача на положення Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, які передбачають, що громадяни самостійно здійснюють право на одержання жилого приміщення в будинках державного громадського житлового фонду з настанням повноліття, і тому, на думку відповідача, суд першої інстанції невірно застосував вимоги Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»», суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Термін «здійснювати» передбачає реалізацію певного права, яке надано громадянам відповідно до закону, а тому у даному положенні йде мова якраз про реалізацію вже набутого громадянами права.
Враховуючи зазначене, положення вказаних Правил передбачає процедуру одержання жилого приміщення, на яке згідно закону має право особа, а тому суд першої інстанції вірно застосував норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 160,195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.03.2013 року - без змін.
Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя М.В. Межевич
Суддя Г.В. Земляна
Суддя Є.О. Сорочко
Повний текст ухвали виготовлений 01.07.2013 року.
Головуючий суддя Межевич М.В.
Судді: Земляна Г.В.
Сорочко Є.О.