Господарський суд Чернігівської області
14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 тел. 67-28-47 факс 77-44-62
Іменем України
02.07.2013 справа №927/631/13
Суддя А.В.Романенко, розглянувши матеріали справи порушеної
за позовом: Чернігівського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері,
вул. Коцюбинського, 57, м. Чернігів, 14000, в інтересах держави
в особі позивача: Державної екологічної інспекції в Чернігівській області,
вул. Малясова, 12, м. Чернігів, 14017;
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,
АДРЕСА_1;
предмет спору: про стягнення 1 895,52грн збитків
за участю представників сторін:
від позивача: Ю.В.Амельченко, довіреність №09-08/1220 від 18.04.2013, гол. спеціаліст з питань запобігання та протидії корупції ДЕІ у Чернігівській області;
від відповідача: не з'явився;
присутній у судовому засіданні: В.М.Негода, ст. прокурор Чернігівської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, посвідчення №010974 від 23.10.2012.
У судовому засіданні 02.07.2013, на підставі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Чернігівським міжрайонним прокурором з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі позивача - Державної екологічної інспекції в Чернігівській області подано позов до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1 895,52грн збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення 13.06.2013 поштового відправлення №00820491, натомість в судове засідання не з'явився, повноважного представника не направив, відзиву на позов та документів на виконання вимог ухвал суду від 24.05.2013 та від 11.06.2013 не надав.
Частиною третьою ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) встановлено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Враховуючи те, що у відповідача було достатньо часу для підготовки відзиву на позовну заяву, надання заперечень та необхідних доказів, а також те, що присутність повноважного представника відповідача обов'язковою судом не визнавалась і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд, вважає за можливе розглянути даний позов за наявними у справі документами, на підставі ст.75 ГПК України.
У судовому засіданні представник позивача та прокурор надали письмові клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, які прийняті судом.
В усних поясненнях прокурором та представником позивача позовні вимоги підтримано у повному обсязі з посиланням на зазначені у позовній заяві обставини.
Дослідивши та оцінивши надані докази, з'ясувавши фактичні обставини справи, які мають юридичне значення для вирішення спору, заслухавши в судовому засіданні пояснення прокурора та представника позивача, господарський суд, встановив:
28.02.2013, на підставі наказу та направлення №200 від 25.02.2013 на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, ст. держінспектором з ОНПС С.І.Голодною та держінспектором з ОНПС В.В.Олуковатим було проведено планову перевірку дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства.
За результатами вказаної вище перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами за №88/05 з якого, зокрема, вбачається наступне:
„Основним предметом діяльності ФОП ОСОБА_1 є переробка деревини та виготовлення виробів із деревини (двері, вікна).
Для розпилювання деревини ФОП ОСОБА_1 використовує два стрічкопильних горизонтальних станка типу КС-139.УХЛ2, які призначені для повздовжнього розпилювання матеріалів. Пилорами встановлені під навісом. В деревообробному відділенні встановлено верстат чотиристоронній стругальний марки С-20.
Наявне відділення для сушки деревини, де встановлено калориферну піч «Буллер'ян» потужністю 2,6кВт, що працює на відходах деревини. Так, за період з 13.03.2012 по 28.02.2013 ФОП ОСОБА_1 використав 7,2т відходів деревини для спалення в печі сушильного відділення (Довідка до акту перевірки додається).» та інше.
Від імені осіб, що провели перевірку, даний Акт підписано: ст. держінспектором з ОНПС С.І.Голодною та держінспектором з ОНПС В.В.Олуковатим; від імені присутніх при перевірці -особисто ФОП ОСОБА_1.
Акт складено у двох примірниках.
З метою усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства, вказаними в Акті держінспекторами винесено Припис за №88/05 від 28.02.2013, яким відповідача зобов'язано, зокрема, постійно: забезпечувати виконання вимог приписів ДЕІ у Чернігівській області, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснювати за наявністю дозволу спеціально уповноваженого органу та до 01.06.2013р.: забезпечити ведення журналів первинного поточного обліку відходів затвердженої форми, отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
28.02.2013 держінспектором з ОНПС Чернігівської області В.В.Олуковатим складено протокол про адміністративне правопорушення щодо громадянина ОСОБА_1, який, перебуваючи приватним підприємцем та маючи стаціонарні джерела викиду, за відсутності дозволу спеціально уповноважених органів, не забезпечив порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що є порушенням ст.ст.10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».
Протокол містить письмові пояснення відповідача, в яких останній зобов'язався усунути порушення та надає згоду на розгляд справи в день складення протоколу.
Також, 28.02.2013, Постановою №133/05 про накладення адміністративного стягнення, гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 136,00грн.
Відповідно до ст. ст.1, 2 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» (надалі - Закон-1), викид це - надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин; джерело викиду - об'єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.
Відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються цим Законом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною першою ст.10 Закону-1 встановлено, що підприємства, установи, організації та громадяни-суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівня фізичного впливу та вести їх постійний облік.
Частиною п'ятою ст.11 Закону-1 (в редакції, що діяла на час проведення перевірки) визначено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.
Перелік видів порушень законодавства в галузі охорони атмосферного повітря визначено ст. 33 Закону-1, зокрема, до них віднесено викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону.
Статтею 34 Закону-1 передбачено, що шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (надалі - Закон-2), порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, у повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Згідно ст.1166 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
З матеріалів даної справи вбачається, що у відповідача був відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря в період з 13.03.2012 по 28.02.2013.
Виходячи з викладеного вище, здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону є порушенням природоохоронного законодавства, за яке застосовується цивільна відповідальність у вигляді відшкодування збитків.
Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при викидах без дозволу в період з 13.03.2012 по 28.02.2013 ФОП ОСОБА_1 здійснено на підставі:
- «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639, зареєстрованої в Мін'юсті України 21.01.2010 за №48/16064;
- Збірника показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами, виданого Українським науковим центром технічної екології, Донецьк-2004;
- акту від 13.03.2012 №74/05 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства приватним підприємцем ОСОБА_1;
- акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ФОП ОСОБА_1 №88/05 від 28.02.2013;
- довідки від 28.02.2013 б/н приватного підприємця ОСОБА_1 про кількість використаної деревини за період з 13.03.2012 по 28.02.2013.
З огляду на викладені в Акті перевірки від 28.02.2013 №88/05 порушення, позивачем нараховано збитки у розмірі 1 895,52грн.
При цьому позивач використав п.4.1. Методики та здійснив обрахунок збитків за формулою 12: З = mі х 1,1П х Аі х Кт х Кзі.
Відповідно до п.2.1.2. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №639 від 10.12.2008 (надалі - Методика №639), викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства, вважаються наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Згідно п.3.6. Методики №639, розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою № 2-ТП (повітря)), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.
Наведений вище пункт Методики №639 надає особі, яка здійснює розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря, альтернативне право вибору: здійснювати такий розрахунок за параметрами джерела викиду або згідно з методиками для розрахунку маси викидів забруднюючих речовин.
Пунктами 2.2., 2.3. та 2.7. Методики №639 визначено, що факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними та розрахунковими методами контролю.
При визначенні наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря інструментально-лабораторними методами контролю використовуються результати інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій, які атестовані на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань. Дані таких вимірювань мають бути зафіксовані в журналах первинної облікової документації, у робочих журналах лабораторій або у звітах про інструментально-лабораторні вимірювання.
Розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадках, зокрема, викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (п.2.7.1. Методики).
Натомість, п.3.6. Методики №639 визначає, що розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду здійснюється за параметрами джерела викиду, зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання, що з урахуванням приписів ст. 69 Закону-2 означає, що як і ті викиди забруднюючої речовини в атмосферне повітря, що були здійснені до початку перевірки, так і ті, що здійснені після її початку і до моменту усунення порушення, при здійсненні розрахунку на підставі відповідної документації суб'єкта господарювання, є тими негативними наслідками, а відтак і шкодою, що підлягає відшкодуванню за встановлених судами обставин справи.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про правомірність здійснення позивачем розрахунку збитків, заподіяних відповідачем державі в результаті викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу, саме на підставі пункту 3.6. Методики №639 за період з 13.03.2012 по 28.02.2013.
Позивачем, на адресу відповідача надіслано претензію від 19.03.2013 №09-03/813 про відшкодування вказаних збитків. Однак, дана претензія залишена відповідачем без задоволення.
Клопотанням від 11.06.2013 відповідач просив відкласти розгляд справи для вирішення спору в добровільному порядку. Одночасно, гарантував оплату збитків.
Проте, на день ухвалення судом рішення у даній справі доказів сплати збитків у добровільному порядку відповідачем суду не надано.
В силу ст.ст. 32-34 та 36 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідач викладених позивачем обставин належними засобами доказування не спростував, доказів задоволення претензії та відшкодування шкоди завданої державі в результаті викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу, суду не надав.
Суд вважає вину відповідача доведеною, оскільки відповідач мав знати, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря мають здійснюватися лише за наявності відповідного дозволу, та відповідно повинен був передбачити, що вказані дії призведуть до порушення вимог природоохоронного законодавства.
За таких обставин, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Господарський суд зазначає, що у п.7 частини другої ст. 69 Бюджетного кодексу України (надалі - БК України) передбачено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
На момент прийняття рішення у даній справі діє Закон України «Про Державний бюджет України на 2013 рік», у ст. 11 якого встановлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2013 рік у частині доходів є надходження, визначені частиною третьою ст. 29 БК України. В свою чергу, п. 7 частини третьої цієї статті встановлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
Враховуючи вищевикладене, вимоги прокурора про стягнення 1 895,52грн. шкоди, заподіяної державі, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню відповідно до норм розподілу вказаних сум між бюджетами відповідно до положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» та БК України, а саме - 1 326,86грн (70%) збитків в доход спеціального фонду місцевого бюджету Ніжинської міської ради та 568,66грн (30%) збитків до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в доход Державного бюджету України підлягають стягненню відповідача.
Керуючись ст.ст. 22, 29, 32-34, 36, 49, 75, 82-85, 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Ніжинським МРВ УМВС України в Чернігівській області 18.12.2003, відомості щодо розрахункових рахунків відсутні) 1 326,86грн (70%) збитків в доход спеціального фонду місцевого бюджету та 568,66грн (30%) збитків до спеціального фонду Державного бюджету України (Ніжинське УК /м. Ніжин/, р/р 33115331700005, банк отримувача - ГУ ДКСУ в Чернігівській області; МФО 853592; код ЄДРПОУ 37716092; код бюджетної класифікації 24062100).
3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Ніжинським МРВ УМВС України в Чернігівській області 18.12.2003, відомості щодо розрахункових рахунків відсутні) в доход Державного бюджету (отримувач - УК у м. Чернігові /м.Чернігів/ 22030001, код ЄДРПОУ 38054398, рахунок - 31217206783002, банк - ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, код бюджетної класифікації 22030001, код господарського суду Чернігівської області - 03500068) 1 720,50грн судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя А.В.Романенко
Повний текст рішення складено та підписано 03.07.2013.
Суддя А.В.Романенко