Справа № 11/793/494/13 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: ч.2 ст.187 КК України Матвієнко М.В.
Доповідач в апеляційній інстанції Ятченко М.О.
"18" червня 2013 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Ятченка М.О.
суддів Демиденка А.І., Биби Ю.В.
за участю:
прокурора Ємельянової О.В.
засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18 квітня 2013р., яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродж. м.Черкаси, жит. АДРЕСА_1, освіта середня, не одруженого,
не працюючого, громадянина України,
раніше не судимого;
засуджено за
- ч.2 ст.187 КК України, із застосуванням ст.69 КК України до покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна;
- ч.2 ст.186 КК України до покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено до відбуття 5 (п'ять) років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст.75 КК України, звільнено ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі із випробуванням, встановивши 3 (три) роки іспитового строку. Згідно ст.76 КК України його зобов'язано повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та періодично з'являтися на реєстрацію;
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5,
уродж. м.Золотоноша, жит. АДРЕСА_2 не працюючого, освіта середня,
не одруженого, громадянина України,
раніше не судимого,
засуджено за
- ч.2 ст.187 КК України, із застосуванням ст.69 КК України до покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі без конфіскації майна;
- ч.2 ст.186 КК України до покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено до відбуття 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст.75 КК України, звільнено ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі із випробуванням, встановивши 2 (два) роки іспитового строку. Згідно ст.76 КК України його зобов'язано повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та періодично з'являтися на реєстрацію.
Постановлено стягнути з засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при УМВС в Черкаській області судові витрати за проведення експертиз в сумі 1 125,06 грн., по 562,53 грн. з кожного.
Міру запобіжного заходу засудженим залишена попередня - підписка про невиїзд.
Вирішена доля речових доказів.
Згідно вироку ОСОБА_3 та ОСОБА_4 засуджені за те, що 02 квітня 2011 року близько 03 год. ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_4, перебуваючи в під'їзді будинку АДРЕСА_3, здійснили напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством небезпечним для життя чи здоров'я, відносно ОСОБА_5, що виразилось в нанесенні ОСОБА_3 одного удару рукою в область голови гр.ОСОБА_5, в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження у виді синців обличчя, забійної рани верхньої губи, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, що відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, після чого відкрито заволоділи гаманцем вартістю 100 грн. з грошима в сумі 50 грн. та мобільним телефоном «FLy» MC 170DS, вартістю 483,14 грн., в якому знаходилися стартові пакети «Лайф» вартістю 10 грн. та «КиївСтар» вартістю 25 грн., чим завдали потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 658,14 грн..
ОСОБА_3, за попередньою змовою з ОСОБА_4, повторно, 17 квітня 2011 року близько 03 год., перебуваючи біля кафе бару «Світлячок», що розташований по вул. Шевченка в м.Золотоноша, Черкаської області, вчинили грабіж, поєднаний із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої ОСОБА_6, що виразилася в нанесенні ОСОБА_3 одного удару в область обличчя потерпілої ОСОБА_7, в результаті чого остання похилилася до паркану Військової частини, а ОСОБА_4 відкрито заволодів її мобільним телефоном марки «Нокіа»Х2, вартістю 837,25 грн. зі стартовим пакетом вартістю 25 грн., чим завдали потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 862,25 грн.
Не погоджуючись з даним рішенням, прокурор подав апеляцію, яку з часом доповнивши, просив вирок Золотоніського міськрайонного суду від 18 квітня 2013 року скасувати у зв'язку із істотним порушенням кримінально-процесуального закону, не привального застосування кримінального закону, невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особам засуджених, внаслідок м'якості, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, направивши кримінальну справу на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
Заслухавши доповідача, прокурора, засуджених, вивчивши матеріали кримінальної справи та доводи апеляції в доповненому вигляді, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню із наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим, тобто постановленим на матеріалах повністю зібраних, всебічно і повністю досліджених і правильно оцінених судом, а викладені в ньому висновки повинні відповідати фактичним обставинам справи, доказам, дослідженим в судовому засіданні.
Вказані вимоги кримінально-процесуального закону України судом грубо порушені, оскільки за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у мотивувальній частині вироку не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази, визнавши їх достовірними і відкинув інші.
Це, зокрема, стосується показів ОСОБА_3, які зазначені у вироку (т.2 а.с.270) і які не відповідають його показам зафіксованим у протоколі судового засідання (т.2 а.с.266-267). Відповідно до вироку ОСОБА_3 впізнав потерпілого ОСОБА_5 у зв'язку із чим виключив у під'їзді світло..., але в протоколі дана обставина не відображена. Також, згідно вироку, світло в під'їзді вимикав ОСОБА_3, відповідно до протоколу судового засідання - ОСОБА_4.
Крім того, в порушення вимог ст.334 КПК України (в редакції 1960 року) у вироку не зазначені покази ОСОБА_4, а під час судового засідання засуджені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 допитані поверхово.
У вироку безпідставно враховано пом'якшуючу обставину щире каяття, тоді як засуджені вину визнали частково, тобто районний суд належним чином не мотивував застосування положень ст.ст.69, 75 КК України.
Також у справі та вироку наявні протиріччя, а саме не визнання вини засудженими, що зазначено в протоколі судового засідання та у вироку зазначено, що засуджений ОСОБА_4 вину визнав частково за скоєний злочин, передбачений ч.2 ст.187 КК України та повністю за скоєний злочин, передбачений ч.2 ст.186 КК України.
За наявності таких порушень норм КПК, висновки суду викладені у резолютивній частині вироку слід вважати такими, що не випливають з формулювання обвинувачення і його обґрунтування у мотивувальній частині вироку, тобто є неузгодженими між собою і містять протиріччя.
Вищенаведене в сукупності відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.367 та ч.1 ст.369 КПК України є безумовною підставою для скасування вироку в зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам справи з направленням справи на новий судовий розгляд.
У зв'язку з наявністю безумовної підстави для скасування вироку, колегія суддів відповідно до вимог ч.3 ст.374 КПК України, інші доводи викладені в апеляції прокурора, в тому числі і доводи про м'якість призначеного покарання не перевіряє.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 367, 369 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалила:
Апеляцію прокурора задовільнити.
Вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18 квітня 2013р. відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду викладених у вироку фактичним обставинам справи.
Кримінальну справу відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити попередню - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Головуючий
Судді