11 червня 2013 року 13:44Справа № 808/3616/13-а м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., при секретарі судового засідання Урсуленко Ю.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби про визнання дій протиправними,
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 (паспорт: НОМЕР_2 виданий 22.03.2012),
ОСОБА_2 (дов. б/н від 04.01.2013),
від відповідача: не з'явився, -
04.04.2013 до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1) до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби (далі - відповідач, Мелітопольська ОДПІ Запорізької області ДПС), у якому позивач просить суд:
- скасувати наказ відповідача № 139 від 24.01.2013 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача;
- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у порушенні встановленого законом порядку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, в результаті якої складено акт №72/172/НОМЕР_1 від 30.01.2013 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за лютий-квітень 2012 року;
- визнати неправомірними дії відповідача по зменшенню суми податкового зобов'язання на суму 102 260 грн. здійснених на підставі акту перевірки №72/172/НОМЕР_1 від 30.01.2013 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за лютий-квітень 2012 року.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач не направляв позивачу наказу про проведення перевірки, в результаті чого відповідач в порушення п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України склав акт перевірки, висновки якого є надуманими та такими, що не відповідають дійсності.
28.05.2013 до суду надійшли письмові заперечення відповідача на позов. У запереченнях відповідач зазначив, що співробітниками податкового органу, на виконання наказу № 139 від 24.01.2013, була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за лютий-квітень 2012 року, за результатами якої складено акт №72/172/НОМЕР_1 від 30.01.2013. Перевірка проведена на підставі вимог пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України та в присутності директора підприємства. Вважає, що перевірка проведена у відповідності до вимог чинного законодавства.
Представник позивача позов підтримав у повному обсязі, з підстав зазначених у позові та прохав задовольнити позов повністю.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. До суду надав клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника відповідача. Проти позову заперечує.
Відповідно до п. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Вислухавши думку представників сторін, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу № 139 від 24.01.2013 року з 29.01.2013 по 30.01.2013 відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну ФОП ОСОБА_1 з питання перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку на додану вартість за лютий-квітень 2012 року.
В ході перевірки встановлено наступні порушення ФОП ОСОБА_1:
- відсутність об'єктів, які підлягають під визначення ст. 185, ст. 187, ст. 188 Податкового кодексу України, а саме завищено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за лютий-квітень 102 260 грн.;
- п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.4, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ФОП ОСОБА_1 завищено суму податкового кредиту податку на додану вартість за лютий-квітень 2012 року на суму 102 260 грн.
За результатами перевірки складено акт № 72/172/НОМЕР_1 від 30.01.2013 року.
Згідно зазначеного наказу підставою призначення перевірки є пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.
За результатами перевірки будь-яких податкових повідомлень-рішень щодо позивача контролюючим органом не виносилось.
Перевіривши матеріали справи з'ясувавши виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
У відповідності до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: зокрема коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій письмових запитів Мелітопольської ОДПІ Запорізької області ДПС від 20.06.2012 за № 2227/р/17-213, від 16.10.2012 за № 17678/07-31 та від 26.11.2012 за № 6031/р/17-213 та відповідей ФОП ОСОБА_1 від 02.07.2012 за № 1, від 23.10.2012 за № 23-10 та від 30.11.2012 за № 2, у податкового органу були наявними обставини для проведення документальної невиїзної перевірки, оскільки суд не погоджується з доводами ФОП ОСОБА_1, що підприємством в повному обсязі було надано документальне підтвердження та відповідні пояснення на письмові запити податкового органу.
Пунктами 79.2 та 79.3 ст. 79 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Суд не погоджується з доводами позивача про те, що оскільки відповідач не направляв наказу про проведення перевірки позивачу, а відтак наказ є протиправним та підлягає скасуванню.
Надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки є обов'язковою умовою для проведення перевірки, а не прийняття наказу про її призначення.
Оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то при розгляді даного спору про скасування наказу та визнання незаконними дій контролюючого органу з проведення перевірки позивача необхідно встановити, чи є оскаржувані акт та дії відповідача такими, що породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків і впливають на його права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, а також чи буде задоволення таких позовних вимог мати своїм правовим наслідком безпосередній захист прав позивача.
Обов'язковою ознакою нормативно-правового акту чи правового акту індивідуальної дії є створення юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.
Зміст оскаржуваного наказу полягає у організації та проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.
Враховуючи, що оскаржуваний наказ контролюючим органом фактично реалізовано, а саме - здійснено перевірку, за результатами якої складено акт, який також не несе ніяких правових наслідків для позивача, оскільки за своєю суттю є інформаційною довідкою та може бути доказом у адміністративній справі відповідно до норм ст. 69 КАС України, то він не породжує будь-яких юридичних наслідків для позивача.
Щодо позовних вимог про визнання незаконними дій контролюючого органу по проведенню перевірки, суд зазначає, що статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені положеннями Податкового Кодексу України.
Суд вважає необхідним повторно зазначити, що у спірних правовідносинах відповідач жодних податкових повідомлень-рішень щодо позивача не виносив.
За таких обставин суд приходить до висновку, що підстави для задоволення заявлених позивачем позовних вимог відсутні.
Крім того, оскільки система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України - це програмний продукт, створений для реалізації Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266.
Відповідно до вказаного Наказу, результати автоматизованого співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість та проведений за ними розподіл платників ПДВ за категоріями враховуються при визначенні категорії уваги суб'єкта господарювання, у зв'язку з чим суд вважає, що дані автоматизованого співставлення не впливають на права та обов'язки позивача, вказана система носить виключно інформаційно-довідковий характер.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Частиною 2 ст. 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Правовідносини між позивачем та відповідачем в ході проведення перевірки та складення акту перевірки мають ознаки публічно-правових правовідносин. Зокрема, ці відносини пов'язані з виконанням державою своїх публічних функцій та урегульовані нормами публічного права. Таким чином на вищезазначені правовідносини поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. А визнання відповідачем нікчемними правочинів, вчинених позивачем з постачальником ТОВ «Виробничо-комерційний центр «Мотор Сим» не тягнуть правових наслідків для позивача та жодним чином не порушують його прав, а відтак суд не вбачає правових підстав для задоволення цих позовних вимог.
Керуючись ст. 94, 158, 160, 162,163, 167 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Д.В. Татаринов