Справа № 319/484/13-ц
Провадження №2/319/120/2013
27 червня 2013 року смт Куйбишеве
Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Скляра С.Ю.,
при секретарі судового засідання Романько О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Куйбишевського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
20 травня 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, в якому заявлена вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором. Так, між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 16 квітня 2006 року укладено кредитний договір №DNH4KP61160360, за яким останньому в цей же день видано кредит в сумі 2806 грн. 96 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 25,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 16 квітня 2008 року. Позичальник ОСОБА_1 порушив умови кредитного договору і має прострочену заборгованість. Станом на 03 січня 2013 року сума заборгованості складає 34931 грн. 89 коп., де 2683 грн. 59 коп. - сума заборгованості за кредитом, 11484 грн. 93 коп. - сума заборгованості по процентах за користування кредитом, 18623 грн. 76 коп. - сума пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитним договором, 500 грн. - сума штрафу (фінансова частина), 1639 грн. 61 коп. - сума штрафу (процентна складова). Відповідач в добровільному порядку не вжив заходів щодо погашення заборгованості, тому ПАТ КБ «ПриватБанк» вимушене звернутись до суду із вищевказаним позовом.
Представник позивача у письмовій заяві повідомив судові про те, що ПАТ КБ «ПриватБанк» підтримує заявлені вимоги по тих підставах, які були викладені в позовній заяві (а.с.35,36).
Відповідач ОСОБА_1 письмово повідомив судові про те, що ним визнається факт не повернення банку грошових коштів за кредитним договором, однак заявив клопотання про відмову в задоволенні позовних вимог у зв'язку з пропуском строку позовної давності (а.с.32).
Сторони та їх представники в судове засідання не з'явились, про час і місце слухання справи були повідомлені належним чином (а.с.34,38), до суду подали заяви з проханням слухати справу без їх участі.
Виходячи з наведеного, а також положень ч.2 ст.158 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні судового засідання за відсутності сторін та їх представників.
У відповідності до вимог ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Суд, з'ясувавши позиції сторін, викладені у письмових заявах, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, надавши їм оцінку, вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до положень статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що 16 квітня 2006 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено кредитний договір №DNH4KP61160360 (далі - кредитний договір) (а.с.5).
Згідно з умовами вказаного кредитного договору ОСОБА_1 16 квітня 2006 року отримав строковий кредит у розмірі 2806 грн. 96 коп. зі сплатою 2,09% на місяць за користування кредитом на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення до 16 квітня 2008 року з метою купівлі товарів народного споживання.
Позичальник зобов'язався щомісячно сплачувати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 150 грн. 42 коп. для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами згідно Умов про надання споживчого кредиту фізичним особам.
З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач ОСОБА_1 своє зобов'язання за кредитним договором не виконав, щомісячні платежі не здійснював, у визначений договором строк кредит не повернув (а.с.3).
Станом на 03 січня 2013 року відповідач має прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 34931 грн. 89 коп., де 2683 грн. 59 коп. - сума заборгованості за кредитом, 11484 грн. 93 коп. - сума заборгованості по процентах за користування кредитом, 18623 грн. 76 коп. - сума пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитним договором, 500 грн. - сума штрафу (фінансова частина), 1639 грн. 61 коп. - сума штрафу (процентна складова).
Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Оцінивши в сукупності докази у справі, суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав грошового зобов'язання за кредитним договором, що спричинило виникнення заборгованості.
Разом з цим, відповідач ОСОБА_1 заявив клопотання про відмову в задоволенні позовних вимог у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Відповідно до положень стст.256,257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з ч.5 ст.261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Пунктом 7 частини одинадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.
Відповідні роз'яснення надані пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.31 постанови від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин».
Строк дії кредитного договору закінчився 16 квітня 2008 року, з цього ж часу розпочався строк позовної давності для пред'явлення позову до суду з метою захисту своїх цивільних прав та інтересів.
ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось з позовом до суду 16 травня 2013 року (а.с.20), тобто з пропуском трирічного строку позовної давності.
Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини одинадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).
Позивачем не заявлене клопотання про поновлення та визнання поважними причини пропуску строків позовної давності.
Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Відповідно до ст.88 ЦПК України вимоги позивача щодо відшкодування понесених ним судових витрат задоволенню не підлягають, оскільки йому в задоволенні позову відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись стст.256,257,261,267,1054 ЦК України, ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», стст.10,11,60,88,209,212-215 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - відмовити.
Рішення суду відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції - Куйбишевський районний суд Запорізької області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-денного строку з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: С.Ю.Скляр