Справа № 332/2276/13-ц
Провадження №: 6/332/112/13
31 травня 2013 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого - судді: Федоренка О.І.;
при секретарі: Іщенко А.С.,
розглянувши подання державного виконавця Заводського ВДВС Запорізького МУЮ Головного управління юстиції в Запорізькій області про обмеження у праві виїзду за межі України до виконання аліментних зобов'язань,
Державний виконавець Заводського ВДВС звернувся до суду з поданням про обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання рішень суду щодо сплати заборгованості за виконавчими документами.
В поданні зазначено, що у ВДВС на примусовому виконанні знаходиться виконавче провадження № 36725839 на підставі виконавчого листа № 812/5845/12 виданий Комунарським районним судом міста Запоріжжя 15.1.2013 року про стягнення з ТОВ «ОСОБА_1 Електро» на користь ОСОБА_2 заборгованості по зарплаті, компенсації за відпустку, вихідної допомоги, середнього заробітку за затримку при розрахунку і моральної шкоди в загальному розмірі 5866,67 грн. та судових витрат в розмірі 205,40 грн. Окрім того, в провадженні, а також виконавче провадження № 37726172 на підставі виконавчого листа № 333/1058/13 виданого Комунарським районним судом міста Запоріжжя 22.4.2013 року про зобов'язання ТОВ «ОСОБА_1 Електро» видати ОСОБА_2 довідку про середній заробіток з урахуванням змін у заробітній платні.
Добровільно виконати рішення суду ОСОБА_1В, як директор ТОВ «ОСОБА_1 Електро», відмовляється, у зв'язку з чим ВДВС звернулася до суду з поданням в якому просить обмежити ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу до виконання ним вищезазначених рішень суду.
В судове засідання сторони не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Суд ухвалив слухати справу за їх відсутністю, на підставі наявних в справі доказів.
Перевіривши докази по справі, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судом України і є обов'язковими до виконання на усій території України.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про виконавче провадження» виконання рішень здійснюють державні виконавці державної виконавчої служби, права і обов'язки яких викладені в ст.11 цього Закону.
Серед повноважень державного виконавця зокрема п.5 ч.3 ст.11 Закону є накладення арешту на майно боржника.
Як зазначено в поданні за боржником зареєстровано право власності на транспортні засоби, разом з тим, відсутні відомості і докази неможливості здійснення цієї дії для виконання рішення суду.
Окрім того,суд вважає, що обмеження особі у праві виїзду за межі України є порушенням Конституційного права особи на вільне пересування й може застосовуватися лише як крайній спосіб спонукання до виконання рішення суду, колі всі інші проведені заходи не призведуть до позитивного результату.
Окрім того, суду не представлені докази наміру боржника щодо виїзду за кордон.
На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що заява необґрунтована й задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст. 2,11 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.208-210,293 ЦПК України,
В задоволенні подання про обмеження ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у праві виїзду за межі України відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О.І. Федоренко