Справа №333/1332/13ц
Провадження №2/333/1262/13
Іменем України
07 червня 2013 року м.Запоріжжя
Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Тучкова С.С.,
при секретарі Єфімовій М.О.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
третьої особи ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу №333/1332/13ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами, третя особа - Комунарський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, -
Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами, третя особа - Комунарський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, посилаючись на те, що рішенням Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 25.06.2006 року з нього стягнуто на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 200 гривень на місяць, починаючи з 19.07.2006 року та до досягнення дитиною повноліття, а також додаткові витрати на утримання сина у розмірі 150 гривень на місяць до одужання сина. Зазначене рішення суду набрало законної сили 06.10.2006 року. З 2005 року по травень 2007 року він добровільно надавав матеріальну допомогу відповідачу на утримання сина. В 2010 році ОСОБА_5 звернулася до Комунарського районного суду м.Запоріжжя з заявою про видачу виконавчих листів у даній цивільній справі про стягнення аліментів та додаткових витрат. Виконавчі листи їй було видано 09.06.2010 року, однак з заявою про примусове виконання виконавчого листа №2-3765 про стягнення аліментів відповідач звернулася до відділу державної виконавчої служби лише 13.03.2012 року, а з заявою про примусове виконання виконавчого листа №2-3765 про стягнення додаткових витрат - 10.04.2012 року. Згідно довідки-розрахунку заборгованості по аліментам від 01.02.2013 року, виданої Комунарським ВДВС Запорізького міського управління юстиції, заборгованість позивача по аліментам станом на 01.12.2012 року становить 13883,89 гривень. У зв'язку з тим, що зазначена заборгованість виникла внаслідок непред'явлення відповідачем без поважної причини виконавчого листа до виконання, позивач просить суд звільнити його від сплати заборгованості по аліментам за виконавчим листом №2-3765, виданим Комунарським районним судом м.Запоріжжя, на утримання сина - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка виникла станом на 13.03.2013 року.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила суд його задовольнити з підстав, викладених у ньому, та додатково суду пояснила, що позивач просить суд звільнити його від сплати заборгованості лише по аліментам, стягнення з нього додаткових витрат на утримання дитини не є предметом спору. Крім того, державним виконавцем була помилково нарахована заборгованість по сплаті аліментів з 2006 року, у зв'язку з тим, що відповідно до ч.1 ст.194 Сімейного кодексу України, аліменти можуть бути стягнуті за минулий час не більше як за три роки.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні, так як відповідач не зверталася до виконавчої служби з приводу примусового виконання виконавчих листів, у зв'язку з тим, що позивач сказав їй, що в цьому немає потреби та обіцяв добровільно сплачувати аліменти. Крім того, рішенням Комунарського районного суду від 13.03.2013 року збільшено розмір аліментів, що підлягають стягненню з позивача та встановлено, що матеріальний стан ОСОБА_4 дозволяє останньому виділяти більш значні кошти на утримання сина. Звільнення позивача від сплати заборгованості по аліментам значно погіршить матеріальне становище відповідача.
Представник третьої особи в судовому засіданні вирішення позову віднесла на розсуд суду та зазначила, що нею дійсно була помилково нарахована заборгованість по сплаті аліментів з 2006 року.
Позивач та відповідач, будучи належним чином повідомленими судом про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися і не повідомили суд про причини неявки. Відповідно до положень ст.169 Цивільного процесуального кодексу України неявка позивача та відповідача не перешкоджає розгляду справи.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі позивача та відповідача
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, представника третьої особи, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.3 ст.10 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
На підставі ст.57 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.
Згідно ст.60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
09.06.2010 року Комунарським районним судом м.Запоріжжя видано виконавчий лист №2-3765/2006 про стягнення з ОСОБА_4 аліментів у розмірі 200 гривень на користь ОСОБА_6 на утримання сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 19.07.2006 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.7).
13.03.2012 року ОСОБА_5 звернулась до Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції із заявою про примусове виконання виконавчого листа №2-3765 від 06.10.2006 року (а.с.8).
Постановою державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 13.03.2013 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-3765, виданого 09.06.2010 року Комунарським районним судом м.Запоріжжя (а.с.6).
Згідно довідки вих.№3670/12 від 01.02.2013 року, виданої державним виконавцем Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, загальна сума боргу за виконавчим листом №2-3765, виданим 09.06.2010 року Комунарським районним судом м.Запоріжжя, про стягнення аліментів з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 на утримання дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 200 гривень щомісяця і до досягнення дитиною повноліття, станом на 31.01.2013 року становить 13233,89 гривень (а.с.6).
Відповідно до довідки-розрахунку вих.№19064/12 від 06.06.2013 року, наданої на запит суду державним виконавцем Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, загальна сума боргу за виконавчим листом №2-3765, виданим 09.06.2010 року Комунарським районним судом м.Запоріжжя, про стягнення аліментів з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 на утримання дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 200 гривень щомісяця і до досягнення дитиною повноліття, за період з 13.03.2009 року по 13.03.2012 року станом на 13.03.2013 року становить 7200 гривень.
Частино 1 статті 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення періодичних платежів (у справах про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, втратою годувальника тощо) можуть бути пред'явлені для виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
Згідно ч.3 ст.197 Сімейного кодексу України суд може звільнити платника аліментів від сплати заборгованості, якщо буде встановлено, що вона виникла внаслідок непред'явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання особою, на користь якої присуджено аліменти.
Будь-яких доказів того, що відповідач з поважних причин не пред'явила виконавчий лист до виконавчої служби для примусового виконання, суду відповідачем та її представником надано не було. Відповідач та її представник не зазначили жодної поважної причини, які змусили відповідача не пред'являти виконавчий лист до виконання з червня 2006 року по березень 2012 року.
Згідно ст.60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У зв'язку з викладеним, суд вважає, що у відповідачки не було поважних причин, які б перешкоджали їй на протязі чотирьох років з дня винесення рішення отримати виконавчий лист та на протязі ще майже двох років з дня отримання виконавчого листа пред'явити його до виконання.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що заборгованість по аліментам виникла внаслідок непред'явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання відповідачкою, на користь якої присуджено аліменти на утримання неповнолітньої дитини, у зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_4 про звільнення його від сплати заборгованості по аліментам на підставі ч.3 ст.197 Сімейного кодексу України підлягають задоволенню.
Доводи представника відповідача про те, що рішенням Комунарського районного суду від 13.03.2013 року збільшено розмір аліментів, що підлягають стягненню з позивача, а також те, що матеріальний стан ОСОБА_4 дозволяє останньому виділяти більш значні кошти на утримання сина, суд до уваги не приймає, у зв'язку з тим, що стягнення аліментів після 13.03.2012 року не є предметом даного спору.
При цьому, при визначенні розміру заборгованості позивача по сплаті аліментів суд вважає за необхідне прийняти до уваги довідку-розрахунок вих.№19064/12 від 06.06.2013 року, надану на запит суду державним виконавцем Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, за якою загальна сума боргу за виконавчим листом №2-3765, виданим 09.06.2010 року Комунарським районним судом м.Запоріжжя, за період з 13.03.2009 року по 13.03.2012 року станом на 13.03.2013 року становить 7200 гривень, у зв'язку з тим, що відповідно до ч.1 ст.194 Сімейного кодексу України, аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більше як за три роки, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання, тобто заборгованість позивача по сплаті аліментів має бути розрахована з 13.03.2009 року.
Таким чином, у зв'язку із викладеним, аналізуючи зібрані у справі докази та вимоги чинного законодавства, приймаючи до уваги положення ст.11 Цивільного процесуального кодексу України щодо розгляду справ в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, враховуючи обставини справи, суд вважає, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.88 Цивільного процесуального кодексу України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ч.1 ст.191, ч.1 ст.194, ч.3 ст.197 СК України, ч.3 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.10, 11, 57, 60, 88, 209, 214-215, 367 ЦПК України суд, -
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами, третя особа - Комунарський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, - задовольнити повністю.
Звільнити ОСОБА_4 від сплати заборгованості по аліментам, нарахованої відповідно до виконавчого листа №2-3765/2006, виданого 09.06.2010 року Комунарським районним судом м.Запоріжжя, за період з 13.03.2009 року по 13.03.2012 року в сумі 7200 (сім тисяч двісті) гривень.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м.Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя С.С. Тучков