18.06.13 р. Справа № 914/1408/13
Господарський суд Львівської області у складі судді Кітаєвої С.Б., при секретарі судового засідання Мак Х.Б., за участю представників від позивача Кравчук Р.С.(довіреність від 29.07.2011р.), від відповідача-Струк В.Р.(довіреність від 16.05.2013р.), розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку "Львів", м.Львів, до відповідача, Товариства з обмеженою "ТІК ЛТД", м.Львів, про стягнення 3 917 719,52 грн. кредитної заборгованості.
Представникам сторін роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Клопотання в порядку ч. 6 ст. 811 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступали.
Провадження у справі порушено ухвалою суду від 12.04.203 р., судове засідання призначено на 25.04.2013 р.; вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду у судовому засіданні висвітлені в ухвалі. З підстав, наведених в ухвалі від 25.04.13 р., розгляд справи відкладався на 17.05.2013 р. В судовому засіданні 17.05.13 р. оголошувалась перерва до 05.06.13 р. до 11 год.00 хв, про що до відома представників сторін було доведено у письмовій формі ( під розписку). Ухвалою від 05.06.13 р. на п»ятнадцять днів продовжено строки розгляду справи за клопотанням представника відповідача, а розгляд справи відкладено на 18.06.2013 р.
В судове засідання 18.06.2013р. сторони явку повноважних представників забезпечили.
З підстав, наведених у позовній заяві , додаткових поясненнях представник позивача заявлені вимоги підтримує повністю та просить задоволити.
Представник відповідача у поданому відзиві ( вх.№№23251/13 від 18.06.13р), після отримання позовної заяви Банку та перевірки розрахунків позовних вимог, визнає позовні вимоги повністю в сумі 3917719,52 грн.
Із врахуванням наведеного, матеріалів у справі, господарським судом дотримано встановлених ст.129 Конституції України, ст.ст.4-2,4-3 ГПК України засад здійснення судочинства та забезпечено сторонам можливість реалізації передбачених ст.22 ГПК України прав сторони в процесі, а тому суд в межах процесуального Закону ( ст.ст.43,75 ГПК України) вбачає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.
Між ЗАТ АКБ «Львів», повним правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ПАТ АКБ «Львів» (витяг зі Статуту додається), та ТзОВ «ТІК ЛТД» 22.08.2007р. укладено Генеральний кредитний договір № 59, за умовами якого ПАТ АКБ «Львів» (надалі - Банк), з врахуванням змін та доповнень, внесених додатками № 4 від 17.07.2008р., № 9 від 29.07.2011р. і № 10 від 20.08.2012р., надав Відповідачу кредитні кошти в межах ліміту заборгованості 2 880 000,00 грн., з терміном погашення кредиту - не пізніше 15.01.2013р., зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в національній валюті в розмірі 18,0% річних, а за користування кредитними коштами в доларах США - 13,5 % річних (надалі - Генеральний Кредитний Договір).
Відповідно до умов п.1.1. Генерального Кредитного Договору кредитні кошти надавалися окремими частинами (траншами), в межах ліміту заборгованості, в сумах, в валюті траншу, з цільовим призначенням, терміном користування траншем, розміром плати за користування траншем, відповідно до додатків до Генерального Кредитного Договору, які укладалися за окремим погодженням і з моменту їх укладення становили невід'ємну частину Генерального Кредитного Договору. Також, Сторони погодили, що у всьому, що не передбачено вказаними додатками, Сторони керуються умовами Генерального Кредитного Договору.
На підставі укладених між Сторонами додатків № 01-В від 22.08.2007р., № 02-В від 23.08.2007р., № 03-В від 25.09.2007р., № 05-В від 25.09.2008р. до Генерального кредитного Договору, Банк надав Відповідачу кредитні кошти траншами в сумах 144 000,00 дол. США (еквівалент 727 200, 00 грн.), 125 000, 00 грн., 1315 000, 00 грн. та 720 000, 00 грн. відповідно. Зазначене підтверджується меморіальним валютним ордером № ТR. 61826.1 від 22.08.2007р., меморіальним ордером № ТR. 61909.1 від 23.08.2007р., меморіальним ордером № ТR. 61909.1 від 25.09.2007р. та меморіальним ордером № ТR. 61909.1.120 від 25.09.2008р.
Взяті на себе зобов'язання по Генеральному Кредитному Договору Банк виконав у повному обсязі, надавши Відповідачу кредитні кошти в загальній сумі еквівалентній 2 887 200,00 грн. та відповідно до умов Генерального Кредитного Договору.
Відповідно до умов п. 4.1. Генерального Кредитного Договору (в редакції додатку №10) Відповідач зобов'язався щомісячно, не пізніше останнього робочого дня, забезпечити сплату нарахованих відсотків за користування траншами, а також забезпечити повне погашення кредиту та нарахованих відсотків не пізніше 15.01.2013р.
Окрім того, 28 травня 2008р. між Банком та Відповідачем укладено Кредитний договір № 67 на підставі якого Банк, з врахуванням змін та доповнень, внесених додатками № 2 від 17.07.2008р., № 3 від 09.10.2008р., № 4 від 24.02.2009р., № 5 від 18.02.2010р., № 6 від 28 .10.2010р. і № 7 від 29.07.2011р., надав Відповідачу кредитні кошти в межах ліміту заборгованості 2 880 000,00грн., з терміном погашення кредиту - не пізніше 31.08.2012р, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 20,0% річних ( надалі - Кредитний Договір). Відповідно до умов п.1.3. Кредитного Договору кредитні кошти надавалися траншами, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Відповідача.
Відповідно до умов Кредитного Договору Банк надав Відповідачу кредитні кошти траншами в сумах 1 000 000,00 грн., 1 160 000, 00 грн. та 720 000, 00 грн. Зазначене підтверджується меморіальними ордерами № ТR. 86167.1 від 28.05.2008р., № ТR. 86167.3 від 30.05.2008р і № ТR. 86167.3 від 27.06.2008р. відповідно.
Взяті на себе зобов'язання за Кредитним Договором Банк виконав у повному обсязі, надавши Відповідачу кредитні кошти в загальній сумі 880 000,00грн. та відповідно до умов Кредитного Договору.
Встановлено, що Додатком №8 від 30.08.2012р. до Кредитного договору (надалі - Додаток №8) зафіксовано кредитну заборгованість Відповідача в сумі 1 938 129, 14 грн., обумовлено плату за користування кредитними коштами в розмірі 20% річних, погоджено термін погашення кредиту - не пізніше 15.01.2013р., а також інші умови, зокрема, сторонами погоджено припинення додатків до Кредитного Договору, якими встановлювався графік повернення кредиту. Поряд з цим, пунктами 7, 8 і 9 Додатку №8 обумовлено, що він вступає в силу з моменту його підписання, всі інші умови Кредитного Договору залишаються в силі. В усіх інших питаннях сторони керуються Кредитним Договором, додатками (змінами, доповненнями) до нього та чинним законодавством України. Тобто, Додаток №8 вступив в дію з 30.08.2012р.
Згідно умов п.п. 3.2.6. п. 3.2. Кредитного Договору Відповідач зобов'язався своєчасно, в терміни, визначені Кредитним Договором, повернути Банку кредит та плату (відсотки, комісії) за користування ним. Частиною третьою п. 4.1. Кредитного Договору визначено, що Відповідач самостійно сплачує Банку щомісяця в термін до останнього робочого дня місяця нараховані за цей місяць відсотки за користування кредитом. Повний розрахунок по сплаті відсотків здійснюється в день остаточного погашення Відповідачем заборгованості по кредиту.
Наведене свідчить про те, що зобов'язання Відповідача щодо щомісячної сплати відсотків за користування кредитними коштами залишилися незмінними.
Як свідчать матеріали справи, а саме розрахунок пені по Кредитному Договору, штрафні санкції (пеня) за прострочення виконання зобов'язання по сплаті відсотків за користування кредитними коштами нараховувалися в межах строків, визначених п.6 ст. 232 Господарського кодексу України. Штрафні санкції (пеня) за прострочення виконання зобов'язання щодо повернення кредитних коштів нараховувалися з 16.01.2013р., що повністю відповідає умовам Кредитного Договору та законодавства України.
Частиною 3 ст. 653 Цивільного кодексу України визначено, що у разі зміни договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
Як свідчать матеріали справи, а саме розрахунок заборгованості за Кредитним Договором, відсотки за користування кредитними коштами нараховувались за відсотковою ставкою, яка діяла у відповідний період, згідно діючих умов Кредитного Договору. Починаючи з 30.08.2012р. відсотки за користування кредитними коштами розраховувалися за ставкою 20% річних, як це обумовлено Додатком №8.
Таким чином, відсотки за користування кредитними коштами, штрафні санкції ( пеня) нараховані позивачем правомірно.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно з частинами 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Між Банком та відповідачем виникли правові відносини на підставі укладених Генерального кредитного договору №59 від 22.08.2007 р та Кредитного договору №67 від 28.05.2008 року.
Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У строки, передбачені умовами кредитних договорів позичальник не повернув кредит.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Таким чином, вимоги Банку про стягнення заборгованості за кредитним договором №59 від 22.08.2007 р в сумі 1 497 126 ,13 грн. та за кредитним договором №67 від 28.05.2008 року в сумі 1 938 129,14 грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Слід також зазначити, що однією з істотних умов укладення кредитного договору є сплата процентів на грошову суму, отриману в кредит. Проценти, сплачувані позичальником за користування кредитом, за своїм характером є встановленою договором платою за користування грошовими коштами, а не неустойкою , яка є не тільки способом забезпечення виконання зобов»язань, а також й однією з форм цивільно-правової відповідальності.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору, який є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України), і вимогами законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається (ст.525 Цивільного кодексу України і ст. 193 Господарського кодексу України). Згідно ст.530 Цивільного Кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Також, положеннями ст.229 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Всупереч зазначеним вище вимогам законодавства та умовам кредитних договорів, відповідач не виконав взяті на себе кредитні зобов'язання, отримані кредитні кошти не повернув, відсотки за користування кредитними коштами не сплатив. Тим самим, відповідач порушив, обумовлене ст. 1048, 1054 Цивільного кодексу України право позивача на повернення кредитних коштів та отримання плати (відсотків) за користування кредитними коштами.
Пунктом 4.3 Генерального Кредитного Договору обумовлено, що за порушення строків оплати відсотків за користування кредитними коштами, Відповідач зобов'язався сплачувати Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за нарахованими відсотками за кожний день прострочки.
Пунктом 4.3 Кредитного Договору обумовлено, що за несвоєчасне погашення кредиту або його частини, плати за користування кредитом або її частини, Банк має право нарахувати, а Відповідач, в такому випадку, зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої в строк суми за кожний прострочений день.
Таким чином, відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, ст.230 Господарського кодексу України та умов кредитних договорів Відповідач, повинен сплатити Банку пеню за неналежне виконання кредитних зобов'язань щодо повернення отриманих кредитних коштів і плати (відсотків) за їх використання в сумі 97 292, 47 грн., зокрема:
- пеня по Генеральному Кредитному Договору - 53 487,60 грн.;
- пеня по Кредитному Договору - 103 014, 08 грн.;
що підтверджується розрахунком пені та довідкою про стан заборгованості відповідача, які додаються.
З метою позасудового врегулювання спору, Позивач направив Відповідачу листи вимоги від 02.11.2012р. з вимогою в тридцяти денний термін з дати отримання цих вимог повністю погасити кредитну заборгованість за Генеральним Кредитним Договором і за Кредитним Договором, і з попередженням про примусове стягнення суми боргу у випадку невиконання зазначених вимог. Зазначені листи - вимоги відповідач отримав 08.11.2012р. і 09.11.2012р., що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення, копії яких додаються. Однак, вказані листи-вимоги, залишись без відповідного реагування зі сторони Відповідача, кредитні зобов'язання не виконано.
Станом на 09.04.2013р. кредитна заборгованість Відповідача перед Банком становить 3 917 719,52 грн. (Три мільйони дев'ятсот сімнадцять тисяч сімсот дев'ятнадцять гривень 52 копійки), з яких:
по кредитному договору №59 від 22.08.2007р.:
-заборгованість по кредиту - 1 497 126,13 грн.
- заборгованість по процентах - 80 748,82 грн.
- пеня - 53 487,60 грн.
по кредитному договору №67 від 28.05.2008 р.:
-заборгованість по кредиту - 1 938 129,14 грн.
- заборгованість по процентах - 245 213,75 грн.
-пеня-103 014,08 грн.
що підтверджується розрахунками заборгованості та довідкою про стан заборгованості Відповідача, які додаються.
Відповідач після перевірки розрахунків позовних вимог, визнає позовні вимоги повністю в сумі 3917719,52 грн.
Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.
Частиною 2 статті 4-3 ГПК України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно зі ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позов підлягає до задоволення повністю.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.1,2,32,33,34,36,43,44,49,75,84,85 ГПК України , суд,-
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІК ЛТД» (79057, м.Львів, вул.Рудницького,15/1; ЄДРПОУ 13796495), на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку «Львів» (79008, м.Львів, вул.Сербська,1, код ЄДРПОУ 09801546) суму кредитної заборгованості в розмірі 3 917 719,52 грн.(три мільйони дев'ятсот сімнадцять тисяч сімсот дев'ятнадцять гривень 52 копійки), яка складається із заборгованості за:
Генеральним кредитним договором № 59 від 22.08.2007р. в сумі 1 631 362, 55 грн. (один мільйон шістсот тридцять одна тисяча триста шістдесят дві гривні 55 коп.),а саме: заборгованість по кредиту - 1 497 126,13 грн.; заборгованість по процентах - 80 748,82 грн.; пеня-53 487,60 грн.
Кредитним договором № 67 від 28.05.2008р. в сумі 2 286 356, 97 грн. (два мільйони двісті вісімдесят шість тисяч триста п'ятдесят шість гривень 97 коп.), а саме: -заборгованість по кредиту- 1 938 129,14 грн.; заборгованість по процентах - 245 213,75 грн.; пеня- 103 014,08 грн.
3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІК ЛТД» (79057, м.Львів, вул.Рудницького,15/1; ЄДРПОУ 13796495), на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку «Львів» (79008, м.Львів, вул.Сербська,1, код ЄДРПОУ 09801546) 68820,00 грн. судового збору.
4. Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.
В засіданні 18.06.13 р оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення. Повний текст рішення . враховуючи вихідні та святкові дні 22.06.13р,23.06.13р, 24.06.13р, виготовлений та підписаний 25.06.13р.
Суддя Кітаєва С.Б.