Справа №
№ апеляційного провадження:22-ц-796-8865
Головуючий у суді першої інстанції: Чех Н.А.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Семенюк Т.А.
26 червня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого - Семенюк Т.А.
Суддів - Кравець В.А., Гаращенко Д.Р.
При секретарі - Чайці І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою Бичека Валентина Анатолійовича - представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест Плюс» на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 7 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест Плюс» про стягнення пені, трьох відсотків річних та моральної шкоди, -
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 7 травня 2013 року відкрито провадження по даній справі.
Не погоджуючись з ухвалою суду, представник ТОВ «Еверест Плюс» подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою позовну заяву повернути позивачу, вважаючи її такою, що винесена з порушенням норм процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що в квітні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення пені, трьох відсотків річних та моральної шкоди, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що 12 листопада 2009 року між позивачем, відповідачем та ТОВ «Компанія Вертикаль» укладено договір переуступки права вимоги , за яким останній за згодою ТОВ «Еверест Плюс» передає, а ОСОБА_4 набуває право вимоги на об'єкт будівництва - житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1. Зазначив, що позивач свої зобов'язання за договором виконав, проте відповідач станом на 23 квітня 2013 року не передав профінансований об'єкт. Просив суд стягнути з ТОВ «Еверест Плюс» пеню у розмірі 17 420,21 грн., 3% річних у розмірі 35 638,47 грн. та 5000 грн. моральної шкоди.
Відкриваючи провадження по справі, суд першої інстанції виходив з положень ст. 109 ЦПК України.
Відповідно до ч. ст. 109 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.
Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги, що при відкритті провадження по справі судом першої інстанції порушено правила підсудності, так як позивачем заявлено вимоги з приводу нерухомого майна, які необхідно розглядати за місцезнаходженням майна або основної її частини за положенням ст. 114 ЦПК України, оскільки, згідно зі ст. 114 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Проте, як вбачається із позовної заяви позивач просить стягнути пеню, 3% річних та моральну шкоду, будь-яких вимог щодо нерухомого майна позовна заява не містить.
За таких обставин, суд першої інстанції, при відкритті провадження у справі, правильно керувався положеннями ст. 109 ЦПК України.
Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують.
Оскільки ухвала суду постановлена з додержанням норм діючого законодавства, висновки суду обґрунтовані, відповідають обставинам справи, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну БичекаВалентина Анатолійовича - представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест Плюс» відхилити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 7 травня 2013 року залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді