Справа №22-ц/796/7516/2013 Головуючий у 1-й інстанції: Декаленко В.С.
Доповідач: Невідома Т.О.
20 червня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді: Невідомої Т.О.
суддів: Нежури В.А., Соколової В.В.
при секретарі: Товарницькій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 27 березня 2013 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лео Истейт» до ОСОБА_2, ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_3, який діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5, про розірвання договору купівлі продажу, визнання свідоцтва на спадщину недійсним, визнання права власності ,
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 27 березня 2013 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лео Истейт» (далі - ТОВ «Лео Истейт») до ОСОБА_2, ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_3, який діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5, про розірвання договору купівлі продажу, визнання свідоцтва на спадщину недійсним, визнання права власності задоволено.
Розірвано договір купівлі-продажу садового будинку, укладений між ТОВ «Поінт Ком» і ОСОБА_6 18 листопада 2008 року, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі під № 9155 в частині, що успадкована ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Розірвано договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між ТОВ «Поінт Ком» ОСОБА_6 18 листопада 2008 року, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі під № 9752 в частині, що успадкована ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 15 листопада 2010 року на 1/10 частину садового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1, видане ОСОБА_2 Державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Черноморченко О. В., зареєстроване в реєстрі під № 3-2421.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 15 листопада 2010 року на 1/10 частину садового будинку що знаходиться в АДРЕСА_1, видане ОСОБА_1 Державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Черноморченко О.В., зареєстроване в реєстрі під № 3-2417.
Скасовано державну реєстрацію права власності на 1/10 частину садового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1, за ОСОБА_2, та на 1/10 частину садового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1, за ОСОБА_1
Визнано право власності на 2/10 частини садового будинку під номером НОМЕР_1 з відповідними надвірними будинками та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та розташовані на земельній ділянці площею 0,0597 га, за ТОВ «Лео Истейт», яке є правонаступником ТОВ «Поінт Ком».
Визнано право власності на 2/10 частини земельної ділянки площею 0,0597 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, передану для ведення садівництва, кадастровий номер 8000000000:91:442:0006 за ТОВ «Лео Истейт», яке є правонаступником ТОВ «Поінт Ком».
Не погодившись з ухваленим рішенням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 подали апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просили скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ТОВ «Лео Истейт» в повному обсязі. На думку апелянтів позивач ТОВ «Лео Истейт» втратив право вимоги відповідно до ч. 4 ст. 1281 ЦК України. Також зазначають, що свідоцтва про право на спадщину за законом від 15 листопада 2010 року були видані з дотримання норм спадкового права та не підлягають визнанню недійсними, а договори купівлі-продажу садового будинку та земельної ділянки, які були укладені із спадкодавцем, не можуть бути розірвані з його спадкоємцями.
В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 - ОСОБА_9 апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити з наведених в ній підстав.
Представник позивача ТОВ «Лео Истейт» - Салівончик А.І. та представник третьої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_11 проти апеляційної скарги заперечували, вважали, що спір судом було вирішено правильно.
Відповідачка ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилися, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України вважає за можливе слухати справу у їх відсутність.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в суд апеляційної інстанції, з'ясувавши обставини справи та оговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 18 листопада 2008 року між ТОВ «Поінт Ком» (продавець) та ОСОБА_6 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу садового будинку та договір купівлі-продажу земельної ділянки відповідно до яких ОСОБА_6 придбала садовий будинок з надвірними будівлями та спорудами та земельну ділянку, на якій він розташований, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11,12).
Відповідно до положень п. 5 договору купівлі-продажу садового будинку від 18 листопада 2008 року продаж садового будинку вчиняється за ціною 610 919,00 грн. Згідно з п. 6 вказаного договору зазначену суму ОСОБА_6 зобов'язалася перерахувати на поточний рахунок ТОВ «Поінт Ком» до 31 грудня 2011 року. Акт проведення розрахунку за проданий садовий будинок буде підтверджуватися відповідною довідкою продавця. Згідно з п. 7 договору купівлі-продажу садового будинку цей договір вчиняється зі скасувальною умовою. Невиконання покупцем умов, зазначених у п. 6 цього договору, є підставою для розірвання цього договору в установленому законом порядку.
Відповідно до п. 2.1. договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18 листопада 2008 року продаж земельної ділянки вчиняється за 505 000 грн. Відповідно до п. 2.2. договору зазначену суму ОСОБА_6 зобов'язалася перерахувати на поточний рахунок продавця до 31 грудня 2011 року. Згідно з п. 2.2. договору купівлі-продажу земельної ділянки цей договір вчиняється зі скасувальною умовою. Невиконання покупцем умов, зазначених у п. 2.2. цього договору, є підставою для розірвання цього договору в установленому законом порядку.
ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_6 померла.
Відповідно до довідки від 05 жовтня 2009 року №4648 з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року, звернулись: чоловік померлої ОСОБА_3, мати померлої ОСОБА_2, батько померлої ОСОБА_1, та надані Витяги з Державного реєстру актів цивільного стану про реєстрацію народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в яких в графі мати записана ОСОБА_6 (а.с.25).
Як вбачається з матеріалів справи, 15 листопада 2010 року державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Черноморченко О.В. було видано ОСОБА_3 свідоцтво про право власності на Ѕ частку у праві спільної сумісної власності на майно подружжя - Ѕ частину садового будинку під номером НОМЕР_1 з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Також, 15 листопада 2010 року державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Черноморченко О.В. було видано свідоцтво про право на спадщину на 1/10 частину садового будинку ОСОБА_3, на 1/10 частину садового будинку ОСОБА_1, на 1/10 частину садового будинку ОСОБА_2 16 листопада 2010 року державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори було видано свідоцтво про право на спадщину на 1/10 частину садового будинку ОСОБА_4 (а.с.26-33).
Як було встановлено, на момент смерті ОСОБА_6 загальна заборгованість за договорами купівлі-продажу складала 521 838,00 грн. (413 919,00 - заборгованість за договором купівлі-продажу садового будинку, 107 919,00 - заборгованість за договором купівлі-продажу земельної ділянки).
27 жовтня 2009 року ТОВ «Поінт Ком» було направлено на адресу ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вимоги про виконання зобов'язання за договором купівлі-продажу садового будинку та договором купівлі-продажу земельної ділянки від 18 листопада 2008 року, вказані вимоги були отримані ОСОБА_3 29 листопада 2012 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - 09 листопада 2012 року (а.с.15-22).
Відповідні претензії також були направлені ТОВ «Поінт Ком» на адресу Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори.
21 квітня 2010 року між ТОВ «Поінт Ком» (первісний кредитор) та ТОВ «Лео Истейт» (новий кредитор) було укладено договори відступлення права вимоги, відповідно до яких первісний кредитор передав новому кредитору, а новий кредитор прийняв право вимоги, що належить первісному кредитору, і став кредитором (продавцем) за договором купівлі-продажу садового будинку під номером НОМЕР_1 з відповідними надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладеним 18 листопада 2008 року між первісним кредитором і ОСОБА_6 та за договором купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0597 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, передану для ведення садівництва, кадастровий, номер земельної ділянки 8000000000:91:442:0006, укладеним 18 листопада 2008 року між первісним кредитором і ОСОБА_6 (а.с.13,14).
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 19 лютого 2013 року було визнано мирову угоду, укладену між ТОВ «Лео Истейт» та ОСОБА_3, який також діє в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5, відповідно до якої сторони дійшли згоди щодо оплати часток отриманих у спадщину ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в особі представника за законом - батька, а також щодо оплати Ѕ частки майна отриманого ОСОБА_3
Відповідно до наданих позивачем розрахунків сума заборгованості за договором купівлі-продажу садового будинку за 1/10 частку садового будинку становить 41 391,90 грн., за 2/10 частки, які належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - 82 783 грн. 80 коп.; сума заборгованості за договором купівлі-продажу земельної ділянки за 1/10 частку становить 10 791,90 грн., сума заборгованості за 2/10 частки земельної ділянки, які належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 становить 21 583 грн. 80 коп.
ТОВ «Лео Истейт» просило розірвати договір купівлі-продажу садового будинку, а також договір купівлі-продажу земельної ділянки, які були укладені між ТОВ «Поінт Ком» і ОСОБА_6 18 листопада 2008 року, посвідчені Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстровані в реєстрі під № 9155, № 9752 в частині, що успадкована ОСОБА_1 та ОСОБА_2; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 15 листопада 2010 року на 1/10 частину садового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1, видане ОСОБА_2 Державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори ЧерноморченкоО. В., зареєстроване в реєстрі під № 3-2421, визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 15 листопада 2010 року на 1/10 частину садового будинку що знаходиться в АДРЕСА_1, видане ОСОБА_1 Державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори ЧерноморченкоО.В., зареєстроване в реєстрі під № 3-2417; скасувати державну реєстрацію права власності на 1/10 частину садового будинку що знаходиться в АДРЕСА_1, за ОСОБА_2, та на 1/10 частину садового будинку що знаходиться в АДРЕСА_1, за ОСОБА_1; визнати за ним право власності на 2/10 частини садового будинку під номером НОМЕР_1 з відповідними надвірними будинками та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та розташовані на земельній ділянці площею 0,0597 га., а також на 2/10 частини вказаної земельної ділянки.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з положень ст.ст. 212, 328, 512, 514, 530, 610, 614, 651, 655, 1212, 1216, 1217, 1218, 1223, 1233, 1281, 1301 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03 березня 2004 року та дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «Лео Истейт».
Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно визначився із характером спірних правовідносин та допустив неправильне застосування норм матеріального права.
Так, як було встановлено, 18 листопада 2008 року ТОВ «Поінт Ком» з однієї сторони (продавець) та ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, з другої сторони (покупець) було укладено договори купівлі продажу садового будинку та земельної ділянки, зі скасувальною умовою. Сторонами було визначено, що невиконання покупцем умов щодо розрахунку за договорами до 31 грудня 2011 року є підставою для їх розірвання в установленому законом порядку.
Станом на дату смерті ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 року визначений договорами строк повного розрахунку не наступив.
Підстави для зміни або розірвання договору визначено ст. 651 ЦК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Таким чином, договір може бути розірвано за рішенням суду із підстав, визначених ч. 2 ст. 651 ЦК України за вимогою однієї із сторін такого договору, заявленою до особи, яка є іншою стороною такого договору.
Відповідно до положень ст. 1218 ЦК України, до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які прийняли спадщину після ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, мав перейти обов'язок зі сплати заборгованості, яка залишилася після смерті ОСОБА_6, а не обов'язок виконання договорів купівлі-продажу садового-будинку та земельної ділянки від 18 листопада 2008 року.
При цьому, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є сторонами вказаних договорів.
В даному випадку, відповідачі набувають обов'язку по сплаті заборгованості за договорами купівлі-продажу садового-будинку та земельної ділянки від 18 листопада 2008 року на підставі та у порядку, передбаченому законом, ст. 1218 ЦК України, а не на підставі договору купівлі-продажу.
Порядок пред'явлення та задоволення вимог кредитора спадкодавця до спадкоємців визначено ст. ст. 1281, 1282 ЦК України.
Статтею 1281 ЦК України визначено, що спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Відповідно до положень ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
Таким чином, право вимоги ТОВ «Лео Истейт» до відповідачів має бути реалізовано ним в порядку і на підставі ст. ст. 1281, 1282 ЦК України, а не шляхом пред'явлення вимоги до спадкоємців про розірвання договорів купівлі-продажу, укладених із ОСОБА_6, на підставі ст. ст. 651,653 ЦК України.
Враховуючи викладене, підстави для розірвання договору купівлі-продажу садового будинку, а також договір купівлі-продажу земельної ділянки, які були укладені між ТОВ «Поінт Ком» і ОСОБА_6 18 листопада 2008 року, посвідчені Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстровані в реєстрі під № 9155, № 9752 в частині, що успадкована ОСОБА_1 та ОСОБА_2, у суду були відсутні.
Відповідно, не підлягають задоволенню і позовні вимоги ТОВ «Лео Истейт» про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом від 15 листопада 2010 року, виданого ОСОБА_2, та свідоцтва про право на спадщину за законом від 15 листопада 2010 року, виданого ОСОБА_1; скасування державної реєстрації права власності на 1/10 частину садового будинку що знаходиться в АДРЕСА_1, за ОСОБА_2, та на 1/10 частину садового будинку що знаходиться в АДРЕСА_1, за ОСОБА_1; визнання права власності на 2/10 частини садового будинку під номером НОМЕР_1 з відповідними надвірними будинками та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та розташовані на земельній ділянці площею 0,0597 га., а також на 2/10 частини вказаної земельної ділянки, як похідні від вимог про розірвання договорів купівлі-продажу.
Відповідно до положень ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
Проте, позивачем не було доведено того, що свідоцтвом про право на спадщину за законом від 15 листопада 2010 року на 1/10 частину садового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1, виданого ОСОБА_2 та свідоцтвом про право на спадщину за законом від 15 листопада 2010 року на 1/10 частину садового будинку, виданого ОСОБА_1 було порушено його права, а відповідачі не мали права на спадкування.
Позивач ТОВ «Лео Истейт» вимоги про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у порядку ст. ст. 1281, 1282 ЦК України не заявляв.
Таким чином, рішення Подільського районного суду м. Києва від 27 березня 2013 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «Лео Истейт».
Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 27 березня 2013 року скасувати та ухвалити нове про відмову в позові.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги до цього суду.
Головуючий: Т.О. Невідома
Судді: В.А. Нежура
В.В. Соколова