20 червня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді Горб І.М.,
суддів Сілкової І.М.,
ОСОБА_1,
при секретарі Пазюку Є.С.,
з участю особи, яка подала скаргу -
адвоката ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 червня 2013 року,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 червня 2013 року скаргу адвоката ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, на бездіяльність начальника СУ фінансових розслідувань ГУ Міністерства доходів та зборів у м. Києві, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, повернуто адвокату ОСОБА_2 як таку, що подана особою, яка не має права подавати скаргу.
Своє рішення слідчий суддя обґрунтував тим, що ОСОБА_3, в інтересах якого подано адвокатом скаргу, на час звернення зі скаргою фактично не має статусу тієї особи, яка відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, має право звернутись зі скаргою на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна.
Крім того, не додано до скарги і будь-яких документів, які підтверджують статус ОСОБА_3, як засновника та керівника ТОВ «Діскус ЛТД», в приміщенні якого було проведено обшук та вилучено майно, про повернення якого і ставиться питання у скарзі, а також не надано документів, підтверджуючих його статус як володільця цього майна.
Не погодившись з зазначеною ухвалою, адвокат ОСОБА_2, який діє в ______________________________________
Справа №11-сс/796/1047/2013 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_4
Категорія: ст.ст. 303, 304 КПК України Доповідач Горб І.М.
інтересах ОСОБА_3, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність ухвали слідчого судді від 14.06.2013 року, просить її скасувати, а скаргу направити до Шевченківського районного суду м. Києва для вирішення питання про її розгляд.
Апелянт посилається на те, що чинним кримінальним процесуальним законодавством не визначено поняття «володільця тимчасово вилученого майна», як і не має законодавчо визначених документів статусу такого володільця, а тому вимога слідчого судді про надання таких документів є безпідставною. Крім того, зазначає, що речі та документи були вилучені під час проведення обшуку в офісному приміщенні ТОВ «Діскус ЛТД», одним із засновників та керівником якого є ОСОБА_3, при цьому останній був присутній при обшуку як особа, в приміщенні якої він проводився, а тому є фактичним володільцем вилученого під час обшуку майна. На підтвердження статусу ОСОБА_3, як засновника та керівника ТОВ «Діскус ЛТД», до скарги надана ухвала суду про надання дозволу на проведення обшуку в офісному приміщенні ТОВ «Діскус ЛТД», з якої вбачається, що ОСОБА_3 є засновником та керівником цього підприємства і саме на підставі цього факту судом і було надано дозвіл на проведення обшуку.
За таких обставин, вважає, що оскарження бездіяльності слідчого відбулось представником особи, яка мала право на таке оскарження, а вимоги суду про надання додаткових доказів непередбаченого законом статусу особи, є незаконними.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення адвоката ОСОБА_2, який підтримав доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження за скаргою та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 303 КПК України встановлений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а також визначено коло осіб, що можуть звертатися до суду з відповідними скаргами.
Зокрема, положення п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачають, що на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.
Згідно з вимогами п.1 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо її подала особа, яка немає права подавати скаргу.
Як вбачається з матеріалів провадження за скаргою, адвокат ОСОБА_2, діючи в інтересах ОСОБА_3, як фізичної особи, подав до суду скаргу на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, в якій просив зобов'язати старшого слідчого з ОВС СУ фінансових розслідувань ГУ Міністерства доходів та зборів у м. Києві ОСОБА_5 повернути речі та документи, вилучені по кримінальному провадженню №32012110000000011 під час обшуку, проведеного 05.06.2013 року в офісному приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Сурікова, 3.
Між тим, матеріали провадження за скаргою не містять даних про те, що в кримінальному провадженні №32012110000000011 ОСОБА_3 має статус однієї з тих осіб, котрі, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, мають право оскаржувати бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу.
Крім того, з долучених до апеляційної скарги документів вбачаться, що 05.06.2013 року, на підставі ухвали слідчого судді, проводився обшук в офісному приміщенні ТОВ «Діскус ЛТД» за адресою: м. Київ, вул. Сурікова, 3.
Однак, доказів на підтвердження того, що ТОВ «Діскус ЛТД» не є володільцем майна, про повернення якого ставиться питання у скарзі, як і того, що адвокат ОСОБА_2 діє в інтересах ОСОБА_3, як службової особи або засновника ТОВ «Діскус ЛТД», не надано.
Отже, слідчий суддя у своїй ухвалі дійшов правильного висновку про те, що скарга на бездіяльність слідчого подана адвокатом ОСОБА_2 в інтересах особи, яка не мала права її подавати.
Тому на підставі п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України, скаргу обґрунтовано повернуто адвокату ОСОБА_2
За викладеним, ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 червня 2013 року відповідає вимогам кримінального процесуального закону, і підстав для її скасування колегія суддів не вбачає, а тому апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 слід залишити без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 червня 2013 року, якою скаргу адвоката ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, на бездіяльність начальника СУ фінансових розслідувань ГУ Міністерства доходів та зборів у м. Києві, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, повернуто адвокату ОСОБА_2 - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
_________________ __________________ __________________
ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_1