Справа № 22 -ц/796/ 8125/2013 р. Головуючий у 1 інстанції: Коваль О.А.
Доповідач: Котула Л.Г.
18 червня 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого - судді Котули Л.Г.
Суддів: Волошиної В.М., Слюсар Т.А.
При секретарі Чайці І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 квітня 2013 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 15 квітня 2013 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "ДельтаБанк" заборгованість за кредитним договором за № 1 1082261000 від 23.11.2006 року та додаткової угоди до нього за № 1 108226 від 30.01.2009 року у розмірі 170 083 грн. 77 коп., а також судові витрати в справі , судовий збір в розмірі по 850 грн. 42 коп. з кожного.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості у сумі 167 794, 58 грн. за кредитним договором № 11082261001., посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 ОСОБА_3, який просив задовольнити апеляційну скаргу, представника позивача Кушнаренка М.М., який заперечував проти її задоволення, вказуючи на те , що суд ухвалив рішення про стягнення з відповідача заборгованість за договором , який відповідачем не оспорюється, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Положенням ст.1054 ЦК України передбачено , що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит)
позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Відповідно ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
В силу ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Статтею 1050 ЦК України передбачено , якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Судом встановлено, що 23.11.2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк»( далі - Банк) і ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу майна №110822610009 далі - Договір), за умовами якого Банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит в іноземній валюті в сумі 30 883,00 дол. США з процентною ставкою 11,5% річних на строк з 23.11.2006 року по 23.11.2012 року .
Згідно п 1.4. Договору кредит надається Позичальнику для його особистих потреб (безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконання обов'язків найманого працівника), а саме: на придбання автомобіля марки PEUGEOT, 2006 року випуску(а.с. 6-13).
Відповідно до п. 2.1. Договору, у забезпечення виконання в повному обсязі усіх грошових зобов'язань Позичальник за даним Договором передає в заставу, а Банк приймає в заставу наступне рухоме майно-транспортний засіб марки PEUGEOT, 2006 року випуску, тип ТЗ Легковий Сєдан, шасі НОМЕР_3, двигун1997 куб.см, державний номер НОМЕР_2.
30.01.2009 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» і ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про надання споживчого кредиту № 11082261000 від 23.11.2006 року (щодо зміни схеми погашення кредиту) за умовами якої сторони домовились, що для ідентифікації Договору можуть застосовуватись як номер Договору, зазначений при його укладенні, а саме №11082261000 і реєстраційний номер Договору в системі обліку Банку, а саме: №11082261001 (а.с.16,18,19).
Зі змісту п. 2.1 Додаткової угоди випливає, що Позичальник з дати підписання Додаткової угоди зобов'язувався повертати кредит та сплачувати плату за кредит шляхом щомісячної сплати ануїтетних платежів в день сплати ануїтетного платежу. Розмір ануїтетного платежу складає 470 доларів США .
На забезпечення виконання умов Договору 23.11.2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки за умовами якого поручитель зобов'язувалася перед кредитором відповідати за виконання позичальником усіх його зобов'язань перед кредитором в повному обсязі, що виникли з кредитного договору №11082261000, як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому, термін повернення кредиту 23.11.2012 року (а.с. 20).
08.11.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» (продавець) та ПАТ «Дельта Банк» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до умов якого продавець погоджується продати (відступити) права вимоги за кредитами та передати її покупцеві, а покупець цим погоджується придбати права вимоги за кредитами та прийняти їх і сплатити ціну купівлі, в тому числі і за договором кредиту №11082261000 від 23.1 1.2006 року укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 (згідно Акту прийому-передач документації за договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 року).
Відповідно до п. 5.9. Договору про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11082261000 у випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту або термінів сплати процентів, комісій строком більше ніж на один місяць, та/або порушення інших умов договору, та/або у випадку порушення позичальником, та/або поручителем, та/або гарантом умов укладеного договору з банком щодо надання забезпечення виконання зобов'язань позичальника за договором, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів, комісій.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору утворилася заборгованість за кредитом , яка на 19.12.2012 рік складала 170 147,64 грн. із яких: тіло кредиту - 15 570,55 дол. США , що згідно курсу НБУ складає 124 455,40 грн., заборгованість по відсотках - 5 716,53 дол. США , що згідно курсу НБУ складає 45 692,23 грн.
Положенням ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Встановивши , що ОСОБА_1 неналежним чином виконував зобов'язання за кредитним договором , Банк відповідно до ч.2 ст.1050, ч.2 ст. 1054 ЦК України та ст. 554 ЦК України має право вимагати дострокового стягнення заборгованості за кредитним договором , у тому числі солідарно і з ОСОБА_2, як поручителя .
Задовольняючи вимоги , суд правильно виходив з того , що відповідачі прострочили виконання грошового зобов'язання за укладеними з позивачем Договорами та Додатковим угодами внаслідок неналежного виконання умов цих договорів, а тому правильно задовольнив вимоги позивача .
Посилання в апеляційній скарзі на те , що між Банком та відповідачем не укладалася Додаткова угода №1182261001 від 30.01.2009 року та Кредитний договір № 11082261001, а відтак вимоги позивача є необґрунтованими, не заслуговують на увагу , оскільки позивач уточнив свої вимоги і вимоги про стягнення заборгованості за цими договорами не ставив.
Суд дав належну оцінку тій обставині , що відповідач не заперечував отримання кредиту у Банку та наявність заборгованості за Договором кредиту і доказів в підтвердження того , що цей розрахунок не відповідає дійсності суду не надав, а тому дійшов правильного висновку, про задоволення позову.
Крім того , суд обґрунтовано послався на те , що Додаткова угода , яка заперечується представником відповідача не змінює обсяг прав та обов'язків відповідача , а її укладення було необхідним лише для можливості ідентифікації Договору в системі обліку Банку .
Судом з'ясовані обставини , що мають значення для правильного вирішення справи ,висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи , а тому колегія суддів не вбачає підстав до задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Керуючись ст. 303,304,307,308,315 ЦК України , колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 квітня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий
Судді: