АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
Апеляційне провадження № 22-ц/796/8321/2013
Головуючий у 1 інстанції: Шевченко Т.М. Доповідач: Немировська О.В.
06 червня 2013 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого - Немировської О.В.
суддів - Волошиної В.М., Чобіток А.О.
при секретарі - Бабіч К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Головне управління юстиції в м. Києві, Київська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 25 квітня 2013 року,
заявник звернулась до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу понад п'ять років.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 25 квітня 2013 року заяву було залишено без розгляду.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, заявник подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті в іншому складі суду, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за такими підставами.
Звертаючись до суду з даною заявою, заявник посилалася на те, що з 1983 року вона проживала разом з ОСОБА_2 однією сім'єю без реєстрації шлюбу, мали спільний сімейний бюджет, спільно вели господарство, були пов'язані спільним побутом, піклувалися один про одного, поліпшували умови свого проживання, мали взаємні права та обов'язки. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1, яка йому належала на праві власності. Для прийняття спадщини заявник звернулася до Другої Київської державної нотаріальної контори із заявою, проте їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом та рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту родинних відносин зі спадкодавцем. Таким чином, заявник звернулась до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу понад п'ять років.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 25 квітня 2013 року заяву було залишено без розгляду.
Залишаючи заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що при розгляді справи в порядку окремого провадження виник спір про право цивільне - визнання права власності в порядку спадкування, який має вирішуватися в порядку позовного провадження.
Такий висновок суду першої інстанції зроблений із дотриманням норм процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заявник претендує на майно, зокрема квартиру АДРЕСА_1, право на яке оспорюється заінтересованою особою у справі - Київською міською радою.
Відповідно до Постанови пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб.
Посилання заявника в апеляційній скарзі на те, що на момент розгляду заяви про встановлення юридичного факту відсутній спір про право, і у ОСОБА_2 немає інших спадкоємців, не можуть бути підставою для задоволення заяви в порядку окремого провадження, оскільки в даному випадку може вирішуватись питання про визнання спадщини відумерлою відповідно до ст. 1277 ЦК України.
Не заслуговують на увагу доводи заявника в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції не звернув уваги та не прийняв до відома ухвалу Дарницького районного суду від 28 лютого 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Головне управління юстиції в м. Києві про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу та визнання права на спадкування за законом четвертої черги, якою відмовлено у відкритті провадження, оскільки доказів того, що вказана ухвала Дарницького районного суду від 28 лютого 2013 року була оскаржена до Апеляційного суду та в подальшому набрала законної сили в матеріалах справи відсутні.
Згідно ч. 6 ст. 235 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки спір має вирішуватися в порядку позовного провадження.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Враховуючи викладене, ухвала суду постановлена з додержанням вимог процесуального закону, а тому підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 25 квітня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді