справа №22-ц/796/7176/2013 Головуючий в 1 інстанції - Притула Н.Г.
Доповідач - Росік Т.В.
19 червня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді Росік Т.В.
суддів: Прокопчук Н.О., Мазурик О.Ф.
при секретарі Обухівському О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, який на підставі довіреності діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 березня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про захист прав споживача та відшкодування моральної шкоди,
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26.03.2013 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про захист прав споживача та відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням, ОСОБА_1, який на підставі довіреності діє в інтересах ОСОБА_2, подав на нього апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те‚ що є помилковими висновки суду про ненадання позивачем доказів на підтвердження неналежного виконання умов договору відповідачем, оскільки на підтвердження неналежної якості поставлених меблів було надано договір про виконання робіт від 12.11.2012 року, який підтверджував, що недоліки усувалися ОСОБА_2 за власний рахунок. При вирішенні спорів про захист прав споживачів тягар доказування обставин, які звільняють від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання та спричинену шкоду лежить на продавцеві. Безпідставно відмовлено також у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.
Відповідач ФОП ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши законність і обгрунтованість оскаржуваного рішення в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних дише формальних міркувань.
З матеріалів справи вбачається, що 10.04.2012 року між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу меблів (а.с.8-16).
Предметом даного договору є комплект меблів. Невід'ємними частинами договору є: графічне зображення товару з розмірами, специфікація, акт прийому-передачі. Комплектність товару повинна відповідати графічному зображенню та специфікації (п.п.1.1.,1.2., 2.1.).
Згідно п.4.3. даного договору, позивач оплатив передплату в розмірі 44 000 грн. Термін виконання замовлення становить 25 робочих днів (п.4.5. договору).
Пунктом 3.1. укладеного договору сторони погодили, зокрема обов'язок покупця підписати акт прийому-передачі товару, після одержання товару, ретельно оглянути, з метою виявлення ушкоджень, дефектів чи інших невідповідностей умовам договору; підписати документ, підтверджуючий прийняття товару за кількістю (акт прийому - передачі або інший документ), в якому покупець має вказати, що не має претензій щодо кількості товару; у випадку наявності претензій у покупця щодо кількості товару він зобов'язаний заявити про них продавцю до моменту підписання документу, підтверджуючого прийняття товару за кількістю (акт прийому - передачі або інший документ), про що сторони зазначають в такому документі. У випадку відмови покупця від прийняття товару за якістю, про це зазначається в акті, що складається працівниками, які виконують установку товару та покупцем.
Свої позовні вимоги, які були зменшені за заявою від 11.02.2013 року, ОСОБА_2 обґрунтовував тим, що під час збирання доставлених відповідачем з порушенням встановленого строку елементів ванної кімнати, виявилось, що вони не відповідають погодженим розмірам та не стають в місце свого розташування так як під час їх виготовлення не були враховані особливості розташування раковини та елементів сантехніки, у зв'язку з чим позивач відмовився приймати меблі в ванну кімнату, так як використовувати її за призначенням не мав можливості. У зв'язку з тим, що потреба у виготовленні недопоставленої частини товару відпала, позивач просив розірвати договір купівлі-продажу меблів, стягнути з ФОП ОСОБА_3 частину суми сплаченого за меблі авансу у сумі 3 300 грн. та відшкодувати заподіяну моральну шкоду розмірі 22 136, 40 грн.
Згідно ст. 622 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
При вирішенні спорів про захист прав споживача слід ураховувати, що тягар доказування обставин, які звільняють від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання, в тому числі і за спричинену шкоду, лежить на продавцеві (виготівникові).
Разом з тим, тягар доказування факту придбання, замовлення товарів (послуг), звернення до виробника з відповідними вимогами, покладається на споживача.
Неналежна якість продукції передбачає наявність у ній недоліків. Законодавець у ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» розмежував товари неналежної якості на такі категорії: товари, що мають недоліки, товари, що мають істотні недоліки, фальсифіковані товари.
Відповідно до визначення термінів у ст. 1 Закону недолік - це будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем). Якщо через недолік неможливе чи недопустиме використання товару відповідно до його цільового призначення, виник він із вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з таких ознак: взагалі не може бути усунутий; його усунення потребує понад 14 календарних днів; робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором - то це істотний недолік товару.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків, в порядку та строки, встановлені законодавством має право вимагати: - пропорційного зменшення ціни, - безплатного усунення недоліків товару в розумний строк, - відшкодування витрат на усунення недоліків товару. Якщо ж протягом гарантійного строку було виявлено істотний недолік, який виник з вини виробника товару (продавця, виконавця), підтверджених за необхідності висновком експертизи, то споживач має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: - розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми, - заміни товару на такий же або аналогічний з числа наявних у продавця (виробника) товар.Споживач має право пред'явити одну із зазначених вимог, а в разі її невиконання - заявити іншу вимогу (ч. 3 ст. 8 Закону).
Тобто, законодавець визначив, що розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми, про що заявлено позовні вимоги, можливе у випадку виявлення істотного недоліку, який виник з вини виробника товару (продавця, виконавця), підтверджених за необхідності висновком експертизи.
Відповідно до п.4 ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов'язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції.
Відповідно до п.п. 3.3 договору купівлі-продажу, укладеного між сторонами, продавець зобов'язаний у випадку виявлення поломки, дефектів, браку з вини виробника, а також підтвердженої некомплектності товару, усунути такі дефекти та поломки не пізніше 2-х місяців з моменту надходження письмової заяви від покупця з документами, що підтверджують оплату товару.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалося представником позивача в судовому засіданні, позивач з будь-якими письмовими заявами про виявлення дефектів, браку з вини виробника, визначення причин втрати якості продукції до відповідача не звертався, письмових претензій, в тому і числі і щодо проведення експертизи, не заявляв. Відповідач ФОП ОСОБА_3 в суді першої інстанції пояснював, що шафа в ванну кімнату була замовлена для того, щоб вішати її на стіну, після її доставки позивачу останній заявив, що йому необхідна шафа, яка буде ставитися на підлогу.
Невід'ємними частинами договору купівлі-продажу, укладеного між сторонами є графічне зображення товару з розмірами, специфікація (п.1.2).
Позивачем не надано суду графічного зображення меблів, що замовлялися у ванну кімнату.
З урахуванням вищевикладеного колегія суддів погоджується з висновками суду про відсутність підстав для задоволення позову про захист прав споживача шляхом розірвання договору та повернення сплаченої суми..
Загальні положення про відшкодування моральної шкоди закріплені в статтях 23, 1167 ЦК.
Пленум Верховного Суду України в п. 2 постанови Пленуму від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму від 25 травня 2001 р. № 5, від 27 лютого 2009 р. № 1) надав роз'яснення, що спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, коли право на відшкодування моральної шкоди безпосередньо передбачене нормами Конституції України або випливає з її положень, або закріплене законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди.
Згідно з чинною редакцією п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.
У ст. 1 Закону «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції» поняття шкоди визначено як завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров'я або смерть особи, пошкодження або знищення будь-якого об'єкта права власності, за винятком самої продукції, що має дефект.
Відповідно до ст. 711 ЦК України шкода, завдана майну покупця, та шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю у зв'язку з придбанням товару, що має недоліки, відшкодовується відповідно до положень гл. 82 цього Кодексу, якою передбачені підстави відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг).
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що у спорах про захист прав споживачів чинне цивільне законодавство передбачає відшкодування моральної шкоди у тих випадках, якщо така завдана майну споживача або шкода завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
З огляду на викладене суд першої інстанції зробив правильний висновок про відсутність підстав для задоволення позову і в частині відшкодування моральної шкоди.
Доводи апеляційної скарги про те, що неналежне виконання умов договору підтверджується іншим договором від 12.11.2012 року, згідно якого недоліки усувалися ОСОБА_2 за власний рахунок не можуть бути прийняті до уваги, оскільки з урахуванням зменшених позовних вимог були заявлені вимоги щодо стягнення коштів за меблі в ванній кімнаті, які позивач отримати відмовився, будь-яких недоліків в них не усував.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не дають підстав вважати, що при вирішенні справи мало місце неправильне застосування судом матеріального права чи порушення процесуального права, які призвели або могли призвети до неправильного вирішення спору.
Колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який на підставі довіреності діє в інтересах ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 березня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: