ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
місто Київ
25 червня 2013 року 16:20 №826/7522/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Кришталь М.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Електрика»
до державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва ДПС
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.02.2013 №0001572220 та від 21.02.2013 №0001582220,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіті Електрика» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.02.2013 №0001572220 та від 21.02.2013 №0001582220.
Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва ДПС на підставі хибних висновків акту перевірки від 08.02.2013 №555/22-221-36861696 щодо відсутності факту реальності господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «КТФ «Партнер», прийнято податкові повідомлення-рішення від 21.02.2013 №0001582220, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 172 089,00 грн., та від 21.02.2013 №0001572220, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 154 739,00 грн.
Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 08.02.2013 №555/22-221-36861696 та, відповідно, податкових повідомлень-рішень від 21.02.2013 №0001572220 та від 21.02.2013 №0001582220. Так, відповідачем вказано на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Сіті Електрика» та товариством з обмеженою відповідальністю «КТФ «Партнер».
В судове засідання 06.06.2013 представник відповідача не з'явився, був належним чином, завчасно повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, докази чого містяться в матеріалах справи.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи №826/7522/13-а у письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Електрика» з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Танкор», товариством з обмеженою відповідальністю «БВТФ Стандарт», товариством з обмеженою відповідальністю «Будівництво Монтаж Інтерєри», товариством з обмеженою відповідальністю «Каліонс», товариством з обмеженою відповідальністю «АБГ «Моноліт» та товариством з обмеженою відповідальністю «КТФ «Партнер» за період з 01.10.2009 по 30.09.2012.
Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Сіті Електрика» пунктів 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість на суму 114 726,00 грн.
Крім того, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток на суму 126 571,00 грн.
За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва ДПС складено акт від 08.02.2013 №555/22-221-36861696 та прийнято податкові повідомлення-рішення:
від 21.02.2013 №0001572220, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 154 739,00 грн., у тому числі: 126 571,00 грн. - основний платіж, 28 168,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;
від 21.02.2013 №0001582220, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 172 089,00 грн., у тому числі: 114 726,00 грн. - основний платіж, 57 363,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.
Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.
Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу.
Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення;
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.
Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва ДПС від 08.02.2013 №555/22-221-36861696 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено, зокрема, з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Сіті Електрика» та товариством з обмеженою відповідальністю «КТФ «Партнер» за договором від 01.09.2011 №901.
Як вбачається з матеріалів справи, між товариством з обмеженою відповідальністю «Сіті Електрика» (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «КТФ «Партнер» (постачальник) було укладено договір купівлі-продажу від 01.09.2011 №901, відповідно до якого постачальник постачає та передає у власність покупця товар, одиниці обліку, кількість та асортимент якого вказуються у накладній, що складається відповідно до заявки покупця.
На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копію договору купівлі-продажу від 01.09.2011 №901, копії рахунків за відповідні періоди, копії видаткових накладних за відповідні періоди, копії податкових накладних за відповідні періоди, копії виписок з банківського рахунку.
У свою чергу, державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби на спростування реальності господарських операцій, здійснених між товариством з обмеженою відповідальністю «Сіті Електрика» та товариством з обмеженою відповідальністю «КТФ «Партнер», вказано на акт державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва ДПС від 07.09.2012 №517/22-40/37589887.
Так, з акту від 07.09.2012 №517/22-40/37589887 вбачається, що стосовно товариства з обмеженою відповідальністю «КТФ «Партнер» внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, не встановлено наявності у товариства трудових ресурсів, виробничих приміщень та іншого майна, встановлено відсутність необхідних умов для ведення господарських діяльності.
Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби на спростування реальності господарських операцій, здійснених між товариством з обмеженою відповідальністю «Сіті Електрика» та товариством з обмеженою відповідальністю «КТФ «Партнер», також вказано на протокол допиту директора товариства з обмеженою відповідальністю «КТФ «Партнер» ОСОБА_1 від 09.08.2012, що містить відмітку про попередження ОСОБА_1 про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань.
Так, згідно показань ОСОБА_1 ніякого відношення до ведення фінансово-господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «КТФ «Партнер» не має, підприємство зареєстрував на прохання малознайомої особи за грошову винагороду, займатись веденням фінансово-господарської діяльності на меті не мав.
Аналізуючи первинні документи, надані позивачем на підтвердження реальності поставки товару за договором купівлі-продажу від 01.09.2011 №901, суд наголошує на наступному.
Названим договором не визначено найменування товару, що є предметом купівлі-продажу. Відповідно до пунктів 1.2, 3.1 та 3.4 договору від 01.09.2011 №901 поставка товару здійснюється за попередньою заявкою покупця; приймання товару покупцем проводиться по кількості і якості; товар має відповідати стандартам, технічним умовам або іншим вимогам, які пред'являються до даної категорії товару.
Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіті Електрика» не надано суду будь-яких документів, які підтверджують наявність заявок покупця на певний вид товару, доказів перевірки товару на предмет відповідності стандартам, технічним умовам тощо.
Окрім того, позивачем не надано суду жодних документів, що б підтверджували наявність довіреностей на отримання цінностей у постачальника (журнал реєстрації довіреностей), транспортування товарів від товариства з обмеженою відповідальністю «КТФ «Партнер» до товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Електрика».
Разом з тим, позивачем надано суду копії первинних документів, якими він обгрунтовує подальшу реалізацію товару, придбаного у товариства з обмеженою відповідальністю «КТФ «Партнер».
Суд не ставить під сумнів виконання товариством з обмеженою відповідальністю «Сіті Електрика» своїх зобов'язань щодо поставки товару перед третіми особами.
Разом з тим, позивачем на обґрунтування придбання товару саме у товариства з обмеженою відповідальністю «КТФ «Партнер» не надано суду документів, складання яких передбачено умовами договору від 01.09.2011 №901.
За відсутності у товариства з обмеженою відповідальністю «КТФ «Партнер» трудових ресурсів, складських приміщень, відсутність заявок позивача на придбання певного товару, доказів видачі та транспортування товару, позивачем не доведено реальності господарської операції між товариством з обмеженою відповідальністю «Сіті Електрика» та товариством з обмеженою відповідальністю «КТФ «Партнер».
Суд не приймає до уваги доводи позивача, що його контрагент за договором був зареєстрований як юридична особа на час виписування податкових накладних, оскільки наявність необхідного обсягу спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції за відсутністю реального здійснення господарської операції не є достатньою для підтвердження правомірності віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість по вказаній операції.
За таких обставин, суд дійшов висновку про недоведеність з боку товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Електрика» руху активів у процесі здійснення господарської діяльності, недоведеність факту укладання договору за волевиявленням посадових осіб контрагента, у зв'язку з чим вказує на недоведеність з боку позивача реальності господарських операцій, здійснених товариством з обмеженою відповідальністю «Сіті Електрика» з товариством з обмеженою відповідальністю «КТФ «Партнер».
Підсумовуючи викладене, враховуючи, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, зважаючи на те, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, з огляду на те, що товариством з обмеженою відповідальністю «Сіті Електрика» не доведено реальності господарських операцій по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «КТФ «Партнер», зважаючи на доведеність з боку податкового органу фіктивного характеру господарської операції з вказаним контрагентом з огляду на їх безтоварність, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків акту перевірки від 08.02.2013 №555/22-221-36861696 та, відповідно, правомірність податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва ДПС 21.02.2013 №0001572220 та від 21.02.2013 №0001582220.
За таких обставин, суд вказує на відсутність підстав для задоволення позову.
Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.