Іменем України
21 червня 2013 м. Донецьк
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області у складі:
головуючого судді Свіягіної І.М.,
суддів апеляційного суду Демяносова О.В., Фоменко О.В.,
при секретарі Буйненко М.М.,
за участю прокурора Красної К.О.,
за участю обвинуваченого ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Донецької області Єгорова О.Є. на вирок Калінінського районного суду міста Донецька від 04.04.2013 року, у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12013050820000388, яким
ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецька, громадянина України, не одруженого, не працюючого, несудимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою:АДРЕСА_1
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначено покарання у вигляді громадських робіт на строк тридцять годин.
вироком Калінінського районного суду міста Донецька від 04.04.2013 року ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 27 січня 2013 року, приблизно о 13 годині 30 хвилин, знаходився біля будинку АДРЕСА_1, в ході конфлікту, що виник на ґрунті особистих неприязних відносин з раніше знайомим йому ОСОБА_2, діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, завдав ОСОБА_2 один удар в область обличчя кулаком правої руки, заподіявши йому тим самим, згідно з висновком судово-медичної експертизи, забій, сінець лівого ока, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, після чого з місця вчинення злочину зник.
На вищевказане судове рішення заступником прокурора Донецької області Єгоровим О.Є. була надана апеляційна скарга, в якій він просить вирок Калінінського районного суду міста Донецька від 04.04.2013 року, у відношенні ОСОБА_1 скасувати, ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді громадських робіт на строк шістдесят годин.
В обґрунтуванні доводів своєї апеляційної скарги, вважає, що вирок є незаконним та таким, що підлягає скасуванню у зв'язку із істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Зазначає, що суд в порушення вимог п.2 ч.3 ст 374 КПК при формулюванні обвинувачення, визнаного доведеним ,послався на висновок судово-медичної експертизи, з таких обставин характер та вид тілесних ушкоджень у вироку встановлено експертом, а не судом.
Крім того, суд порушив вимоги ч.2 ст.56 п.2 ч.1 ст.65 КК України, призначивши ОСОБА_1 покарання у виді 30 годин громадських робіт коли громадські роботи встановлюються на строк від шістдесяти годин.
Заслухавши суддю доповідача, прокурора, яка підтримала доводи апеляції, просила вирок суду частково скасувати, постановити новий вирок, яким ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст.125 КК України та призначити покарання у виді громадських робіт на строк шістдесят годин; обвинуваченого ОСОБА_1, який не заперечував проти апеляції прокурора; перевіривши матеріали справи у межах поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга заступника прокурора Донецької області Єгорова О.Є. підлягає задоволенню із наступних підстав.
Фактичні обставини вчинення злочину, доведеність вини ОСОБА_1 та кваліфікація його дій в апеляції не оспорюються і відповідно до вимог діючого законодавства вирок суду першої інстанції в цій частині апеляційним судом не перевіряється.
Суд першої інстанції при винесенні вироку відносно ОСОБА_1 дійшов до правильного висновку, що оскільки останній вчинив умисне легке тілесне ушкодження, його дій слід кваліфікувати за ч.1 ст.125 КК України.
Разом з тим, суд при формулюванні обвинувачення, визнаного доведеним, послався на висновок судово-медичної експертизи.
За таких обставин характер та вид тілесних ушкоджень у вироку встановлено експертом, а не судом.
Таким чином, суд допустив істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, що відповідно до ст.409 КПК є підставою для скасування судового рішення.
Крім того, дійсно санкція ч.1 ст.125 КК України передбачає міру покарання у вигляді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до двохсот годин, або виправних робіт на строк до одного року.
Згідно з ч.2 ст.56 КК України громадські роботи встановлюються на строк від шістдесяти до двохсот сорока годин і відбуваються не більш як чотири години на день.
Суд першої інстанції в порушення вимог ч.2 ст.56, п.2 ч.1 ст.65 КК України, визнавши ОСОБА_1 винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, призначив йому покарання у виді тридцяти годин громадських робіт, розмір який не передбачений діючим законодавством.
Таким чином, при призначенні покарання ОСОБА_1 суд не звернув увагу на те, що кримінальним законом визначено мінімальну межу цього покарання
За таких обставин, судом допущено неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, яке виразилось в призначенні покарання непередбаченого положеннями Загальної частини Кримінального кодексу України.
Вказане відповідно до ст.ст.409, 413 КПК України тягне за собою скасування судового рішення з постановленням апеляційним судом нового вироку.
Оскільки суд першої інстанції у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, фактичні обставини учасниками кримінального провадження не оспорюються, апеляційний суд визнає встановленим, що ОСОБА_1 27 січня 2013 року, приблизно о 13 годині 30 хвилин, знаходився біля будинку АДРЕСА_1, в ході конфлікту, що виник на ґрунті особистих неприязних відносин з раніше знайомим йому ОСОБА_2, діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, завдав ОСОБА_2 один удар в область обличчя кулаком правої руки, заподіявши йому тим самим, забій, сінець лівого ока, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, після чого з місця вчинення злочину зник.
При призначенні покарання колегія суддів враховує конкретні обставини вчинення злочину, відсутність шкідливих наслідків від його дій, а в якості обставин, що пом'якшують покарання - повне визнання своє вини засудженим, сприяння ним розкриттю злочину, відсутність обставин, що обтяжують покарання, і вважає за необхідне призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк шістдесят годин відповідно до санкції ч.1 ст.125 КК України
На підставі викладеного, керуючись ст.407 КПК України, колегія суддів, -
апеляційну скаргу прокурора Донецької області Єгорова О.Є. задовольнити
Вирок Калінінського районного суду міста Донецька від 04.04.2013 року, у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12013050820000388, відносно ОСОБА_1 скасувати частково та ухвалити новий вирок.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити покарання у виді громадських робіт на строк шістдесят годин.
В решті вирок залишити без змін.
На цей вирок можуть бути подані касаційні скарги до Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту проголошення вироку.
Судді Апеляційного суду
Донецької області