м.Вінниця
27 червня 2013 р. Справа № 802/2482/13-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді:Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи
за позовом: Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці
до: фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
про: стягнення заборгованості
Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці звернулось до суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4860,26 грн. На адресу відповідача було направлено вимогу про сплату боргу. Однак, в добровільному порядку відповідач суму заборгованості не сплатив, що стало підставою для звернення позивача до суду.
Оскільки сума позову ґрунтується на рішенні позивача, щодо якого завершився встановлений строк оскарження, судом в порядку ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при розгляді даної справи застосоване скорочене провадження.
Ухвалою суду від 27.05.2013 року у справі відкрито скорочене провадження.
Відповідач не погоджуючись із адміністративним позовом подав письмові заперечення проти позову.
Ухвалою суду від 12.06.2013 року адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості призначено до розгляду за загальними правилами КАС України.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідача в судове засідання не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи був завчасно та належним чином повідомлений. Причини неявки представника відповідача в судове засідання суду не відомі.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, суд, у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України, визнав можливим проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.
Повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відносини, що виникають між Пенсійним фондом України та платниками єдиного внеску, регулюються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VІ від 08.07.2010 року (далі - Закон №2464-VІ).
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні ПФ України в м. Вінниці та відповідно до статей 4, 7, 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 29.03.2010 р. № 2464-VІ (далі - Закон № 2464-VI), який набрав чинності з 01.01.2011 року, є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та несе обов'язки з нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску в установлені строки в повному обсязі.
Відповідно до статті 1 Закону №2464-VІ єдиний внесок - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частина 3 статті 9 Закону №2464-VІ передбачає, що обчислення єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Відповідно до частини 8 статті 9 вказаного Закону платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Частиною 13 статті 9 вказаного Закону передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Згідно із пунктом 7 частини 1 статті 13 Закону №2464-VІ, Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.
Як вбачається із матеріалів справи відповідачка має заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Вінниці по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 4860,26 грн., що підтверджується карткою особового рахунку платника.
Також, згідно положеннями статті 25 Закону №2464-VІ визначено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. Якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.
Судом встановлено, що відповідачу направлялась вимога про сплату боргу № Ф 1753 від 07.03.2013 року на суму 4860,26 грн. (а.с.5-6).
Однак, з матеріалів справи вбачається, що боржник протягом 10 робочих днів після отримання вимоги не сплатила зазначену у вимозі суму боргу.
На час розгляду справи відповідач не надав до суду доказів погашення заборгованості перед позивачем.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Невчасна несплата заборгованості зі страхових внесків порушує інтереси держави, оскільки ненадходження коштів не дає змоги у повному обсязі здійснювати завдання у сфері пенсійного забезпечення.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи те, що відповідачка, в строки визначені Законом, розраховані самостійно суми єдиного внеску не сплатила, на час вирішення справи, докази про сплату боргу відсутні, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, заявлена в позові сума підтверджується належними доказами, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе,7, ЄДРПОУ 37979905, р/р 25604323420203 ОПЕРВ ПАТ «Державний ощадбанк» МФО 302076) заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 4860,26 грн. (чотири тисячі вісімсот шістдесят грн. 26 грн.)
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна