13 червня 2013 р.Справа № 820/2835/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Перцової Т.С.
Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2013р. по справі № 820/2835/13-а
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області
про визнання дій протиправними, скасування постанови,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_1.) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області (далі по тексту - Інспекція, відповідач), в якому просив суд визнати протиправними дії Інспекції з питань захисту споживачів в Харківській області та скасувати постанову № 20-01 від 04.02.2013 року Інспекції з питань захисту прав споживачів в Харківській області про накладення штрафу у розмірі тридцять тисяч гривень за порушення заборони щодо реклами стимулювання продажу та спонсорства тютюнових виробів на фізичну особу підприємця ОСОБА_1.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2013р. по справі № 820/2835/13-а адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області про визнання дій незаконними - задоволено частково.
Скасовано постанову № 20-01 від 04.02.2013 року Інспекції з питань захисту прав споживачів в Харківській області про накладення штрафу у розмірі 30000 (тридцять тисяч) гривень за порушення заборони щодо реклами стимулювання продажу та спонсорства тютюнових виробів на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2013р. по справі № 820/2835/13-а та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджує про те, що перевірка була проведена на підставах та у порядку, передбаченому чинним законодавством. Вважає, що обставини, встановлені в ході проведення перевірки та відображені в акті перевірки щодо порушень ФОП ОСОБА_1 ст.16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" (продаж сигарет "PARLAMENT" у наборі із запальничкою чорного кольору), є належною підставою для притягнення позивача до відповідальності відповідно до ст. 20 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення". Отже, висновки суду про відсутність у спірних правовідносинах в діях позивача реклами чи стимулювання до вживання тютюнових виробів, є невірними на думку апелянта, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового про відмову в задоволенні позову.
В надісланих до суду апеляційної інстанції запереченнях на апеляційну скаргу позивач просив залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін з мотивів та обґрунтувань, викладених в запереченнях.
Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, отже, перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про скасування постанови.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Харківської районної державної адміністрації Харківської області (а.с.18).
Відповідно до ліцензії серії АЕ № 041933, виданої Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Харківській області, ОСОБА_1 має право на роздрібну торгівлю тютюновими виробами. Строк дії ліцензії до 29.08.2013 року (а.с.19).
В період з 22.01.2013р. по 23.01.2013р. відповідачем було проведено позапланову перевірку діяльності ФОП ОСОБА_1, кафе "Gorky Park" (м.Харків, вул.Сумська, 81) з питань дотримання вимог Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів ї їх шкідливого впливу на здоров"я населення".
За результатами перевірки було складено акт контрольної перевірки правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію №00005 від 22.01.2013р., який є додатком до акту від 23.01.2013р. №00019, а також акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів, яким зафіксовано здійснення продажу тютюнових виробів, а саме сигарет "PARLAMENT" у наборі із запальничкою чорного кольору, що заборонено ст.16 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" та відповідно до ст.20 цього Закону є підставою для притягнення до встановленої законом відповідальності.
На підставі акту перевірки від 23.01.2013р. відповідачем винесено постанову від 04.02.2013р. №20-01, якою відповідно до ст.20 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" застосовано до ФОП ОСОБА_1 фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 30000 грн.(а.с.46).
Позивач не погодився з діями та постановою відповідача та оскаржив їх до суду.
Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів в Харківській області № 20-01 від 04.02.2013 року про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу у розмірі 30000 грн., суд першої інстанції виходив з відсутності в діях позивача порушень ст.16 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" та як наслідок відсутності підстав для застосування штрафних санкцій, передбачених ст.20 Закону. Таким чином суд дійшов висновку, що вказана постанова прийнята відповідачем необґрунтовано та без дотримання вимог ч.3 ст.2 КАС України.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині визнання незаконними дій Інспекції з питань захисту прав споживачів в Харківській області щодо проведення перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів ФО-П ОСОБА_1 суд першої інстанції зазначив про їх необґрунтованість.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Колегія суддів зазначає, що при наданні правової оцінки правомірності оскаржуваної постанови слід застосовувати положення Законів України "Про захист прав споживачів", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" та Закону України "Про рекламу".
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що підставою для винесення спірної постанови про накладення на ФОП ОСОБА_1 стягнень, передбачених ст. 20 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення", слугували висновки акту перевірки Інспекції від 23.01.2013р., якою встановлено порушення позивачем ст.16 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення", що виразилося у продажі пачки сигарет у наборі із запальничкою.
Відповідач вважає, що оскільки продаж пачки сигарет здійснено позивачем в наборі з запальничкою є наявний в діях ФОП ОСОБА_1 склад правопорушення щодо реклами стимулювання продажу та спонсорства тютюнових виробів.
Колегія суддів вважає вказане твердження відповідача хибним, виходячи з наступного.
Основні принципи та напрями державної політики щодо попередження куріння тютюнових виробів, зниження рівня їх вживання серед населення, обмеження доступу до них дітей, охорони здоров'я населення від шкоди, що завдається їхньому здоров'ю внаслідок розвитку захворювань, інвалідності, а також смертності, спричинених курінням тютюнових виробів чи іншим способом їх вживання, визначено положеннями Закону України від 22.09.2005, № 2899-IV "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" (далі по тексту - Закон № 2899-IV).
Виходячи зі змісту ст.1 Закону № 2899-IV під рекламою й стимулюванням продажу тютюну слід розуміти будь-який вид передачі комерційної інформації, рекомендації або дії, метою чи результатом або ймовірним результатом якого є стимулювання продажу тютюнового виробу або вживання тютюну, прямо чи опосередковано; спонсорство тютюну - будь-який вид внеску в будь-яку подію, захід або окрему особу, метою чи результатом або ймовірним результатом якого є стимулювання продажу тютюнового виробу або вживання тютюну, прямо чи опосередковано.
Згідно ч.1 ст.2 Закону № 2899-IV законодавство України про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення базується на Конституції України і складається з Основ законодавства України про охорону здоров'я, цього Закону та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них.
Відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами врегульовано Законом України від 03.07.1996, № 270/96-ВР «Про рекламу» (далі по тексту - Закон № 270/96-ВР .
Положеннями ст.1 Закону № 270/96-ВР передбачено, що заходи рекламного характеру - заходи з розповсюдження реклами, які передбачають безоплатне розповсюдження зразків товарів, що рекламуються, та/або їх обмін споживачам однієї кількості чи одного виду товарів, що рекламуються, на інший.
З огляду на вищенаведені норми права, колегія суддів зазначає, що необхідною ознакою реклами або стимулювання продажу тютюну є передача комерційної інформації, рекомендації або дії, з метою стимулювання продажу тютюнового виробу або вживання тютюну, тобто вчинення заходів заохочувального (рекламного) характеру, спрямованих на розповсюдження та споживання тютюнових виробів.
Відповідно до ст. 16 Закону № 2899-IV забороняються будь-яка реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, в тому числі продаж тютюнових виробів у наборі з будь-якими іншими товарами або послугами.
Згідно ч.6 ст.22 Закону № 270/96-ВР у редакції Закону України від 22.09.2011 р. N 3778-VI заборонено такі види діяльності з рекламування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої та тютюнові вироби, як розповсюдження та продаж будь-яких товарів (крім товарів, які пов'язані з вживанням тютюнових виробів, запальничок, сірників, попільничок) з використанням знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби та алкогольні напої, продаж тютюнових виробів у наборі з будь-якими іншими товарами, які не пов'язані з вживанням тютюнових виробів.
Таким чином, законодавцем заборонено продаж будь-якого товару в наборі з яким йде тютюнові вироби, окрім тих, що пов'язані з вживанням тютюнових виробів (запальничок, сірників, попільничок).
Отже, сама дія з продажу тютюнових виробів у наборі з будь-якими іншими товарами або в інший спосіб, без наповнення її інформаційним змістом, наявності інформації на будь-яких носіях, без безоплатного розповсюдження зразків товарів та/або їх обміну одного виду товарів, що рекламується на інший не буде підпадати під ознаки діяльності з рекламування, яка в свою чергу стимулює продаж.
Зважаючи на те, що у спірних правовідносинах було здійснено продаж сигарет у наборі з запальничкою, колегія суддів не вбачає в діях позивача передачі комерційної інформації, рекомендації або дії, метою чи результатом або ймовірним результатом якого є стимулювання продажу тютюнового виробу або вживання тютюну, оскільки особа придбавала саме сигарети з запальничкою, що пов'язана з вживанням тютюнових виробів, за які відповідно і була сплачена певна сума, тобто не було безоплатної передачі, що могло бути розцінено як реклама чи стимулюванням до їх вживання.
За таких обставин, враховуючи відсутність в діях позивача порушень вимог ст.16 Закону № 2899-IV, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для накладення на позивача штрафних санкцій передбачених ст.20 Закону № 2899-IV.
Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Заперечуючи проти позову, відповідач, який за визначенням КАС України є суб'єктом владних повноважень, правомірність винесеного спірного рішення належним чином не довів.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що постанова Інспекції з питань захисту прав споживачів в Харківській області про накладення стягнень від 04.02.2013 р. № 20-01 підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню.
Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2013р. по справі № 820/2835/13-а в частині задоволення позову - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.
Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Перцова Т.С.