"27" червня 2013 р.Справа № 5024/1684/2012
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.
при секретарі судового засідання: Соколовій Ю.М.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином;
від відповідача: Смолієнко В.М. довіреність № 439 від 06.12.2012р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонес"
на рішення господарського суду Херсонської області від „23" квітня 2013 року
по справі № 5024/1684/2012
за позовом Державного підприємства „Херсонський морський торговельний порт", м. Херсон
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонес", м. Херсон
про стягнення 332 166 грн. 31 коп.
29.11.2012 року Державне підприємство „Херсонський морський торговельний порт" (далі по тексту - позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонес" (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості за договором про надання послуг у розмірі 332 166,31 грн.
Позовні вимоги ДП „Херсонський морський торговельний порт" обґрунтувало посиланням на умови договору від 11.01.2012 року за № 2/7Д, в якому відповідач в порушення його умов та норм чинного законодавства за період з січня 2012 року по червень 2012 року здійснив перевантаження на 15 612,137 тонн вантажу рослинної олії через причали порту №№ 9, 10 із гарантованих 40 000 тонн, відповідно до пунктів 1.1., 3.9 Договору. Проте, відповідач відповідно до складеного Акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2012 року за № 4217, щодо використання причалів порту при виконанні перевантаження обсягу вантажу у кількості 24 388 тонн не розрахувався на загальну суму 332 166,31 грн.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 23.04.2013 року по справі № 5024/1684/2012 (суддя Соловйов К.В.) позовні вимоги ДП „Херсонський морський торговельний порт" задоволені повністю. Такий висновок суду мотивований тим, що відповідачем не доведені належними та допустимими доказами, в розумінні ст.ст.32 та 34 Господарського процесуального кодексу України обставини, що підлягають доказуванню. Господарським судом встановлено, що договір про надання послуг підписаний відповідачем без будь-яких зауважень, зміни теж внесені не були. Так, відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечував факт того, що протягом дії договору останнім не забезпечено перевантаження причалу порту гарантованих відповідачем відповідно до умов Договору від 11.01.2012 року за № 2/7Д вантажу у 40 000 тон. Проте, заборгованість за договором відповідно до Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2012 року за № 4217 та виставленого рахунку на оплату № 5418 від 09.07.2012 року на загальну суму 332 166,31 грн. відповідачем погашена не була
Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, ТОВ „Херсонес" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в зв'язку з чим частково виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не повністю відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що місцевий господарський суд не врахував того, що незважаючи на труднощі, яки виникли у зв'язку зі зміною власників ТОВ „Херсонес", а також складнощі в сільському господарстві які призвели до невиконання обсягів відвантаження соняшникової олії за незалежних від відповідача причин, станом на 01 липня 2012 року було оброблено 15 612,137 тон.
ДП „Херсонський морський торговельний порт" подало до суду відзив на апеляційну скаргу ТОВ „Херсонес", в якому та його представник в судовому засіданні просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим матеріалам справи та нормам чинного законодавства.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду апеляційної скарги. Однак, 20.06.2013р. ДП „Херсонський морський торговельний порт" направило до суду клопотання про розгляд справи без участі позивача, у зв'язку із неможливістю направити свого представника у судове засідання 27.06.2013р. о 14:00 год.
Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.
Відповідно до приписів ст.101 ГПК України, апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.
Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, 11.01.2012 року між ДП „Херсонський морський торговельний порт" (порт) та ТОВ „Херсонес" (клієнт) було укладено договір на надання послуг № 2/7Д (а.с.8-12), відповідно до п.1.1 якого договір визначає порядок і умови надання послуг з перевалювання силами та засобами клієнта через причали порту №№ 9, 10 рослинної олії наливом в обсязі 40 000 тонн, у період з січня по червень 2012 року включно.
Відповідно умов п.1.3 Договору, розрахунки за послуги порту здійснюються згідно збірника тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням вантажів у портах України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України №392 від 31.10.1995 року з наступними доповненнями і змінами
Розділом 2 договору сторони передбачили обов'язки порту. Так, порт зобов'язаний надавати клієнту причальний фронт на причалах порту № 9 та № 10 для швартування суден і навантаження вантажу (п.2.1). Оформляти рахунки за кількість вантажу, завантаженого на морське судно, що вказується в коносаменті, згідно з актом навантаження судна, підписаним належним чином уповноваженими представниками клієнта і судна (п.2.3).
Згідно із пунктом 3.2, клієнт зобов'язаний до 15 числа поточного місяця узгоджувати з портом найменування та кількість запланованого вантажу та місячний графік подання суден для вивезення вантажу у наступному місяці. Надавати порту заявку на підхід суден для обробки не пізніше, як за шість діб до початку запланованого місяця і подавати судна в узгоджений сторонами термін, з відхиленням не більше двох діб (п.3.4). Вручати в транспортно-експедиторську контору порту доручення на навантаження судна не пізніше, ніж за 48 годин до прибуття судна в порт (п.3.5). Клієнт гарантує перевантаження вантажу, обсяг якого за період з січня по червень 2012 року складає 40 000 тис. (сорок тисяч) тонн (п.3.9). Клієнт самостійно оформлює суднові вантажі документи та після закінчення навантаження судна вручає в транспортно-експедиторську контору (ТЕК) порту комплект суднових.
Відповідно до п. 4.1.1 договору, плату за використання причалів порту при навантаженні вантажу силами і засобами клієнта на судно по ставках згідно з пунктом 2.2 збірника тарифів за кожну фактично навантажену на судно тонну вантажу (згідно з коносаментом), при цьому порт має право нарахувати плату не менш ніж за гарантовані обсяги перевантаження вантажу на причалах порту, визначені пунктом 3.9 договору.
Пунктом 4.1.2 договору визначено, що вартість льодового збору в період льодової компанії згідно з пунктом 2.4 збірника тарифів. Льодовий збір стягується портом та сплачується клієнтом протягом фактичного періоду оголошеної в установленому порядку льодової компанії, але в термін не менший, ніж 30 діб. У випадках, коли льодову компанію не оголошено у зв'язку з відсутністю льодоутворення на каналах та в акваторії порту, стягнення льодового збору здійснюється у період з 1 лютого до 1 березня. Якщо відповідно до погодних умов льодова компанія оголошена та продовжується в пізніші строки, то льодовий збір стягується до закінчення льодової компанії. Ставки льодового збору нараховуються згідно п.2.4.3 вище вказаного збірника тарифів, для перевезення наливних вантажів.
Вартість інших додаткових документів робіт і послуг, які нагадуються портом при обробці судна по письмовій заявці клієнта, оплачуються згідно з місцевими тарифами порту (п.4.1.3).
Відповідно до п.4.2.1Клієнт здійснює 100% оплату попереднього рахунку порту до підходу судна в порт під вантажні операції за кожну суднову партію вантажу:
- вартість використання причалу - по ставці 1,42 долар США (без ПДВ) за одну тонну вантажу;
- льодовий збір - по ставці 1,55 долар США (без ПДВ) за одну тону вантажу;
При наданні портом додаткових послуг, що не були включені в попередню оплату, клієнт оплачує їх при остаточному розрахунку (п.4.2.2) .
Пунктом 4.3 договору передбачено, що остаточний розрахунок з портом здійснюється клієнтом по кожній судновій партії після відвантаження вантажу в судно, а в разі не виконання клієнтом гарантованих обсягів перевантаження, встановлених у п.3.9 Договору, порт має право нарахувати клієнту за використання причалу на різницю між такими гарантованими обсягами та фактичними обсягами перевантаження вантажу за тарифами п.4.2.1 Договору. Облік фактичних обсягів перевантаження вантажу здійснюється на підставі коносаментів та по датах, зазначених в них.
Відповідно до п.4.9 Договору визначено, що фактом сплати у повному обсязі по наданому портом клієнту рахунку за послуги, які надаються портом, вважається зарахування грошових коштів на поточний рахунок порту в банківський операційний день згідно режиму роботи, встановленого Національним банком України.
Розділом 5 передбачена відповідальність сторін. Так, відповідно до п.5.1 Договору, порт і клієнт несуть один перед одним матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків по цьому Договору згідно з діючим законодавством України на день виконання зобов'язань за цим Договором.
У разі прострочення платежів клієнтом порт, відповідно до ст.625 ЦК України, має право стягнути суму боргу з клієнта, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми простроченого платежу
Згідно з п. 8.1 Договору, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання відповідачем та портом і діє до 30.06.2012 року, а в частині взаєморозрахунків - до моменту повного виконання сторонами договору обов'язків по договору.
Сторони домовились про те, що умови цього Договору застосовуються до відносин, які виникли між ними до набрання Договором чинності, а саме з 01.02.2012 року.
На виконання умов Договору № 2/7Д від 11.01.2012 року, ТОВ „Херсонес" перевантажив через причали порту №№ 9, 10 вантаж у період з січня 2012 року по червень 2012 у загальному обсязі 15 612,137 тон, що підтверджуються відповідними первинними документами:
- маніфест від 02.01.2012 року, коносаменти від 02.01.2012 року №№ 1, 2 та доручення на відвантаження від 30.12.2011 року №№ 30/12/11 (а.с.13-17);
- маніфест від 09.03.2012 року, коносамент від 09.03.2012 року № 1, доручення на відвантаження від 07.03.2012 року № 07/03/12 (а.с.18-20);
- маніфест від 05.04.2012 року, коносаменти від 05.04.2012 року № 1-8, доручення на відвантаження від 30.03.2012 року № 30/03/12 (а.с.21-30);
- маніфест від 31.05.2012 року, коносамент від 31.05.2012 року № 1, доручення на відвантаження від 28.05.2012 року № 25/05/12 (а.с.31-33);
- маніфест від 30.06.2012 року, коносамент від 30.06.2012 року № 1, доручення на відвантаження від 29.06.2012 року № 29/06/12 (а.с.34-36).
Отже, як встановлено місцевим господарським судом, та підтверджено в ході апеляційного провадження, різниця між обсягом які ТОВ „Херсонес" гарантувало відповідно до п.1.1 Договору № 2/7Д від 11.01.2012 року, а саме перевантаження вантажу в обсязі 40 000 тон та за фактичним перевантаженням, який відповідно до зазначених вище первинних документів складає 15 612,137 тон становить 24 387,863 тонни (40 000 тон - 15 612,137 тон = 24 387,863 тон).
Вищезазначене перевантаження вантажу в обсязі 24 388,00 тон підтверджується складеним Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 4217 від 30.06.2012 року на загальну суму 332 166,31 грн. та виставленим рахунком ТОВ „Херсонес" на оплату № 5418 від 09.07.2012 року у розмірі 332 166,31 грн. (а.с.37-38).
З матеріалів справи вбачається, що 13.07.2012 року позивач направив на адресу відповідача поштою цінним листом з описом вкладення Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 4217 від 30.06.2012 року та рахунок на оплату № 5418 від 09.07.2012 року, який відповідач отримав 19.07.2012 року, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням про вручення (а.с.39-40).
Також, позивач на адресу відповідача направляв листи № 03-16/384 від 31.07.2012 року та лист № 03-16/460 від 30.08.2012 року, якими просив ТОВ „Херсонес" погасити заборгованість у розмірі 332 166,31 грн. в повному обсязі (а.с.41-43).
05.10.2012 року ДП „Херсонський морський торговельний порт" звернулося до ТОВ „Херсонес" з претензією, згідно з якою просило протягом 7 банківських днів з моменту отримання претензії перерахувати ДП „Херсонський морський торговельний порт" 332 166,31 грн. дебіторської заборгованості відповідно до умов договору № 2/7Д від 11.01.2012 року, у разі несплаті боргу позивач змушений звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості (а.с.44-45).
15.10.2012 року № 30086 у відповідь на вищезазначену претензію, ТОВ „Херсонес" враховуючі зміни у товаристві просило не звертатися з позовом до суду про стягнення заборгованості (а.с.46).
Проте, заборгованість у розмірі 332 166,31 грн. відповідно до умов зазначеного вище договору надання послуг ТОВ „Херсонес" погашена не була.
Судова колегія суду апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог ДП „Херсонський морський торговельний порт" в повному обсязі та вважає, що доводи, заперечення і вимоги ТОВ „Херсонес", викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Положення ст.ст. 173, 193, 198, 199 Господарського кодексу України визначають, що господарськими зобов'язаннями, включаючи виконання грошових зобов'язань, визначаються зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, які можуть виникати безпосередньо із закону, іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність договору. При цьому, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, у встановлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, статуту, Цивільного кодексу України. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами, договорами, статутними та уставними документами. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання в разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.
Відповідно до ст.ст. 509. 510. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язанням з правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, статуту товариства, Закону України „Про господарські товариства", інших законодавчих актів.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. (статті 525, 625 Цивільного кодексу України).
Отже, як встановлено під час розгляду даною справи, у відповідності із цими нормами чинного законодавства, між сторонами - ДП „Херсонський морський торговельний порт" (порт) та ТОВ „Херсонес" (клієнт), склалися правовідносини пов'язані з наданням послуг перевантаження через причали порту рослинної олії, про що 11.01.2012 року було укладено відповідний договір на надання послуг № 2/7Д.
Так, Договір на надання послуг № 2/7Д від 11.01.2012 року є підставою для виникнення у сторін (ДП „Херсонський морський торговельний порт" та ТОВ „Херсонес") за цим договором господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.
Між тим, як встановлено матеріалами справи, ТОВ „Херсонес" фактично перевантажив через причали порту №№ 9, 10 рослинну олію в обсязі 15 612 137 тон, а не 40 000,00 тон відповідно до умов Договору № 2/7Д від 11.01.2012 року та не розрахувався за різницю у 24 388,00 тон вантажу на загальну суму 332 166,31 грн.
Господарським кодексом України, а саме ч.1 ст.218 передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
У Договорі надання послуг № 2/7Д від 11.01.2012 року чітко визначений предмет договору та обов'язки клієнта, щодо надання послуг з перевалювання через причали порту №№ 9, 10 рослинної олії в обсязі 40 000 тон у період з січня по червень 2012 року (п.1.1 Договору).
Відповідно до п.3.9 зазначеного вище Договору, клієнт гарантує перевантаження вантажу, обсяг якого за період з січня по червень 2012 року складає 40 000 тон.
Пунктом 4.9 Договору передбачено, що фактом сплати у повному обсязі по наданому портом клієнту рахунку за послуги, які надаються портом, вважається зарахування грошових коштів на поточний рахунок порту в банківський операційний день згідно режиму роботи, встановленого Національним банком України.
В порушення умов Договору надання послуг та норм чинного законодавства, ТОВ „Херсонес" перевантажило рослинну олію в обсязі 15 612 137 тон, що підтверджуються первинними документами (маніфестами) на виконання умов договору та не розрахувався за різницю у 24 388,00 тон у сумі 332 166,31 грн., між гарантованим перевантаженням вантажу в обсязі 40 000,00 тон та фактично перевантаженим в обсязі 15 612,137.
Посилання скаржника на те, що місцевим господарським судом при винесенні рішення не було враховано того, що незважаючи на труднощі які виникли у зв'язку зі зміною власників ТОВ „Херсонес", а також складнощі у сільському господарстві, станом на 01.07.2012 року та не залежних від відповідача причин, ним було оброблено 15 612,137 тон вантажу, судовою колегією не приймаються до уваги з наступних причин..
Договір № 27/Д від 11.01.2012 року, який є в матеріалах справи, підписаний та скріплений печатками в двосторонньому порядку та будь-яких зауважень та доповнень до нього не вносились, а тому він відповідно до норм чинного законодавства є обов'язковим для його виконання.
Між тим, як вбачається з відзиву на позовну заяву та зі змісту апеляційної скарги відповідач не заперечує того, що протягом дії Договору, умови п.п.1.1, 3.9, 4.3 виконувались не належним чином та не в повному обсязі.
Крім того, посилання відповідач в обґрунтування своїх заперечень, а саме на складнощі у сільському господарстві та труднощі які виникли у зв'язку зі зміною власників ТОВ „Херсонес" не заслуговують на увагу колегії суддів, оскільки ні чим не підтверджені, більш того, дані обставини не можуть бути підставою для неналежного виконання договірних зобов'язань.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з позовними вимогами ДП „Херсонський морський торговельний порт" та висновками місцевого господарського суду про те, що заборгованість ТОВ „Херсонес" перед ДП „Херсонський морський торговельний порт" відповідно до Договору на надання послуг № 2/7Д від 11.01.2012 року становить 332 166,31 грн., що і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в примусовому порядку.
Судова колегія також вважає, що всі доводи, заперечення та вимоги ТОВ „Херсонес", викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними та підлягають відхиленню з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови.
ТОВ „Херсонес" ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог, доводів і заперечень.
Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про задоволення позовних вимог ДП „Херсонський морський торговельний порт".
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Херсонської області від 23.04.2013 року по справі № 5024/1684/2012 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ТОВ „Херсонес" - без задоволення.
Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського
процесуального кодексу України, колегія суддів, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонес" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Херсонської області від „23" квітня 2013 року по справі № 5024/1684/2012 залишити без змін.
Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови
складено „27" червня 2013 року.
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк
Суддя М.С. Петров