36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
11 червня 2013 р. Справа № 917/800/13
За позовом Заступника прокурора Київського району м. Полтави, 36003, м. Полтава, пров. Шкільний, 4, в інтересах держави в особі Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", 36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський домобудівельний комбінат", 36039, м. Полтава, вул. Сінна, 2/49
про стягнення 64015,47 грн.
Суддя Гетя Н.Г.
Представники до перерви:
від позивача: Міняйло Г.Ю.
від відповідача: Решетняк В.В.
від прокуратури: Буленко О.О.
Представники після перерви:
від позивача: Міняйло Г.Ю.
від відповідача: Решетняк В.В.
від прокуратури: Мушук Т.В.
В судовому засіданні 11.06.2013 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 64015,47 грн. боргу за договором на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 3525 "С" від 01.12.2012 року, в т.ч. 38438,22 грн. основного боргу, 25369,23 грн. пені та 208,02 грн. 3% річних.
Представники позивача та прокуратури підтримали позовні вимоги з урахуванням заяв № 29-01/3089 від 17.05.2013 року, № 29-01/3395 від 21.05.2013 року, № 87-5845вих13 від 31.05.2013 року (а.с. 24, 51, 55) про їх зменшення, відповідно до яких позивач та прокуратура прохають стягнути з відповідача 1042,57 грн. пені та 208,02 грн. 3% річних у зв'язку з погашенням останнім основного боргу та перерахунком пені за подвійною обліковою ставкою НБУ за кожний день прострочення.
Згідно ст. 22 ГПК України позивач має право, зокрема, на зменшення позовних вимог.
Подані заяви приймаються до розгляду, внаслідок чого судом розглядаються позовні вимоги про стягнення 1250,59 грн. боргу за договором на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 3525 "С" від 01.12.2012 року, в т.ч. 1042,57 грн. пені та 208,02 грн. 3% річних.
Представник відповідача в судових засіданнях та у наданому до суду відзиві на позовну заяву № 85-14 від 21.05.2013 року (а.с. 37-39) проти задоволення позовних вимог заперечував частково, вважаючи неправомірним нарахування пені згідно Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги". Проти задоволення позову в частині стягнення 3% річних відповідач не заперечує, про що було зазначено у протоколі судового засідання від 21.05.2013 року (а.с. 50).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та прокуратури, суд встановив:
01.12.2012 року між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (позивач, теплопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтавський домобудівельний комбінат" (відповідач, споживач) був укладений договір на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води за № 3525 "С" (а.с. 11-12), у відповідності до умов якого теплопостачальна організація зобов'язалась постачати теплову енергію у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення приміщення споживача до межі розподілу балансової належності теплових мереж житлового будинку по б-ру Боровиковського, 5 у м. Полтаві (п. 1 договору).
У відповідності до п. 39 договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 3525 "С" від 01.12.2012 року (далі - договір) цей договір укладено для опалення з моменту підключення (згідно акта) до 01.10.2013 року, а в частині розрахунків - до їх повного завершення. Договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмово заявлено однією із сторін.
Згідно п. п. 29-32 договору оплата за опалення, що проводить споживач, стягується на підставі тарифів, встановлених уповноваженим органом. Вартість 1 Гкал складає 802,18 грн. без урахування ПДВ або 962,62 грн. з урахуванням ПДВ для потреб інших споживачів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата за опалення проводиться за фактично використану кількість теплової енергії. Всі розрахунки по договору проводяться на підставі рахунка, виписаного теплопостачальною організацією з обов'язковим застосуванням діючих тарифів. Факт отримання споживачем теплової енергії фіксується щомісячно актом приймання-передачі теплової енергії, який складається обома сторонами відповідно до вимог чинного законодавства і договору. В разі неповернення споживачем акта приймання-передачі теплової енергії в 5-денний термін, як це передбачено п. 12 договору, він, підписаний теплопостачальною організацією в односторонньому порядку, вважається оформленим відповідно до вимог чинного законодавства і підтверджує факт надання споживачу теплової енергії. Споживач зобов'язується сплачувати за теплову енергію у строк до 30 числа розрахункового місяця.
На виконання умов договору позивачем у період з 01.01.2013 року по 31.01.2013 року було відпущено відповідачеві теплову енергію на загальну суму 38438,22 грн., що підтверджується копією акта приймання-передачі теплової енергії, та виставлено відповідний рахунок на оплату відпущеної теплової енергії (а.с. 30-32).
Як зазначається у позовній заяві та не заперечується відповідачем, останній в порушення умов договору за відпущену теплову енергію у передбачені договором строки не розрахувався.
В порядку нагляду за додержанням та застосуванням законів прокуратурою Київського району м. Полтави було проведено перевірку щодо стану погашення заборгованості зі сплати за спожиту теплову енергію юридичними особами, які здійснюють свою діяльність на території Київського району м. Полтави. За результатами даної перевірки з огляду на вищевказані обставини заступник прокурора Київського району м. Полтави звернувся до суду з даним позовом, в якому прохав стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за спірним договором в розмірі 38438,22 грн., а також нараховані на неї пеню в сумі 25369,23 грн. за період з 01.02.2013 року по 07.04.2013 року та 3% річних в сумі 208,02 грн. за аналогічний період.
Під час розгляду справи відповідачем було сплачено основний борг в розмірі 38438,22 грн., про що свідчать надані до матеріалів справи довідка № 29-01/3020 від 16.05.2013 року і копія банківської виписки по рахунку (а.с. 25, 26). Зазначені обставини мали наслідком подання відповідних заяв про зменшення розміру позовних вимог як в частині стягнення основного боргу, так і в частині стягнення пені (перерахована позивачем за подвійною обліковою ставкою НБУ за кожний день прострочення), які були прийняті судом до розгляду.
Таким чином, з урахуванням вищевказаних заяв про зменшення розміру позовних вимог позивач та прокуратура прохають стягнути з відповідача нараховані на прострочену заборгованість в розмірі 38438,22 грн. пеню в сумі 1042,57 грн. та 3% річних в сумі 208,02 грн. за період з 01.02.2013 року по 07.04.2013 року.
Згідно зі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 174 ГК України підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом приписів ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
У відповідності до положень п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (№ 1875-IV від 24.06.2004 року) споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Наданими до справи доказами підтверджуються факт наявності між сторонами правовідносин з приводу постачання теплової енергії, обсяги відпущеної відповідно до договору теплової енергії, факт виставлення рахунку на оплату відпущеної теплової енергії, а також факт прострочення виконання грошових зобов'язань на суму 38438,22 грн. відповідачем.
У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
За змістом положень ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.
Згідно ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ст. ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Положеннями п. 33 договору визначено, що у випадку несплати у вказані в договорі строки нараховується пеня в розмірі 1,0% за кожний день прострочки платежу, але не більше 100% боргу згідно Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги" (№ 686-XI від 20.05.1999 року), а також стягуються 3% річних та інфляційні витрати з простроченої суми згідно зі ст. 625 ЦК України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем нараховано пеню на підставі Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (№ 543/96-ВР від 22.11.1996 року), що не суперечить ані умовам спірного договору, ані чинному законодавству України.
Перевіривши за допомогою "ІАЦ Ліга" правильність нарахування позивачем пені та 3% річних, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.
У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.
Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про задоволення позову.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський домобудівельний комбінат" (36039, м. Полтава, вул. Сінна, 2/49, код ЄДРПОУ 34502607) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а, код ЄДРПОУ 03338030) - 1042,57 грн. пені та 208,02 грн. 3% річних.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський домобудівельний комбінат" (36039, м. Полтава, вул. Сінна, 2/49, код ЄДРПОУ 34502607) в дохід державного бюджету України (отримувач УДКСУ у м. Полтава Полтавської області (м. Полтава), 22030001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38019510, рахунок отримувача 31214206783002, банк отримувача ГУДКСУ у Полтавській області, код банку отримувача 831019, код класифікації доходів бюджету 22030001) - 1720,50 грн. судового збору.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 17.06.2013 року.
Суддя Гетя Н.Г.