донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
25.06.2013 р. справа №905/575/13-г
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Діброви Г.І.
суддівБойченка К.І., Черноти Л.Ф.
при секретарі Гриньовій О.В.
від позивача:Янчук А.В. - за дов. № 01-1136/1/06 від 12.06.13 р.
від відповідача:Задорожний М.С. - за дов. б/н від 01.02.13 р.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавного підприємства "Держекоінвест", м. Київ
на рішення господарського суду Донецької області
від28.03.2013 року
у справі№ 905/575/13-г (суддя Осадча А.М.)
за позовомДержавного підприємства "Держекоінвест", м. Київ
до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Содетель", м. Донецьк
простягнення 714 761 грн. 41 коп.
У 2013 році Державне підприємство «Держекоінвест», м. Київ звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Содетель", м. Донецьк про стягнення пені в розмірі 58 144 грн. 64 коп.
Заявою від 28.03.2013 року, яку суд прийняв до розгляду та уваги, позивач збільшив свої позовні вимоги і остаточно просив стягнути з відповідача неустойку в розмірі 714 761 грн. 41 коп.
Рішенням господарського суду Донецької області від 28.03.13 р. у задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Держекоінвест", м. Київ було відмовлено.
Позивач, Державне підприємство «Держекоінвест», м. Київ з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 28.03.13 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив суд апеляційної інстанції рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
В судовому засіданні представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення щодо апеляційної скарги з урахуванням додаткових пояснень, наданих скаржником, які прийняті до розгляду судовою колегією.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 905/575/13-г та наданих представниками сторін пояснень.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.06.2012 року між ДП "Держекоінвест" (Замовник) та ТОВ "Содетель" (Підрядник) укладено договір №21/11 про закупівлю за державні кошти, за п.1.2 якого Підрядник зобов'язується на власний ризик, своїми та залученими силами, засобами та закупленими матеріальними ресурсами (у т.ч. обладнанням) виконати роботи з Капітального ремонту об'єктів соціальної сфери (далі-роботи) у Донецькій області (теплосанація 56 об'єктів) та здати закінчені роботи в порядку і строк встановлений цим Договором, а Замовник зобов'язується прийняти закінчені роботи і оплатити їх. Перелік об'єктів та їх місцезнаходження наведені у Додатку № 2 до цього Договору.
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2012 року (п.12.1 Договору). Договірна тверда загальна ціна робіт (Додаток № 1 до цього договору) визначається згідно норм ДБН Д.1.1 - 1 - 2000, та змін № 6 (наказ від 19.03.2009 р. № 114 "Правил визначення вартості будівництва") і становить 223 451 536 грн.70 коп. (п.2.1 Договору).
Підрядник зобов'язаний завершити виконання робіт згідно з умовами Договору та Календарного плану виконання робіт, приведеному у додатку 2 до цього договору. Датою початку виконання робіт є дата перерахування Підряднику попередньої оплати у відповідності з п.3.2 цього договору. Термін виконання робіт - до 30 жовтня 2012 р. Датою фактичного завершення виконання робіт з капітального ремонту об'єкту вважається дата підписання сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт за умови, якщо Підрядником завершені всі роботи та усунені всі недоліки у виконанні робіт по об'єкту (п.6.1- п.6.4 Договору). Невід'ємною частиною договору є підписаний сторонами Перелік об'єктів та Календарний план виконання робіт (Додаток № 2 до Договору) (п.3.1 договору).
Пунктом 6.5 договору сторони обумовили можливість змін термінів виконання робіт, а саме: коли робота не була розпочата у строк, визначений у договорі, за рішенням або з вини Замовника; за погодженням сторін; за наявності обставин форс-мажору. Зміна термінів виконання робіт оформлюється додатковою угодою до Договору. Сторонами договору в добровільному порядку, без застережень та зауважень укладено Додаткову угоду № 2 від 06.11.2012 року до договору № 21/11, пунктом 2 якої змінено термін виконання робіт та встановлено його до 31.12.2012 р.
Пунктом 3.2 договору № 21/11 передбачено, що з моменту початку дії цього договору, визначеного п.12.1 Договору, але не пізніше 10 робочих днів до початку виконання робіт Замовник здійснює Підряднику попередню оплату не більше 30% від річного обсягу робіт на строк не більше трьох місяців (закривається актами форми КБ-2в), у порядку визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 1404 від 09.10.2006 р. "Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за державні кошти", а Замовник здійснює перерахування коштів Підряднику на підставі наданого Підрядником рахунку-фактури.
Порядок перерахування попередньої оплати повинен відповідати приписам Постанови Кабінету Міністрів України № 1404 від 09.10.2006 р. "Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за державні кошти", пункт 1 якої передбачає, що у договорах про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти замовники можуть передбачати відповідно до належним чином оформленого рішення головного розпорядника бюджетних коштів попередню оплату лише у разі закупівлі на строк не більше трьох місяців робіт з капітального будівництва, капітального ремонту, реконструкції та реставрації, придбання основних засобів і житла.
Згідно п. 3.3 Договору виконання робіт Підрядником оформлюється актами приймання виконаних будівельних робіт (складеними за формою КБ-2в) та довідками про вартість робіт (складеними за формою КБ-3). Пунктами 3.5 - 3.6 Договору сторони передбачили, що оплата проводиться за фактично і якісно виконані роботи, які відображені в підписаних ними актах приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в. Роботи, виконані з використанням матеріальних ресурсів, які не відповідають установленим вимогам, Замовником не оплачуються. Підставою для здійснення розрахунків є підписані сторонами акти приймання виконаних будівельних робіт по формі КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати по формі КБ-3. Оплата виконаних робіт здійснюється Замовником протягом 10 робочих днів, з урахуванням бюджетних призначень, з моменту підписання сторонами зазначених документів. Замовник зобов'язаний оплатити фактично виконані роботи та закуплені матеріали. Оплата здійснюється з урахуванням 30% сплаченого авансу, та наявності бюджетного фінансування. Урахування сплаченого авансу враховується не більше 3 місяців.
25.07.2012 року позивач сплатив відповідачу суму 67 035 461 грн. 01 коп. в якості попередньої оплати за договором, що підтверджується витягом з реєстру банка.
Відповідачем виконані роботи на загальну суму 29 288 554 грн. 54 коп., що підтверджується актами виконаних робіт форми КБ-2в, підписаних сторонами без заперечень та зауважень, оформлених належним чином.
Сума отриманої попередньої оплати в розмірі 37 746 906 грн. 47 коп. була повернута відповідачем позивачу у добровільному порядку в період з 09.11.12 року по 16.11.12 року, що підтверджується платіжними дорученнями.
Позивач звертався до відповідача з претензіями № 01-461/062 від 06.11.2012 р., № 01-535/062 від 19.11.2012 р. сплатити пеню за прострочку виконання зобов'язань, на які отримав відповідь відповідача з відмовою в їх задоволенні.
Тому позивач звернувся із позовом до господарського суду Донецької області про стягнення з відповідача пені в розмірі 714 761 грн. 41 коп., яка нарахована ним нібито за умовами п. 10.3 Договору, оскільки у строк три місяці з моменту перерахування суми попередньої оплати відповідач не здійснив виконання робіт у повному обсязі на суму попередньої оплати (відповідні акти не підписані) та своєчасно не повернув суму попередньої оплати у цей же строк.
Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно норм ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У відповідності до приписів ст. 230 Господарського кодексу України, під штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 10.3 Договору сторони домовилися, що у разі прострочення Підрядником терміну передачі завершених робіт на об'єкті або порушення якості виконаних робіт і наявності його провини, Підрядник несе відповідальність у відповідності з п.2 ст. 231 Господарського кодексу України, яким визначено розмір штрафних санкцій.
Пунктом 2 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України).
Виходячи із положень зазначеної норми, застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафної санкції, передбаченої абз. 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, можливо тільки при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу. Така правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України по справі № 42/562 від 06.12.2010 року, яка є обов'язковою в силу приписів ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку умовами Договору не передбачена можливість застосування до відповідача штрафної договірної відповідальності у вигляді нарахування пені за прострочку повернення суми попередньої оплати (як визначено позивачем у позові з посиланням на порушення відповідачем Постанови Кабінету Міністрів України № 1404 від 09.10.2006 р. "Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за державні кошти"), а підстави, визначені п.10.3 Договору, відсутні.
Тому нарахування в даному випадку пені позивачем не є обґрунтованим та доведеним належними засобами доказування відповідно до вимог ст.ст. 33, 34, 36, 38 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що господарським судом правомірно відмовлено Державному підприємству «Держекоінвест», м. Київ у задоволенні позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Содетель", м. Донецьк суми пені в розмірі 714 761 грн. 41 коп.
Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 28.03.2013 року у справі № 905/575/13-г ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Держекоінвест", м. Київ на рішення господарського суду Донецької області від 28.03.2013 року у справі № 905/575/13-г залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 28.03.2013 року у справі № 905/575/13-г - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.
Головуючий Г.І. Діброва
Судді К.І. Бойченко
Л.Ф. Чернота
Надр. 5 прим:
1 - у справу;
2 - позивачу;
3 - відповідачу;
4 - ДАГС;
5- ГС Дон. обл.
Борисова К.О.