36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
20.06.2013 Справа № 917/876/13
м. Полтава
за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі Миргородської філії ПАТ "Полтаваобленерго", 37600, м. Миргород, вул. Котляревського, 59
до Обласного комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Миргородводоканал", 37600, Полтавська область, м. Миргород, вул. Шишацька, 82
про стягнення 1 609 691 грн. 89 коп.
Суддя Пушко І.І.
Представники:
від позивача: Остроушко О.Л., довіреність від 16.04.2013 року № 01-11/4354;
Берегун Т.М., довіреність від 16.04.2013 року № 01-11/4385.
від відповідача: не з'явився.
Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 1 609 691 грн. 89 коп. заборгованості за договором на постачання електричної енергії № 51 від 12.06.2008 року, з яких 1 473 663,67 грн. - сума основного боргу, 83 843,03 грн. - пеня, 11 841,91 грн. - інфляційні витрати, 40 343,28 грн. - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача умов укладеного договору, оскільки споживач, у визначені договором строки не проводив розрахунків з постачальником, що стало причиною звернення до суду про стягнення заборгованості та штрафних санкцій.
Заявою від 20.06.2013 року позивач зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення пені і просить стягнути з відповідача 82840,43 грн. пені.
Згідно ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.
Оскільки такі дії позивача не суперечать законодавству, не порушують права і охоронювані законом інтереси будь-яких осіб, заява від 20.06.2013 року приймається господарським судом.
Виходячи з п. 3.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце його проведення повідомлений належним чином - як свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення ухвалу суду від 07.05.2013 року отримав 16.05.2013 року, витребуваних документів та відзив на позов не надав.
Суд зваживши, що для вирішення спору доказів, наявних в матеріалах справи достатньо, визнав за можливе розглянути справу по суті за відсутності представника відповідача згідно положень ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
12.06.2008р. між Публічним акціонерним товариством "Полтаваобленерго" в особі її Миргородської філії (далі за текстом - позивач, постачальник) та Обласним комунальним виробничим підприємством водопровідно - каналізаційного господарства "Миргородводоканал" (далі за текстом - відповідач, споживач) укладено Договір про постачання електроенергії № 51 (далі за текстом - договір).
Згідно з цим Договором позивач зобов'язався постачати електричну енергію, а відповідач взяв на себе обов'язок своєчасно і у повному обсязі проводити оплату за спожиту цим підприємством електричну енергію.
Позивач виконував зобов'язання по постачанню електричної енергії відповідачу згідно умов укладеного договору.
П.2. додатку № 2 до договору визначено, що відповідно до визначеної у порядку, встановленому умовами договору, величини коштів за фактично спожиту електричну енергію постачальник виписує споживачу рахунок на оплату електричної енергії, який має бути оплачений протягом 5 операційних днів від дня виписки рахунка.
В матеріали справи позивачем надані копії рахунків на оплату електричної енергії за період з лютого 2012 року по лютий 2013 року (том 1, а.с. 28-52).
Відповідачем докази сплати на підставі рахунків вартості спожитої електричної енергії у повному обсязі у терміни, визначені договором, суду не надані.
За Договором (п. 7.5.) на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатка "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" оформляються акти про обсяги спожитої (переданої) споживачу електричної енергії. Позивач на вимогу суду надав засвідчені копії актів про обсяги спожитої електричної енергії за спірний період (том 1, а.с. 71-83) та копії відомостей про фактичні покази приладів обліку за спірний період (том 1, а.с. 84-135), підписані відповідачем.
Банківські виписки, які свідчать про часткову сплату відповідачем електричної енергії знаходяться в матеріалах справи (том. 1, а.с. 136-217, том 2, а.с. 1-93). Оплата за спожиту електричну енергію проводилась відповідачем частково внаслідок чого утворилась заборгованість за період з лютого 2012 року по лютий 2013 року, розмір якої згідно наданого позивачем розрахунку складає 1 473 663,67 грн. (том 1, а.с. 14-18).
Заперечень щодо розміру заявленого позивачем боргу за поставлену електроенергію відповідач не надав, проте, до матеріалів справи залучений наданий позивачем акт звірки взаємних розрахунків від 02.04.2013 року (том 1, а.с. 59-70), підписаний сторонами, який свідчить, що заборгованість відповідача станом на 02.04.2013 року в загальній сумі складає 1678963,98 грн., з яких: борг по рішенню суду № 18/409 - 510053,22 грн., заборгованість за використану активну електроенергію з лютого 2012 року по 01.03.2013 року - 1 168910,76 грн.
Тобто станом на 02.04.2013 року фактична заборгованість відповідача за Договором в період з лютого 2012 року по 01.03.2013 року становила 1168910,76 грн., а не 1473663,67 грн. як заявлено у позові. Із зазначеного акту звірки вбачається, що останнє надходження коштів від відповідача відбулося 01.04.2013 року, а згідно відбитку штемпеля поштового відділення на конверті позов подано 29.04.2013 року. Таким чином, в частині стягнення 304752,91 грн. у позові відмовляється в зв'язку з безпідставністю.
Відповідно до п. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно з п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У відповідності до ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, матеріалами справи підтверджена і відповідачем не заперечується заборгованість відповідача за використану активну електроенергію з лютого 2012 року по 01.03.2013 року в сумі 1 168910,76 грн., яка визнається судом обґрунтованою і підлягає задоволенню. В частині стягнення 304752,91 грн. у позові відмовити в зв'язку з безпідставністю.
Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.
Стаття 625 ЦК України визначає обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлено до стягнення 11841 грн. 91 коп. інфляційних витрат з лютого 2012 року по лютий 2013 року, а також 3% річних за період з 01.02.2013 року по 28.02.2013 року в сумі 40 343,28 грн. (том 1 а.с. 22-27, том 2 а.с. 110).
Позивач зазначає, що відповідачем не у повному обсязі станом на лютий 2013 року був оплачений борг за спожиту електричну енергію за період з серпня 2011 року по січень 2012 року що у залишку становив 530219грн.25 коп., і був частково оплачений за примусовим стягненням коштів відділом Миргородського ДВС у сумі 20166 грн.03 коп. 08.01.2013р. по рішенню Господарського суду Полтавської області від 05.04.2012 року у справі №18/409/12 (том 2, а.с. 108-109) (дане надходження коштів відображено у розрахунку заборгованості за спожиту електроенергію, том 1, а.с. 14-18) відповідний наказ Господарського суду був переданий на виконання до Миргородського відділу ДВС, де про відкриття виконавчого провадження була винесена постанова 07.05.2012 року. Дана сума заборгованості за згаданим рішенням суду вплинула на суму нарахування індексу інфляції та 3% річних.
Приймаючи до уваги, що судом встановлено прострочення відповідачем грошового зобов'язання, вимоги позивача про стягнення інфляційних витрат та 3% річних суд визнає правомірними та такими, що підлягають задоволенню в межах заявленої позивачем суми.
За ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настаються правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
За статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 4.2.1 Договору про постачання електроенергії № 51 від 12.06.2008р. сторони передбачили, що за внесення платежів з порушенням обумовлених термінів оплати розрахунків нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Посилаючись на пункт 4.2.1 договору позивач правомірно нарахував відповідачу 82840,43 грн. пені за період з 30.04.2012 року по 31.03.2013 року (розгорнутий розрахунок за кожен місяць окремо в матеріалах справи, том 2, а.с. 96-107).
Таким чином, суд задовольняє заявлену суму пені, оскільки її розмір та період нарахування є обґрунтованими, відповідає п. 6 ст. 231 ГПК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та договору.
Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач не виконав належним чином своїх зобов'язань за Договором, а саме не сплатив у повному обсязі у визначені строки вартість отриманої електроенергії, будь-яких заперечень стосовно розміру заявлених позивачем вимог відповідач не надав, тому позов з урахуванням зібраних по справі доказів задовольняється судом частково: 1 168 910,76 грн. - сума основного боргу, 82 840,43 грн. - пеня, 11 841,91 грн. - інфляційні витрати, 40 343,28 грн. - 3% річних.
Судовий збір відповідно до частини п'ятої ст. 49 ГПК України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Обласного комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства 2Миргородводоканал", вул. Шишацька, 82, м. Миргород, р/р 26005060471174, ПРУ КБ "Приватбанк", МФО 331401, код ЄДРПОУ 03362560 на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі Миргородської філії (37600, м. Миргород, Полтавської обл., вул. Котляревського, 59, п/р 26001324648067 в ПРУ КБ "Приватбанк", МФО 331401, код ЄДРПОУ 25693491) 1 168 910 грн. 76 коп. - боргу за спожиту електричну енергію; 11841 грн. 91 коп. - інфляційних нарахувань; 40 343 грн. 28 коп. - 3% річних; 82840 грн. 43 коп. пені на поточний рахунок Миргородської філії ПАТ "Полтаваобленерго" №26001324648067 в ПРУ КБ "Приватбанк", МФО 331401; 26078 грн. 73 коп. витрат по сплаті судового збору на користь ПАТ "Полтаваобленерго" (36022, м. Полтава, вул. Ст.Поділ, 5) п/р.: 26009173285071 Полтавського регіонального управління КБ "Приватбанк", МФО 331401, код ЄДРПОУ 00131819.
3. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 304752,91 грн. боргу відмовити.
4. Видати наказ при набранні рішенням законної сили.
Суддя Пушко І.І.