копія
11 червня 2013 р. Справа № 804/7525/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді при секретарі судового засіданняЗахарчук Н. В. Кузнецов С.М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємцяь ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області про скасування вимоги, -
Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області, в якому просить скасувати вимогу про сплату недоїмки №Ф-996 від 03 травня 2013 року в сумі 4572,41 грн.
В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що він є пенсіонером за віком та знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області як платник єдиного внеску. Позивач є приватним підприємцем на спрощеній системі оподаткування. 03.05.2013 р. відповідачем була прийнята вимога про сплату недоїмки №Ф-996 від в сумі 4572,42 грн. як заборгованість зі сплати єдиного внеску.
Позивач зазначає, що відповідно до ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» звільнений як фізична особа - підприємець та пенсіонера за віком, від сплати за себе єдиного внеску. Вважає, що вимога відповідача винесена у спосіб, що суперечить чинному законодавству України та підлягає скасуванню.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, позовні вимоги не визнав, надав до суду заперечення, в яких зазначив, що умови призначення пенсії за віком визначені ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років. Вважає, що позивач тільки після досягнення пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», набуде право приймати участь в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування на добровільній основі. На даний час позивач отримує пенсію за віком на пільгових умовах, тому зобов'язаний сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до п. ч.1 ст.7 та ч.11 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
За таких обставин суд, керуючись положеннями ч. 6 ст.128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_3 зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 27.01.2004 р. за №22300170000004221, що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_1.
Позивач є пенсіонером за віком з 16.11.2010 р., що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_2. Отримує пенсію за віком та знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області як платник єдиного внеску.
Відповідач - Управління Пенсійного фонду України у м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області раді є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.
Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464) вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.
Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року (далі Закон №1058), Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 р. (далі Закон № 1788) та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно зі статтею 1 Закону № 1788 громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. За зазначеним Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років. Право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років. На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, передбачений статтею 12 цього Закону, знижується на 1 рік.
Статтею 1 Закону №1058 визначене поняття «пенсія» - як, щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого зазначеним Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону №1058 за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно ст. 26 Закону №1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. Відповідно до ч.2 ст.6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади.
Частинами 1, 5 статті 9 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування.
Згідно з частиною 8 статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника, як передбачено частиною 12 статті 9 Закону №2464.
Як встановлено судом, позивач не сплатив на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області єдиний внесок на загальну суму 4572,42 грн.
Відповідачем 03.05.2013 року прийнята вимога № Ф-996 про сплату боргу, а саме суми недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 4572,42 грн., яка отримана позивачем 21.05.2013 року.
Позивач вважає оскаржувану вимогу відповідача такою, що підлягає скасуванню, оскільки він є фізичною особою - підприємцем та пенсіонером за віком та відповідно до вимог ч. 4 ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо важкими і особливо шкідливими умовами праці (Список № 1), пенсії на пільгових умовах призначаються зі зменшенням віку виходу на пенсію на 1 рік чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам за кожний повний рік такої роботи.
Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах
Аналізуючи норми законодавства, що регулюють спірні взаємовідносини, оцінивши докази, які надані до матеріалів справи, суд не може погодитися з правовою позицією відповідача про те, що позивач, який є фізичною особою - підприємцем, пенсіонером та отримує пенсію за віком на пільгових умовах (за списком № 1) зобов'язаний сплачувати єдиний внесок до досягнення ним віку 60 років.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Виходячи з наведених норм права та встановлених по справі дійсних обставин, суд звертає увагу на те, що умови праці впливають на розмір заробітної плати, на тривалість робочого часу, відпустки тощо. Стосується професій пов'язаних з важкими умовами праці, інколи шкідливими для здоров'я. Відповідно оплата їх праці вища, а тривалість робочого дня менша. Ці особи отримують й інші пільги - додаткові відпустки, безкоштовне харчування тощо. Уся система таких пільг закріплена чинним законодавством про працю.
Законодавство передбачає також призначення пенсій за віком на пільгових умовах. Причому чим більший ступінь важкості та шкідливості умов праці, тим нижчий вік виходу на пенсію, менші вимоги до стажу, необхідного для призначення пенсії, вищі розміри пенсій (оскільки вища заробітна плата, з якої сплачено внески до Пенсійного фонду).
Зниження віку виходу на пенсію та стажу скорочує період трудової діяльності працівника в несприятливих умовах, а відтак зменшується шкідливий вплив цих умов на його здоров'я.
Таким чином, зазначеною нормою ст. 4 Закону № 2464 в редакції, яка діє з 06.08.2011 р., наведений вичерпний перелік фізичних осіб - підприємців, які є пенсіонерами за віком або інвалідами без урахування віку та отримують пенсію або соціальну допомогу, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску. В зазначеній нормі законодавцем не виключені особи, які є пенсіонерами та отримують пенсію за віком на пільгових умовах. Крім того, звільняють від сплати за себе єдиного внеску фізичні особи - підприємці , які є інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про скасування вимоги Управління Пенсійного фонду України у м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області №Ф-996 від 05 травня 2013 року в сумі 4572,42 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області про скасування вимоги - задовольнити повністю.
Скасувати вимогу про сплату недоїмки №Ф-996 Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі від 03.05.2013 року.
Присудити з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 114 грн. 71 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) З оригіналом згідно. Постанова не набрала законної сили станом на 11.06.2013 р. СуддяН.В. Захарчук Н.В. Захарчук