25.06.2013 Справа № 901/1399/13
За позовом Сімферопольської міської ради
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сєгада»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення 9 699,30 грн.
Суддя Медведчук О.Л.
Представники:
від позивача - Дудко А.О., довіреність №24/01-55/37 від 10.01.2013, представник
від відповідача - Шугалка Н.Є., довіреність №б/н від 01.03.2013, представник
від третьої особи - Запара О.В., довіреність №10-19/29 від 13.03.2013, представник
СУТЬ СПОРУ: Сімферопольська міська рада звернулася до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сєгада» про зобов'язання відповідача за власний рахунок звільнити самовільно заняту земельну ділянку орієнтовною площею 0,47 га, яка розташована на землях промисловості по вул. Кримської правди, 6 в м. Сімферополь та привести ділянку в придатний для подальшого використання стан шляхом зносу металевої та бетонної огорожі, а також будівель та споруд, що знаходяться на земельній ділянці. Крім того, позивач просить стягнути на його користь грошову суму в розмірі 9 699,30 грн. в рахунок погашення нанесених збитків, що виникли в результаті самовільного зайняття земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Сімферополь, вул. Кримської Правди, 6.
Ухвалою суду від 14.05.2013 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем використовується земельна ділянка за відсутності правовстановлюючих документів на неї.
Відповідач у своїх запереченнях проти задоволення позову заперечує.
Третя особа у своїх поясненнях позов підтримує.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд
Позивач у позовній заяві зазначає, що в ході здійснення державного контролю за використанням та охороною земель Державною інспекцією сільського господарства в Автономній Республіці Крим був виявлений факт порушенням земельного законодавства, а саме самовільне зайняття Товариством з обмеженою відповідальністю «Сєгада» земельної ділянки орієнтованою площею 0,47 га, яка розташована на землях промисловості по вул. Кримської Правди, 6 в м. Сімферополь шляхом її огородження металевою та бетонною огорожею, а також розміщення на ньому будівель та споруд, що є порушенням ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України та підтверджується актом перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим від 23.10.2012.
Дозволу для зайняття земельної ділянки відповідач не отримав, правовстановлюючі документи на вказану земельну ділянку у встановленому законом порядку не оформив.
По факту порушення вимог земельного законодавства Державною інспекцією сільського господарства в Автономній Республіці Крим на директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Сєгада» Олексанровича В.О. складено протокол про адміністративне правопорушення №000363 від 26.10.2012. Цього ж дня, постановою Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим №000363 директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Сєгада» Олексанровича В.О. визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення та накладено штраф у розмірі 510,00 грн.
26.10.2012 Державною інспекцією сільського господарства в Автономній Республіці Крим директору Товариства з обмеженою відповідальністю «Сєгада» Олексанровичу В.О. видано припис №000371 про усунення порушень вимог земельного законодавства у строк 30 днів.
В ході здійснення повторної перевірки Державною інспекцією сільського господарства в Автономній Республіці Крим встановлено, що припис Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим №000371 від 26.10.2012 не виконано, що підтверджується актом перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим від 17.12.2012.
По факту порушення вимог земельного законодавства Державною інспекцією сільського господарства в Автономній Республіці Крим на директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Сєгада» Олексанровича В.О. складено протокол про адміністративне правопорушення №000376 від 17.12.2012. Цього ж дня, постановою Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим №000375 директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Сєгада» Олексанровича В.О. визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення та накладено штраф у розмірі 510,00 грн.
17.12.2012 Державною інспекцією сільського господарства в Автономній Республіці Крим директору Товариства з обмеженою відповідальністю «Сєгада» Олексанровичу В.О. видано припис №000903 про усунення порушень вимог земельного законодавства у строк 30 днів.
В ході здійснення додаткової перевірки Державною інспекцією сільського господарства в Автономній Республіці Крим встановлено, що припис Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим №000903 від 17.12.2012 не виконано, що підтверджується актом перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим від 31.01.2013.
Згідно з методикою розрахунку шкоди, причиненою внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покрову без спеціального дозволу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України №963 від 27.07.2007, Державною інспекцією сільського господарства в Автономній Республіці Крим здійснений розрахунок шкоди, причиненою державі Товариством з обмеженою відповідальністю «Сєгада» самовільним зайняттям земельної ділянки на суму 9 699,30 грн.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на ст. ст. 13, 14 Конституції України, ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. ст. 152, 211, 212 Земельного кодексу України.
Оцінивши подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1. ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно п.п. 1 п. б ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження: здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів;
Відповідно до п. «є» ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства;
Згідно п. 2 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначено термін «самовільне зайняття земельної ділянки» - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Згідно ст. 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Відповідно до п. 3.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки. Разом з тим, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.
Згідно п. 3.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», за змістом статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України до особи, яка набула права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій розміщено відповідне нерухоме майно, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). З огляду на приписи статті 182, частини другої статті 331, статті 657 ЦК України покупець нерухомого майна вправі вимагати оформлення відповідних прав на земельну ділянку, зайняту нерухомістю, з моменту державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно. У разі встановлення факту правомірного набуття особою права на нерухоме майно за наявності у попереднього власника належно оформленого права на земельну ділянку, на якій воно розміщене, необхідно враховувати, що така особа набула права на відповідну земельну ділянку. З виникненням прав власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку в користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. Тому відсутність у такої особи переоформлених на її ім'я правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватися як самовільне зайняття земельної ділянки. З урахуванням викладеного в таких випадках положення статті 212 ЗК України застосуванню не підлягають.
Відповідно до п. 3.8. постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, шкоди у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди, крім спеціальних норм, повинні брати до уваги загальні положення статті 22, глави 82 ЦК України, частини другої статті 224 ГК України. Крім того, для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини), так і ступінь вини в розумінні статті 1193 ЦК України. У розгляді таких справ суди мають враховувати обставини вчинення господарюючими суб'єктами дій щодо оформлення відповідного землекористування та факти своєчасного виявлення контролюючими органами користування земельними ділянками без оформлення правовстановлюючих документів, а також вчинення дій щодо спонукання суб'єкта оформити право землекористування. Згідно з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 № 110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963" підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме: - акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; - протокол про адміністративне правопорушення; - припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); - акт обстеження земельної ділянки. Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.
З матеріалів справи вбачається, що п.п. 9.14 п. 9 рішення 13 сесії 6 скликання Сімферопольської міської ради від 31.03.2011 №128 Товариству з обмеженою відповідальністю «Сєгада» надано дозвіл на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки площею 1.3 га по вул. Кримської Правди для розміщення виробничо-складської бази.
Приватним підприємством «Вега» розроблений Товариству з обмеженою відповідальністю «Сєгада» проекту землеустрою по відводу земельної ділянки площею 1,2332 га по вул. Кримської Правди для розміщення виробничо-складської бази.
Пунктом 25 рішення 53 сесії 6 скликання Сімферопольської міської ради від 27.12.2012 №586 відмінено п.п. 9.14 п. 9 рішення 13 сесії 6 скликання Сімферопольської міської ради від 31.03.2011 №128 Товариству з обмеженою відповідальністю «Сєгада» надано дозвіл на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки площею 1.3 га по вул. Кримської Правди для розміщення виробничо-складської бази.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сєгада» є власником нежитлових будівель літ. А, Б, В, Г, Д, Е, И, Л, Н, К та споруд загальною площею 1 349,5 кв.м. по вул. імені газети «Кримська правда», 6б в м. Сімферополь, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно №2849335 від 24.04.2013 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрації права власності №2850068 від 24.02.2013.
Пунктом 2.4. рішення 61 сесії 6 скликання Сімферопольської міської ради від 30.05.2013 №723 Товариству з обмеженою відповідальністю «Сєгада» надано дозвіл на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки площею 0,6110 га по вул. Кримської Правди, 6б в м. Сімферополі для будівництва та обслуговування ветеринарної клініки, для подальшого надання в оренду строком на 49 років.
На підставі вищевикладеного, на момент винесення рішення, матеріалами справи спростовуються твердження позивача про самовільне зайняття відповідачем спірної земельної ділянки.
Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Вказане положення відповідає статті 15 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, та статті 55 Конституції України, якою закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Конституційний Суд України в рішенні у справі №9-зп за конституційним зверненням громадян Проценко Раїси Миколаївни, Ярошенко Поліни Петрівни та інших громадян щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води) від 25.12.1997 зазначив, що частина перша статті 55 Конституції України містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Отже, за змістом статті 1 Господарського процесуального кодексу України, порушення права чи законного інтересу повинен існувати на момент звернення до суду. Якщо в результаті розгляду справи виявиться, що порушення відсутнє, суд має відмовити в позові.
З виникненням права власності на нежитлові будівлі літ. А, Б, В, Г, Д, Е, И, Л, Н, К та споруди загальною площею 1 349,5 кв.м. по вул. імені газети «Кримська правда», 6б в м. Сімферополь у Товариства з обмеженою відповідальністю «Сєгада» виникло право одержати земельну ділянку в користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. Тому відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Сєгада» оформленого на її ім'я правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватися як самовільне зайняття земельної ділянки, у зв'язку з чим, положення статті 212 Земельного кодексу України, в даному випадку, застосуванню не підлягають.
На підставі вищевикладеного, суд відмовляє у задоволенні позову, у зв'язку з недоведеністю заявлених вимог.
Судовий збір суд відносить на позивача згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення складено 27.06.2013.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Суддя (підпис) О.Л. Медведчук