01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"11" червня 2013 р. Справа № 926/143/13-г
Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в місті Чернівцях, м. Чернівці
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Старкс», Київська область, м. Біла Церква
2) Публічного акціонерного товариства «Ічнянський молочно-консервний комбінат», Чернігівська область, м. Ічня
про стягнення 4678255,40 грн.
секретар судового засідання Бердило І.П.
за участю представників:
від позивача: Тимощук Р.М. (довіреність №010-01/7622 від 19 вересня 2011 року);
від відповідача 1: не з'явився;
від відповідача 2: Савенко М.М. (довіреність б/н від 1 травня 2013 року).
Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в місті Чернівцях (далі - позивач) звернулося до господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Старкс» (далі - відповідач 1) та Публічного акціонерного товариства «Ічнянський молочно-консервний комбінат» про стягнення 4678255,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачами умов договору поставки №11/0001 від 9 вересня 2011 року та договору факторингу №71211Y1 від 14 листопада 2011 року, а саме, Публічне акціонерне товариство «Ічнянський молочно-консервний комбінат» не сплатило грошові кошти за отриманий товар, в свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю «Старкс» взяті на себе зобов'язання, як поручителя (солідарного боржника), не виконало, в результаті чого за відповідачами утворилась заборгованість в розмірі 4235124,97 грн. Крім того, позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Старкс» 443130,43 грн. заборгованості по платі за фінансування (передбачену умовами договору факторингу №71211Y1 від 14 листопада 2011 року).
Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Чернівецької області від 13 лютого 2013 року та призначено справу до розгляду на 28 лютого 2013 року.
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 12 березня 2013 року справу №926/143/13-г направлено за встановленою підсудністю до господарського суду Київської області.
Ухвалою господарського суду Київської області від 21 березня 2013 року справу №926/143/13-г прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 9 квітня 2013 року.
Під час судового розгляду відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Старкс» в усних та письмових поясненнях, викладених у відзиві на позовну заяву, проти позову заперечував.
Представник Публічного акціонерного товариства «Ічнянський молочно-консервний комбінат» в усних та письмових поясненнях, заявлені до нього позовні вимоги визнав.
11 червня 2013 року через канцелярію суду представником позивача подано заяву про збільшення розміру позовних вимог.
Зазначена заява обґрунтована тим, що банком не припинено нарахування плати за фінансування, сума заборгованості ТОВ «Старкс» перед позивачем станом на 10 червня 2013 року складає 969405,97 грн.
З урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, позивач просить суд солідарно стягнути з відповідачів 4235124,97 грн. основного боргу та з ТОВ «Старкс» 969405,97 грн. заборгованості по платі за фінансування.
На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог, подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням зазначеної заяви.
11 червня 2013 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Заслухавши пояснення представників позивача та Публічного акціонерного товариства «Ічнянський молочно-консервний комбінат», дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Старкс» (за договором - постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Ічнянський молочно-консервний комбінат» (за договором - покупець) 9 вересня 2011 року укладено договір поставки за №11/0001.
Відповідно до пункту 1.1 договору поставки в порядку і на умовах, ви значених цим договором, постачальник зобов'язується виготовити та передати у власність покупця вироби із жерсті, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар.
14 листопада 2011 року між Чернігівською філією Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (за договором - фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Старкс» (за договором - клієнт) укладено договір факторингу за №71211Y1.
Пунктом 2.1 договору факторингу встановлено, що клієнт відступає факторові відповідно до умов цього договору права грошової вимоги до Боржників, визначеному у переліку боржників, а фактор передає грошові кошти (далі - сума фінансування) в розпорядження клієнта на умовах цього договору в межах лімітів боржників та індивідуального ліміту клієнта на строк, визначений у пункті 2.5 цього договору, за плату, визначену п. 2.4 цього договору. За цим договором здійснюється факторинг, забезпечений порукою клієнта.
Згідно пункту 2.2 договору факторингу протягом строку дії цього договору кожне право грошової вимоги до боржника вважається придбаним Фактором (відступленим клієнтом) з дати підписання сторонами відповідної додаткової угоди з реєстром, але не раніше дати сплати фактором клієнту первісної суми за цим правом грошової вимоги.
Відповідно до пункту 2.3 договору факторингу у випадку, якщо відповідно до цього договору клієнт відступає факторові право грошової вимоги до боржника, всі інші права вимоги клієнта, що випливають з контракту, переходять до фактора разом з відступленими правами грошової вимоги.
Пунктом 2.6 договору факторингу передбачено, що за придбані права грошової вимоги за цим договором фактор сплачує клієнту кошти відповідно до пункту 5.3.1 цього договору.
Згідно пункту 3.1.2 договору факторингу фактор зобов'язується перераховувати клієнту кошти за відступлені фактору на умовах цього договору права грошової вимоги до боржників.
Відповідно до пункту 5.3.1 договору факторингу фактор не пізніше банківського дня, наступного за днем укладення сторонами додаткової угоди з реєстром, перераховує первісну суму за кожним зазначеним у ньому правом грошової вимоги в розмірі, визначеному в реєстрі, на поточний рахунок клієнта, зазначений у пп. 3.2.1 цього договору. Залишкову суму за відповідним правом грошової вимоги фактор перераховує клієнту на поточний рахунок клієнта по мірі надходження до фактора коштів на погашення зобов'язань боржника за цим правом грошової вимоги після погашення в повному розмірі заборгованості по сплаті первісної суми, але не пізніше наступного банківського дня їх зарахування на рахунок фактора.
Пунктом 5.3.3 договору факторингу встановлено, що у випадках невиконання або неналежного виконання боржником своїх зобов'язань за угодою, право грошової вимоги за якою відступлено клієнтом фактору, починаючи з дня такого порушення починає діяти додатковий період, після закінчення якого у фактора виникає право грошової вимоги до клієнта як поручителя за цим договором на підставі ст. 7 цього договору. Клієнт перераховує фактору кошти на виконання зобов'язань за цим правом грошової вимоги у порядку, передбаченому пп. 7.1.2 цього договору, на рахунок фактора.
Пунктом 7.1.2 договору факторингу передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язань по оплаті коштів за угодою, право грошової вимоги за якою відступлено клієнтом факторові, клієнт як солідарний боржник (поручитель боржника) зобов'язується не пізніше останнього дня додаткового періоду оплатити факторові прострочену заборгованість боржника в повному обсязі, право стягнення належить факторові на підставі цього договору та на умовах контракту та/або угоди.
У зв'язку з укладенням між позивачем та ТОВ «Старкс» договору факторингу за №71211Y1 від 14 листопада 2011 року, між відповідачами підписано додаткову угоду від 14 листопада 2011 року за №1/11 про внесення змін до договору поставки №11/0001 від 9 вересня 2011 року.
Пунктом 3 додаткової угоди сторони погодили доповнити договір пунктом 8.13 договору в наступній редакції: «покупець буде зобов'язаний здійснювати на користь АТ «Укрексімбанк» платежі за товар у повному обсязі (за правами вимоги, придбаними АТ «Укрексімбанк» згідно договору факторингу) в строк не більше 60 календарних днів з моменту отримання товару, незалежно від інших умов договору та наявності спорів, претензій та взаємозаліків між товариством та покупцем».
Додатковою угодою №12/050 про внесення змін до договору поставки №11/0001 від 9 вересня 2011 року відповідачі встановили, що строк дії договору поставки встановлюється з 9 вересня 2011 року по 31 грудня 2012 року.
Судом встановлено, що на виконання умов договору поставки на підставі видаткових накладних №380 від 6 травня 2012 року, №387 від 7 травня 2012 року, №393 від 13 травня 2012 року, №402 від 16 травня 2012 року, №412 від 18 травня 2012 року, №427 від 25 травня 2012 року, №431 від 27 травня 2012 року, №444 від 28 травня 2012 року, №454 від 30 травня 2012 року, №470 від 7 червня 2012 року, №474 від 8 червня 2012 року, №475 від 9 червня 2012 року, №484 від 12 червня 2012 року, №480 від 11 червня 2012 року, №487 від 13 червня 2012 року, №494 від 15 червня 2012 року, №495 від 16 червня 2012 року, №503 від 18 червня 2012 року, №504 від 20 червня 2012 року, №507 від 20 червня 2012 року, №516 від 23 червня 2012 року та №515 від 22 червня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Старкс» поставило Публічному акціонерному товариству «Ічнянський молочно-консервний комбінат» товар на загальну суму 4262022,44 грн.
Згідно умов договору факторингу №71211Y1 від 14 листопада 2011 року передача прав вимоги за видатковими накладними №380 від 6 травня 2012 року, №387 від 7 травня 2012 року, №393 від 13 травня 2012 року, №402 від 16 травня 2012 року, №412 від 18 травня 2012 року, №427 від 25 травня 2012 року, №431 від 27 травня 2012 року, №444 від 28 травня 2012 року, №454 від 30 травня 2012 року, №470 від 7 червня 2012 року, №474 від 8 червня 2012 року, №475 від 9 червня 2012 року, №484 від 12 червня 2012 року, №480 від 11 червня 2012 року, №487 від 13 червня 2012 року, №494 від 15 червня 2012 року, №495 від 16 червня 2012 року, №503 від 18 червня 2012 року, №504 від 20 червня 2012 року, №507 від 20 червня 2012 року, №516 від 23 червня 2012 року та №515 від 22 червня 2012 року між позивачем та ТОВ «Старкс» оформлена додатковими угодами №2/47 від 10 травня 2012 року, №2/48 від 15 травня 2012 року, №2/50 від 18 травня 2012 року, №2/51 від 23 травня 2012 року, №2/52 від 28 травня 2012 року, №2/53 від 30 травня 2012 року, №2/54 від 5 червня 2012 року, №2/56 від 8 червня 2012 року, №2/57 від 11 червня 2012 року, №2/58 від 14 червня 2012 року, №2/59 від 15 червня 2012 року, №2/60 від 15 червня 2012 року, №2/61 від 18 червня 2012 року, №2/62 від 21 червня 2012 року, №2/63 від 22 червня 2012 року та №2/64 від 26 червня 2012 року.
Листами за №071-15/1630 від 15 травня 2012 року, №071-15/1680 від 18 травня 2012 року, №71-15/1740 від 24 травня 2012 року, №071-15/1806 від 29 травня 2012 року, №071-15/1856 від 1 червня 2012 року, №071-15/1919 від 6 червня 2012 року, №071-15/1978 від 11 червня 2012 року, №071-15/1992 від 11 червня 2012 року, №071-15/2035 від 14 червня 2012 року, №071-15/2056 від 18 червня 2012 року, №071-15/2067 від 19 червня 2012 року, №071-15/2107 від 22 червня 2012 року, №071-15/2122 від 22 червня та №071-15/2163 від 27 червня 2012 року позивач повідомив Публічне акціонерне товариство «Ічнянський молочно-консервний комбінат» про відступлення Товариством з обмеженою відповідальністю «Старкс» прав грошових вимог до Публічного акціонерного товариства «Ічнянський молочно-консервний комбінат» банку.
Умовами додаткових угод №2/47 від 10 травня 2012 року, №2/48 від 15 травня 2012 року, №2/50 від 18 травня 2012 року, №2/51 від 23 травня 2012 року, №2/52 від 28 травня 2012 року, №2/53 від 30 травня 2012 року, №2/54 від 5 червня 2012 року, №2/56 від 8 червня 2012 року, №2/57 від 11 червня 2012 року, №2/58 від 14 червня 2012 року, №2/59 від 15 червня 2012 року, №2/60 від 15 червня 2012 року, №2/61 від 18 червня 2012 року, №2/62 від 21 червня 2012 року, №2/63 від 22 червня 2012 року та №2/64 від 26 червня 2012 року встановлено наступні дати виконання зобов'язань: за видатковою накладною №380 від 6 травня 2012 року - основне зобов'язання 5 липня 2012 року, кінцева дата додаткового періоду 4 серпня 2012 року, за видатковою накладною №387 від 7 травня 2012 року - основне зобов'язання 6 липня 2012 року, кінцева дата додаткового періоду 5 серпня 2012 року, за видатковою накладною №393 від 13 травня 2012 року - основне зобов'язання 12 липня 2012 року, кінцева дата додаткового періоду 11 серпня 2012 року, за видатковою накладною №402 від 16 травня 2012 року - основне зобов'язання 15 липня 2012 року, кінцева дата додаткового періоду 14 серпня 2012 року, за видатковою накладною №412 від 18 травня 2012 року - основне зобов'язання 17 липня 2012 року, кінцева дата додаткового періоду 16 серпня 2012 року, за видатковою накладною №427 від 25 травня 2012 року - основне зобов'язання 24 липня 2012 року, кінцева дата додаткового періоду 23 серпня 2012 року, за видатковою накладною №431 від 27 травня 2012 року - основне зобов'язання 26 липня 2012 року, кінцева дата додаткового періоду 25 серпня 2012 року, за видатковою накладною №444 від 28 травня 2012 року - основне зобов'язання 27 липня 2012 року, кінцева дата додаткового періоду 26 серпня 2012 року, за видатковою накладною №454 від 30 травня 2012 року - основне зобов'язання 29 липня 2012 року, кінцева дата додаткового періоду 28 серпня 2012 року, за видатковою накладною №470 від 7 червня 2012 року - основне зобов'язання 6 серпня 2012 року, кінцева дата додаткового періоду 5 вересня 2012 року, за видатковою накладною №474 від 8 червня 2012 року - основне зобов'язання 7 серпня 2012 року, кінцева дата додаткового періоду 6 вересня 2012 року, за видатковою накладною №475 від 9 червня 2012 року - основне зобов'язання 8 серпня 2012 року, кінцева дата додаткового періоду 7 вересня 2012 року, за видатковою накладною №484 від 12 червня 2012 року - основне зобов'язання 11 серпня 2012 року, кінцева дата додаткового періоду 10 вересня 2012 року, за видатковою накладною №480 від 11 червня 2012 року - основне зобов'язання 10 серпня 2012 року, кінцева дата додаткового періоду 9 вересня 2012 року, за видатковою накладною №487 від 13 червня 2012 року - основне зобов'язання 12 серпня 2012 року, кінцева дата додаткового періоду 11 вересня 2012 року, за видатковою накладною №494 від 15 червня 2012 року - основне зобов'язання 14 серпня 2012 року, кінцева дата додаткового періоду 13 вересня 2012 року, за видатковою накладною №495 від 16 червня 2012 року - основне зобов'язання 15 серпня 2012 року, кінцева дата додаткового періоду 14 вересня 2012 року, за видатковою накладною №503 від 18 червня 2012 року - основне зобов'язання 17 серпня 2012 року, кінцева дата додаткового періоду 16 вересня 2012 року, за видатковою накладною №504 від 20 червня 2012 року - основне зобов'язання 19 серпня 2012 року, кінцева дата додаткового періоду 18 вересня 2012 року, за видатковою накладною №507 від 20 червня 2012 року - основне зобов'язання 19 серпня 2012 року, кінцева дата додаткового періоду 18 вересня 2012 року, за видатковою накладною №516 від 23 червня 2012 року - основне зобов'язання 22 серпня 2012 року, кінцева дата додаткового періоду 21 вересня 2012 року та за видатковою накладною №515 від 22 червня 2012 року - основне зобов'язання 21 серпня 2012 року, кінцева дата додаткового періоду 20 вересня 2012 року.
Однак, поставлений на підставі видаткових накладних №380 від 6 травня 2012 року, №387 від 7 травня 2012 року, №393 від 13 травня 2012 року, №402 від 16 травня 2012 року, №412 від 18 травня 2012 року, №427 від 25 травня 2012 року, №431 від 27 травня 2012 року, №444 від 28 травня 2012 року, №454 від 30 травня 2012 року, №470 від 7 червня 2012 року, №474 від 8 червня 2012 року, №475 від 9 червня 2012 року, №484 від 12 червня 2012 року, №480 від 11 червня 2012 року, №487 від 13 червня 2012 року, №494 від 15 червня 2012 року, №495 від 16 червня 2012 року, №503 від 18 червня 2012 року, №504 від 20 червня 2012 року, №507 від 20 червня 2012 року, №516 від 23 червня 2012 року та №515 від 22 червня 2012 року товар був оплачений частково у розмірі 26897,47 грн., у зв'язку з чим, заборгованість за вищезазначеними накладними становить 4235124,97 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Старкс» в усних та письмових поясненнях, викладених у відзиві на позовну заяву, проти позову заперечував.
Представник Публічного акціонерного товариства «Ічнянський молочно-консервний комбінат» в усних та письмових поясненнях, заявлені до нього позовні вимоги визнав.
Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно ч. 1 ст. 1082 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
У відповідності до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно з ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Частиною 3 ст. 1081 Цивільного кодексу України передбачено, що клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред'явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Як вже зазначалось, пунктом 7.1.2 договору факторингу передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язань по оплаті коштів за угодою, право грошової вимоги за якою відступлено клієнтом факторові, клієнт як солідарний боржник (поручитель боржника) зобов'язується не пізніше останнього дня додаткового періоду оплатити факторові прострочену заборгованість боржника в повному обсязі, право стягнення належить факторові на підставі цього договору та на умовах контракту та/або угоди.
В своєму відзиві на позовну заяву представник ТОВ «Старкс» зазначає, що банком пропущено строк звернення до ТОВ «Старкс», як до поручителя (солідарного боржника).
Відповідно до ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Судом встановлено, що 26 листопада 2012 року позивач на адресу ТОВ «Старкс» надіслав претензію за №071-06/4029 від 23 листопада 2012 року з вимогою сплати прострочену Публічним акціонерним товариством «Ічнянський молочно-консервний комбінат» заборгованість.
Крім того, судом встановлено, що додатковою угодою №71211Y1-2 від 11 травня 2012 року, зокрема, у пункті 3 додаткової угоди, сторонами погоджено, що положення договору щодо відступлення клієнтом на користь фактора певного права грошової вимоги до боржника, так само як і виплат фактором первісної суми клієнту, набирають сили з дати підписання сторонами відповідної додаткової угоди з реєстром, що містить таке право грошової вимоги до боржника за угодою, всі інші положення цього договору набирають чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін та діють до 10 травня 2013 року і зобов'язання сторін, що виникли за цим договором, залишаються чинними до дати їх повного виконання сторонами відповідно до умов цього договору.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до ТОВ «Старкс» як до поручителя, з вимогою сплатити наявну заборгованість.
Станом на день прийняття рішення у справі відповідачі не сплатили наявну перед позивачем заборгованість. Зазначений факт відповідачами не спростовано, а Публічним акціонерним товариством «Ічнянський молочно-консервний комбінат» не заперечується. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про солідарне стягнення з відповідачів 4235124,97 грн. заборгованості підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Старкс» заборгованості по платі за фінансування у розмірі 969405,97 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Пунктом 2.4 договору факторингу встановлено, що клієнт сплачує фактору за цим договором плату за фінансування, яка складається з таких складових: плата за фінансування, що діє в період до дати виконання зобов'язань за угодою (включно) - винагорода фактору за надані послуги за цим договором, розмір якої визначається в процентах від повної суми, при цьому показник розміру процента плати залежить від встановлених у відповідному реєстрі розміру первісної суми та строку виконання боржником зобов'язань за відповідною угодою, а саме: показник розміру первісної суми (% від повної суми) - 95%, строк виконання боржником зобов'язання за угодою - до 60 днів, розмір плати за фінансування, що діє в період до дати виконання зобов'язання за угодою (% від повної суми) - 2,06% (пункт 2.4.1 договору); плати за фінансування, що діє в період після дати виконання зобов'язань за угодою - винагорода яку клієнт сплачує фактору у разі невиконання боржником зобов'язання по сплаті грошових коштів фактору за будь-яким правом грошової вимоги до дати виконання зобов'язання за угодою (включно). Розмір фінансування, що діє в період після дати виконання зобов'язань за угодою, визначається у процентах від повної суми за кожен день прострочення боржником виконання положень відповідної угоди, при цьому показник розміру відсотку плати залежить від встановлених у відповідному реєстрі первісної суми та періоду прострочення виконання боржником зобов'язань за відповідною угодою, а саме: від 1 до 7 днів - 0,048%, від 8 до 21 днів - 0,061% та понад 21 днів 0,074% (пункт 2.4.2 договору).
Згідно пункту 2.5 договору факторингу строк фінансування за договором: період, що розпочинається з дати виплати фактором клієнту первісної суми за кожним визначеним у реєстрі правом грошової вимоги і закінчується датою виконання зобов'язань за відповідною угодою.
У відповідності до пункту 5.3.4 договору факторингу клієнт не пізніше банківського дня, наступного за днем укладання сторонами додаткової угоди з реєстром, сплачує фактору плату за фінансування, що діє в період до дати виконання зобов'язань за угодою, у розмірі, зазначеному у пункті 2.4.1 договору.
Відповідно до пункту 5.3.5 договору факторингу клієнт сплачує фактору плату за фінансування, що діє в період після дати виконання зобов'язань за угодою на рахунок фактора щомісяця до 7 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, за який вона була нарахована. Плата за фінансування, що діє в період після дати виконання зобов'язань за угодою, нараховується щомісячно, починаючи з дати, наступної за датою виконання зобов'язань за угодою, до дати повного погашення заборгованості перед фактором за відповідним правом грошової вимоги.
Додатковою угодою №71211Y1-2 від 11 травня 2012 року до договору факторингу пункт 2.4.1 договору викладено в наступній редакції: «плата за фінансування, що діє в період до дати виконання зобов'язань за угодою (включно) - винагорода фактору за надані послуги за цим договором, розмір якої визначається в процентах від повної суми, при цьому показник розміру процента плати залежить від встановлених у відповідному реєстрі розміру первісної суми та строку виконання боржником зобов'язань за відповідною угодою, а саме: показник розміру первісної суми (% від повної суми) - 95%, строк виконання боржником зобов'язання за угодою - до 60 днів - 3,50%, від 61 до 90 днів - 5,25%».
Пункт 2.4.2 договору факторингу в редакції додаткової угоди №71211Y1-2 від 11 травня 2012 року сторони виклали наступним чином: «плата за фінансування, що діє в період після дати виконання зобов'язань за угодою - винагорода яку клієнт сплачує фактору у разі невиконання боржником зобов'язання по сплаті грошових коштів фактору за будь-яким правом грошової вимоги до дати виконання зобов'язання за угодою (включно). Розмір фінансування, що діє в період після дати виконання зобов'язань за угодою, визначається у процентах від повної суми за кожен день прострочення боржником виконання положень відповідної угоди, при цьому показник розміру відсотку плати залежить від встановлених у відповідному реєстрі первісної суми та періоду прострочення виконання боржником зобов'язань за відповідною угодою, а саме: від 1 до 7 днів - 0,072%, від 8 до 21 днів - 0,085% та понад 21 днів 0,098%».
Додатковою угодою №71211Y1-3 від 14 серпня 2012 року до договору факторингу пункт 2.4.1 договору викладено в наступній редакції: «плата за фінансування, що діє в період до дати виконання зобов'язань за угодою (включно) - винагорода фактору за надані послуги за цим договором, розмір якої визначається в процентах від повної суми, при цьому показник розміру процента плати залежить від встановлених у відповідному реєстрі розміру первісної суми та строку виконання боржником зобов'язань за відповідною угодою, а саме: показник розміру первісної суми (% від повної суми) - 95%, строк виконання боржником зобов'язання за угодою - до 60 днів - 3,30%, від 61 до 90 днів - 5,05%».
В матеріалах справи наявна довідка «щодо переліку здійснених платежів надання основного фінансування в рамках договору факторингу №71211Y1 від 14 листопада 2011 року» (том 3, а.с. 120-122) з якої вбачається, що банк у повній мірі виконав взяті на себе зобов'язання щодо здійснення платежів основного фінансування.
Проте, Товариство з обмеженою відповідальністю «Старкс» взяті на себе зобов'язання по платі за фінансування не виконало, в результаті чого, станом на 10 червня 2013 року за ним утворилась заборгованість у розмірі 969405,97 грн.
Суд погоджується з розрахунком заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Старкс» по платі за фінансування, доданого позивачем до заяви про збільшення розміру позовних вимог, та вважає, що заявлена до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Старкс» заборгованість по платі за фінансування у розмірі 969405,97 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В матеріалах справи наявне платіжне доручення №28974 від 7 червня 2013 року з якого вбачається, що Публічне акціонерне товариство «Ічнянський молочно-консервний комбінат» компенсувало позивачу судові витрати у розмірі 68820,00 грн.
Під час судового розгляду справи №926/143/13-г представником Публічного акціонерного товариства «Ічнянський молочно-консервний комбінат» подано заяву про розстрочення виконання рішення суду (вх.№12988 від 11 червня 2013 року) на 3 роки.
В обґрунтування зазначеної заяви відповідач посилався на скрутне фінансове становище. Крім того, відповідач зазначає, що прийняття рішення у справі про стягнення всієї суми заборгованості в повному обсязі без застосування розстрочки виконання унеможливить його подальше виконання.
Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Згідно з п. 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року за №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Представник позивача проти задоволення зазначеної заяви не заперечував та підтримав можливість надання розстрочки виконання рішення в частині стягнення заборгованості з Публічного акціонерного товариства «Ічнянський молочно-консервний комбінат».
Однак, судом відмолено в задоволені зазначеного клопотання з огляду на наступне.
Як вбачається з позовних вимог, позивач просить суд солідарно стягнути з відповідачів, а саме, Товариства з обмеженою відповідальністю «Старкс» та Публічного акціонерного товариства «Ічнянський молочно-консервний комбінат» заборгованість у розмірі 4235124,97 грн., в той час, як у заяві про розстрочення виконання рішення суду питання про розстрочення рішення стосується лише Публічного акціонерного товариства «Ічнянський молочно-консервний комбінат».
За таких обставин, суд вважає, що розстрочення рішення суду в частині позовної вимоги про солідарне стягнення з відповідачів суми боргу у розмірі 423124,97 грн., за яким право розстрочення даного рішення буде надано лише Публічному акціонерному товариству «Ічнянський молочно-консервний комбінат», значно ускладнить його виконання.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Товариства з обмеженою відповідальністю «Старкс» (09107, Київська область, м. Біла Церква, вул. Павліченко, 17, код 37117493) та Публічного акціонерного товариства «Ічнянський молочно-консервний комбінат» (16700, Чернігівська область, м. Ічня, вул. Вишнева, 4, код 00381152) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в місті Чернівцях (58005, м. Чернівці, вул. Головна, 183, код 21420657) - 4235124 (чотири мільйони двісті тридцять п'ять тисяч сто двадцять чотири) грн. 97 коп. заборгованості.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Товариства з обмеженою відповідальністю «Старкс» (09107, Київська область, м. Біла Церква, вул. Павліченко, 17, код 37117493) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в місті Чернівцях (58005, м. Чернівці, вул. Головна, 183, код 21420657) - 969405 (дев'ятсот шістдесят дев'ять тисяч чотириста п'ять) грн. 97 коп. заборгованості по платі за фінансування.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено - 13 червня 2013 року
Суддя Заєць Д.Г.