Кіровоградської області
25 червня 2013 рокуСправа № 912/535/13
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-агро", м. Київ
до відповідача: фермерського господарства "Маяк-Р", с. Соколівське Кіровоградського району Кіровоградської області
про стягнення 306553,60 грн.
Представники сторін:
від позивача - участі не брав;
від відповідача - участі не брав.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Імперія-агро" (надалі - ТОВ "Імперія-агро") звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з фермерського господарства "Маяк-Р" (надалі - ФГ "Маяк-Р"), за договором поставки №205/01 від 02.04.2012 року, 228850,20 грн. основного боргу, 21894,38 грн. 36% річних, 9122,66 грн. пені, 45770,04 грн. штрафу та 916,32 грн. інфляційних втрат, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору та витрат пов'язаних з отриманням послуг адвоката.
Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по договору поставки №103/12 від 02.04.2012 року.
Ухвалою господарського суду від 01.04.2013 року позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі. Від сторін витребувано необхідні для розгляду справи докази.
Ухвалами суду від 15.05.2013 року та від 12.06.2013 року розгляд справи відкладався.
Сторони не забезпечили явку своїх повноважних представників в судове засідання, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення від 14.06.2013 року №0065946 8 та №0065945 0.
21.06.2013 року на адресу господарського суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи без участі повноважного представника останнього, в якому останній також просить розглянути справу за наявними в справі доказами та надає докази оплати відповідачем суми основного боргу в розмірі 228850,20 грн.. Позивач в своєму клопотанні підтримує позовні вимоги щодо стягнення річних, пені, штрафу та інфляційних втрат в повному обсязі.
Станом на час проведення судового засідання відзив на позов, заяви та клопотання від ФГ "Маяк-Р" до господарського суду не надходили.
Правом на змагальність, передбаченим ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, відповідач не скористався з власної ініціативи.
Згідно з ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
02.04.2012 року між сторонами укладено договір поставки №103/12 (надалі - договір поставки), за умовами якого постачальник (ТОВ "Імперія-агро") в терміни, визначені договором, зобов'язався передати у власність покупця (ФГ "Маяк-Р") продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - товар), а покупець зобов'язався прийняти товар і сплатити за нього грошову суму (вартість, ціну), визначену договором (п. 1.1. договору поставки).
За умовами п.п. 2.1., 3.1. та 4.1. договору поставки за даним договором постачається виключно оригінальна продукція, виробництва провідних компаній світу, асортимент, кількість, ціна, порядок розрахунків та строк поставки якої визначаються в додатках, що є невід'ємною частиною цього договору.
Сторонами підписано наступні додатки до договору поставки: №1 від 15.05.2012 року, №2 від 06.06.2012 року, №3 від 06.06.2012 року, №4 від 20.08.2012 року, №5 від 10.09.2012 року, №6 від 21.09.2012 року (а.с.15-20), якими передбачено асортимент, кількість, ціну, порядок розрахунків та строк поставки товару.
На виконання умов договору поставки та додатків до нього позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 288850,20 грн., що підтверджується видатковими накладними: №493 від 04.05.2012 року; №658 від 15.05.2012 року; №977 від 06.06.2012 року; №1226 від 02.07.2012 року; №1667 від 20.08.2012 року; №1954 від 10.09.2012 року; №2115 від 21.09.2012 року (а.с.21-25 та 27-28).
Поставка товару відповідачу за видатковою накладною №1667 від 20.08.2012 року також підтверджується довіреністю від №139 від 20.08.2012 року (а.с.26).
Відповідач в порушення вимог договору не здійснив оплату поставленого товару, що стало причиною звернення ТОВ "Імперія-агро" до господарського суду за захистом своїх прав та інтересів.
Вирішуючи даний спір, господарський суд враховує положення ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. ст. 655, 692 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
В період розгляду даної справи господарським судом відповідач провів розрахунки з позивачем за поставлений товар на загальну суму 228850,20 грн., що підтверджується відповідною довідкою позивача від 17.06.2013 року №17/06 (а.с.60).
Таким чином, предмет спору в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 228850,20 грн. відсутній.
З огляду на викладене, провадження у справі в частині стягнення з відповідача 228850,20 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.
У зв'язку з оплатою відповідачем поставленого товару з порушенням строків визначених в договорі поставки та додатках до нього, позивачем заявлено до стягнення з ФГ "Маяк-Р" 21894,38 грн. 36% річних, 9122,66 грн. пені, 45770,04 грн. штрафу та 916,32 грн. інфляційних втрат.
Пунктом 7.1.1. договору поставки передбачено, що покупець за несвоєчасну оплату продукції сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення, а також, додатково штраф 20% від суми несплаченого боргу.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню в розмірі 9122,66 грн. (розрахунок наведений в позовній заяві а.с.5) та штраф в розмірі 45770,04 грн.
Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлений обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, відшкодувати кредиторові борг з врахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми.
Відповідно до п. 7.7. договору поставки в разі невиконання покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару та невиконання зобов'язань передбачених розділом 3 даного договору покупець, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, 36% річних, якщо інший розмір річних не встановлено додатком до договору. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати.
За розрахунком позивача (розрахунок міститься в позовній заяві а.с.5) в період з 22.11.2012 року по 26.02.2013 року відповідач повинен сплатити на користь позивача суму 36 % річних, що становить 21894,38 грн. та інфляційні втрати з грудня року по січень 2013 року в сумі 916,32 грн.
Таким чином, господарський суд прийшов до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд враховує, що відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру" (зазначений закон втратив чинність на підставі закону №5076-VI від 05.07.2012 року "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Згідно зі ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Представником позивача до позову на підтвердження повноважень на зайняття адвокатською діяльністю додано належним чином завірені: копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №3280 від 24.04.2008 року на ім'я Бонтлаба Василя Васильовича (а.с.35), копію договору №31/2013 про надання адвокатських (правових) послуг від 25.02.2013 року (а.с.29-32), копію посвідчення адвоката від 24.04.2008 року (а.с.35).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
На підтвердження отримання позивачем адвокатських послуг та їх оплати, останнім надано суду належним чином завірену копію акта здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських (правових) послуг від 20.03.2013 року (а.с.33) та платіжне доручення №529 від 18.03.2013 року (а.с.36) про сплату представнику позивача Бонтлабу В.В. вартості адвокатських (правових) послуг на суму 1500,00 грн.
За викладених обставин, з відповідача підлягають до стягнення судові витрати у сумі 1500,00 грн. за оплату послуг адвоката.
На підставі ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України "Про судовий збір" витрати по сплаті судового збору в сумі 6131,07 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 64, 75, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з фермерського господарства "Маяк-Р" (27641, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Соколівське, вул. Полинкіна, 23; ідентифікаційний код 31754677) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-агро" (54000, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 143; ідентифікаційний код 35472893) 21894,38 грн. 36% річних, 9122,66 грн. пені, 45770,04 грн. штрафу та 916,32 грн. інфляційних втрат, а також судовий збір в сумі 6131,07 грн. та 1500,00 грн. витрат з оплати послуг адвоката.
Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Провадження у справі в частині стягнення з фермерського господарства "Маяк-Р" суми основного боргу в розмірі 228850,20 грн. припинити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Завірений належним чином примірник рішення направити рекомендованим листом з повідомленням про вручення позивачу за адресами: 54000, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 143 та 03038, м. Київ, вул. Ямська, 28А; відповідачу за адресою: 27641, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Соколівське, вул. Полинкіна, 23.
Повне рішення складено 25.06.2013 року.
Суддя М.С. Глушков