Справа № 357/5552/13-а
2-а/357/202/13
04 червня 2013 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий - суддя Шовкопляс О. П. ,
при секретарі - Кузьменко Т. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції, Управління Пенсійного Фонду України у м. Біла Церква, про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернулася до суду з даним позовом, в якому зазначала, що 27 квітня 2011 року Білоцерківським міськрайонним судом прийнято рішення про зобов'язання Управління Пенсійного Фонду України у м. Біла Церква провести нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації за минулий період та доплати до пенсії, відповідно до ст.39,51 (4 категорія) Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС», починаючи з 10 серпня 2010 року. Виконавчий лист, де вказано про те, що постанова суду підлягає до негайного виконання, позивач направила начальнику відділу примусового виконання рішень суду, на підставі якого було відкрито виконавче провадження. Позивач стверджує, що на даний момент рішення суду не виконане, а відповідачем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, а тому позивач просив суд визнати бездіяльність та грубе порушення Законів України міською державною виконавчою службою Білоцерківського міськрайонного управління юстиції щодо невиконання рішення суду незаконними та зобов'язати міську ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції виконати рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 27 квітня 2011 року за № 2а-25420/2011 р..
Позивач в судове засідання не з»явилася, про час розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, направила до суду свого представника по довіреності.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пославшись на обставини викладені в позовній заяві, та просив їх задовольнити. Представник позивача вказує на те, що постанова Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 квітня 2011 року не виконана та кошти позивачу за вказаною постановою не виплачені.
Міський відділ державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції про час розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомили, не направила до суду свого представника..
Представник Управління Пенсійного Фонду України у м. Біла Церква заперечила щодо задоволення позовних вимог позивача та зазначила, що відповідно до ст. 63 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС» фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету. Пенсійний фонд України не є розпорядником коштів Державного бюджету. Представник третьої особи вказала на те, що позивачу були нараховані кошти згідно постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 квітня 2011 року, і тому вважає, що вказана постанова суду виконана. Кошти позивачу не виплачені, в зв»язку з відсутністю коштів в УПФУ у м. Білій Церкві, Київської області, зазначила, що третя особа не є самостійним розпорядником бюджетних коштів, що виплата пенсійних виплат проводиться з наявного фінансового ресурсу, пославшись на Закон України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи», Бюджетний кодекс України, Закон України «Про державний бюджет України на 2011 рік», Закон України «Про державний бюджет України на 2012 рік».
Суд, заслухавши осіб, що беруть участь у справі та дослідивши наявні в ній докази, прийшов до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено і не заперечується сторонами, що 27 квітня 2011 року Білоцерківським міськрайонним судом прийнято рішення про зобов'язання Управління Пенсійного Фонду України у м. Біла Церква провести нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації за минулий період та доплати до пенсії, відповідно до ст.39,51 (4 категорія) Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС», починаючи з 10 серпня 2010 року. . Дана постанова звернута до негайного виконання.
17.06..2011р. відповідно до ст.ст. 17, 19, 25 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документу та відповідно до п. 4 ст. 25 ЗУ «Про виконавче провадження» запропоновано боржнику виконати постанову суду негайно.
17.06.2011р. міський відділ державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції надіслав на адресу УПФУ м. Біла Церква вимогу державного виконавця про надання підтвердження самостійного виконання вищезазначеного рішення суду.
З заперечень наданих Управлінням пенсійного Фонду України в м. Біла Церква Київської області, вбачається, що вищевказаний виконавчий лист прийнятий до негайного виконання та згідно розпорядження № 165657 Управління ПФУ м. Біла Церква провело нарахування додаткової пенсії та надбавок, згідно зазначеної постанови суду - ОСОБА_1.
Виходячи з вищезазначеного, 16.08.2011р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження".
Дана постанова суду на момент розгляду справи не виконана, а виконавче провадження16.08.2011 року закінчене державним виконавцем, про що була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження.
В зв»язку з невиконанням постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27.04.2011 року, позивач звернулася зі скаргою до відповідача та отримав відповідь, з якої дізналася, що 16.08.2011 року МВ ДВС Білоцерківськорго МРУЮ було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, в зв»язку з чим 17.04.2013 року, звернувся з вищезазначеним позовом до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
Відповідно до ст.181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до ч.2 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом та цим Законом.
Забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами забезпечення здійснення цього права. Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", забезпечуються соціальні гарантії потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Оскільки постанова Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, на підставі якої позивачу був виданий виконавчий лист, звернена до негайного виконання, то вона, відповідно до зазначеної норми Конституції, підлягає обов'язковому виконанню.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Суд вважає, що винесення відповідачем постанови про закінчення виконавчого провадження порушує загальноєвропейський принцип, встановлений ст. 6 Конвенції "Про захист прав людини та основоположних свобод", який зазначає, що "…кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру". Тому факт невиконання постанови суду позбавляє громадянина можливості захисту та відновлення його порушених прав, що, на думку суду, є неприпустимим.
Згідно ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, суд вважає, що постанова головного державного виконавця Міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції від 16.08.2011 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-а-25420/2011 р., виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 27.04.2011 року є передчасною, оскільки державний виконавець, мотивуючи постанову вказує на проведення нарахування коштів УПФУ у м. Білій Церкві, однак, постанова Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27.04..2011 року є зобов'язального характеру, а державним виконавцем не було проведено усіх виконавчих дій щодо виконання зазначеної постанови.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.
Як вбачається з матеріалів справи постановою суду від 27.04.2011 року боржника зобов'язано провести перерахунок, нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації за минулий період та доплати до пенсії, відповідно до ст.39,51 (4 категорія) Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС», починаючи з 10 серпня 2010 року.Однак, державним виконавцем не вчинено вичерпних дій, передбачених законодавством щодо виконання зазначеної постанови суду. Мотивуючи постанову про закінчення виконавчого провадження, державний виконавець вказує, що згідно листа управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква вищевказаний виконавчий лист прийнятий до негайного виконання та згідно розпорядження № 165657 Управління ПФУ м. Біла Церква провело нарахування додаткової пенсії та надбавок, згідно постанови суду ОСОБА_1 . Управління ПФУ у м. Біла Церква зобов'язується провести пенсіонерам виплати за рішенням суду після надходження цільових коштів, оскільки забезпечення виконання зазначеного рішення без врахування реальних можливостей Державного Бюджету немає можливості. Із зазначеною позицією неможна погодитись, оскільки відсутність коштів у боржника не може бути підставою невиконання судового рішення, а є підставою для застосування примусових заходів щодо виконання рішення. Крім того, відповідно до виконавчого листа, постанови суду та постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження встановлено, що вказана постанова в повному обсязі виконана не була, так як в даних документах зазначено про зобов»язання УПФУ у м. Білій Церкві, Київської області, крім проведення перерахунку та нарахування пенсії, додаткової пенсії та доплати до пенсії, провести ще й їх виплату.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.181 КАС України, ст.11, ст.51 Закону України "Про виконавче провадження, суд, -
Позовну заявуОСОБА_1 до Міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції, Управління Пенсійного Фонду України у м. Біла Церква, про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції щодо прийняття постанови від 16.08.2011 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-а-25420/2011 р., виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 27.04..2011 року.
Скасувати постанову Міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції від 16.08.2011 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2--25420/2011 р., виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 27.04..2011 року.
В решті позовних відмовити.
Від сплати судового збору сторони звільнити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Суддя О. П. Шовкопляс