Справа № 2-3435/11
2/214/24/13
Іменем України
04 червня 2013 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:
головуючого - судді Попова В.В.,
при секретарі - Ткаченко К.М.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
її представника - ОСОБА_2,
відповідача - ОСОБА_3,
її представника - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Кривому Розі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю, визначення часток у спільному майні та визнання права власності на частку у спільному майні, із залученням в якості третьої особи Житлового кооперативу «Парус» м. Кривого Рогу, -
ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_3, який надалі уточнила та в уточненому позові просить визнати за нею право власності на колишню кооперативну квартиру АДРЕСА_1, яку їй заповів ОСОБА_5, померлий ІНФОРМАЦІЯ_1. В свою чергу ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, в якому просить визнати зазначену квартиру її та її колишнього чоловіка ОСОБА_5 спільною сумісною власністю, визначити їх частки в цій квартирі рівними та визнати за нею та ОСОБА_1, за кожною окремо, право власності на 1/2 частку цієї квартири, позаяк право власності на спірну квартиру було набуто ОСОБА_5 під час їхнього шлюбу.
Позивач за первісним позовом та її представник у судовому засіданні підтримали уточнені позовні вимоги на тих підставах, що останній пайовий внесок за спірну квартиру було внесено ОСОБА_5 після розірвання його шлюбу з відповідачем ОСОБА_3, що свідчить про те, що коли ОСОБА_5 заповідав їй цю квартиру, вона належала йому особисто.
Відповідач за первісним позовом та її представник проти задоволення уточнених позовних вимог заперечували на тих підставах, що право власності на спірну квартиру було набуто під час шлюбу відповідача з ОСОБА_5 коли він отримав свідоцтво про державну реєстрацію спірної квартири, а не після сплати останнього пайового внеску. Разом з тим, після розірвання 14.11.1991 року шлюбу з ОСОБА_5, тобто коли ОСОБА_5 сплатив за спірну квартиру останній внесок, вони продовжували разом проживати, тобто фактично були чоловіком та жінкою.
Представник Житлового кооперативу «Парус» м. Кривого Рогу надав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутністю.
Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом установлено та вбачається із матеріалів справи, що ОСОБА_5, який з 30.09.1955 року була членом житлового кооперативу «Парус», належала на праві користування квартира АДРЕСА_1 (далі - Спірна квартира) (а.с.11, 12, 16, 24).
Судом також установлено, що відповідно до довідки №7 від 20.04.2013 року, яка видана ЖК «Парус», вартість Спірної квартири була виплачена повністю ОСОБА_5 20.08.1993 року, однак свідоцтво про право власності на квартиру йому було видано 26.02.1996 року (а.с.16, 93).
Судом також установлено, що ОСОБА_5 двічі з 31.10.1980 року по 14.11.1991 року та з 30.09.1994 року по 05.03.2001 року перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_3 (а.с.57-60).
Окрім того, судом установлено, що відповідно до свідоцтва про смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5, який заповів Спірну квартиру позивачу ОСОБА_1 (а.с.28-30).
Як убачається з визначених предмету та підстав первісного та зустрічного позову, предметом спору стало питання щодо моменту набуття ОСОБА_5 права власності на Спірну квартиру.
Відповідно до ч. 3 ст. 384 ЦК України, у разі викупу квартири, член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.
Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про власність» (який діяв під час на час виплати повністю пайового внеску за Спірну квартиру) передбачено, що член житлового, житлово-будівельного кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває права власності на це майно.
Із аналізу зазначених правових норм випливає, що право власності на кооперативну квартиру виникає з моменту внесення її користувачем повністю пайових внесків за квартиру.
Разом з тим, до 29 січня 1996 року підтвердженням права власності на кооперативну квартиру, за яку повністю внесено пайові внески, була довідка, що видавалася головою кооперативу за його підписом і підписом головного бухгалтера і скріплена печаткою цього кооперативу. Така довідка реєструвалась в БТІ та була правовстановлюючим документом. Але якщо громадяни зверталися за оформленням правовстановлюючих документів після 29 січня 1996 року, то прововстановлюючим документом вже було свідоцтво про право власності, що видається органом державної виконавчої влади, місцевого самоврядування.
Дата 29 січня 1996 року приймається тому, що Правила державної реєстрації об'єктів нерухомого майна вже не включають довідку, видану кооперативом, до переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація в органах технічної інвентаризації.
Проте право власності на кооперативну квартиру як виникало з моменту внесення повністю пайових внесків, так і виникає.
Позаяк судом установлено, що повністю пайові внески за Спірну квартиру були внесені ОСОБА_5 20.08.1993 року, тобто тоді, коли між ним та відповідачем ОСОБА_3 шлюб було розірвано, а відтак суд доходить висновку про те, що Спірна квартира з 20.08.1993 року належала на праві власності особисто ОСОБА_5
Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 своєчасно звернулась до нотаріальної контори за прийняттям спадщини у вигляді Спірної квартири, що відкрилась після смерті ОСОБА_5, тобто прийняла спадщину, однак отримала в цьому відмову, оскільки за отриманням цієї ж спадщини до нотаріальної контори звернулась відповідач ОСОБА_3 (а.с.31).
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Отже, за таких обставин суд доходить висновку про те, що уточнені позовні вимоги за первісним позовом є обґрунтованими, а відтак такими, що підлягають задоволенню, а доводи відповідача ОСОБА_3 про те, що право власності на Спірну квартиру виникло у ОСОБА_5 з моменту її державної реєстрації, на увагу не заслуговують.
Не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні й доводи відповідача ОСОБА_3 про те, що після розірвання 14.11.1991 року шлюбу з ОСОБА_5 вони продовжували разом проживати, позаяк відповідно до правил ст. 60 ЦПК України ОСОБА_3 не надав ніяких доказів на їх підтвердження та відповідних клопотань щодо таких доказів в судовому засіданні не заявляла.
Таки обставини вказують на необґрунтованість зустрічних позовних вимог, а відтак у їх задоволенні слід відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 15 Закону України «Про власність», ст. ст. 384, 392, 1218, 1223, 1268 ЦК України, ст. ст. 3, 5, 10, 11, 15, 57-60, 209, 212-215, 218 ЦПК України суд, -
Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом, посвідченим 12.11.2006 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованим в реєстрі №4298, після см6ерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відмовити в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю, визначення часток у спільному майні та визнання права власності на частку у спільному майні.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В.В. Попов.