Справа № 2-а/487/201/13
12.06.2013 року Заводський районний суд м. Миколаєва
в складі головуючого судді Агєєвої Л. І., при секретарі Клименко Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіальної державної інспекції праці у Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
22.04.2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Територіальної державної інспекції праці у Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. з тих підстав, що винесена постанова є безпідставною і такою, що порушує його права.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали і просили їх задовольнити.
Представник Територіальної державної інспекції праці у Миколаївській області в судовому засіданні позовні вимоги не визнав і пояснив, що оскаржувана постанова була винесена заступником начальника Територіальної державної інспекції праці у Миколаївській області на законних підставах та в межах наданих документів.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Судом встановлено, що 09 квітня 2013 року заступником начальником Територіальної державної інспекції праці у Миколаївській області була винесена постанова №14-01-039/0053-0053 від 09.04.2013 року про притягнення директора ДП «Миколаївський облавтодор» ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 188-6 КпАП України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн.
Згідно постанови від 09.04.2013 року ОСОБА_1 допустив невиконання законних вимог державного інспектора праці, щодо усунення порушень законодавства про працю, а саме: 11.02.2013 р. ОСОБА_1 було надано припис №14-01-039/0065-0041, виданий відповідно до підпункту 7 пункту 6 Положення про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 386. Перевіркою виконання припису 09.04.2013 р. було встановлено, що керівником підприємства не забезпечено виплату поточної заробітної плати робітникам у терміни, встановлені пунктом 2.12 Колективного договору ДП «Миколаївський облавтодор» на 2012-2013 р.р: аванс - 22 числа розрахункового місяця, остаточна виплата - 7 числа наступного місяця., виплата заробітної плати на підприємстві проводиться менше двох разів на місяць. Так, провідному економісту ОСОБА_2 за роботу у січні 2013р. заробітна плата виплачена лише один раз - 14.02.2013р. у сумі 2560,74 грн., за відпрацьовані у лютому 2013р. 20 днів (160 годин) нараховані кошти у сумі 3088,98 грн., виплачені лише 13.03.2013р. шляхом перерахування на картковий рахунок. Нараховану за роботу у березні 2013р. заробітну плату у сумі 1426,34грн. станом на 9.04.2013р. не виплачено.
Провідному бухгалтеру ОСОБА_3 за роботу у січні 2013р. заробітна плата виплачена лише один раз - 14.02.2013р. у сумі 2858,79 грн., за відпрацьовані у лютому 2013р. 20 днів (159 годин) нараховані кошти у сумі 3205,63 грн., виплачені лише 13.03.2013р. шляхом перерахування на картковий рахунок. Нараховану за роботу у березні 2013р. заробітну плату у сумі 2477,21 грн. станом на 9.04.2013р. не виплачено.
В.о. провідного економіста ОСОБА_4 за роботу у січні 2013р. заробітна плата виплачена лише один раз - 14.02.2013р. у сумі 2203,59 грн., за відпрацьовані у лютому 2013р. 20 днів (160 годин) нараховані кошти у сумі 2731,25 грн., виплачені лише 13.03.2013р. шляхом перерахування на картковий рахунок. Нараховану за роботу у березні 2013р. заробітну плату у сумі 1737,19 грн. станом на 9.04.2013р. не виплачено. Усього затримано заробітну плату за березень 2013 р. у сумі 107,8 тис. грн. 46 працівникам підприємства.
Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_1 звернувся до Заводського районного суду м. Миколаєва з даним адміністративним позовом.
Як встановлено у судовому засіданні, при винесені постанови про накладення адміністративного стягнення протокол про адміністративне правопорушення не складався і не розглядався, наданий до суду для огляду також не був.
Крім того, в постанові мають місце приписки від руки, а інший текст має друкований вид.
Судом також встановлено, що було порушено право ОСОБА_1 на захист, оскільки на момент складання спірної постанови він знаходився у відрядженні, що підтверджується копією посвідчення про відрядження №24, і не міг надати пояснення, а в постанові вказано, що він відмовився від її отримання та підпису.
На підставі ст. 69 КАС України, доказами у адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли є підстави для звільнення від доказування.
Згідно вимог ст. 251 КпАП України доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків…, показаннями технічних приладів та технічних засобів…
Згідно ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 288 ч. 1 п. 3 КпАП України постанова органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в районний суд у порядку, визначеному КАС України.
А з урахуванням викладеного, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а постанова заступника начальника Територіальної державної інспекції праці у Миколаївській області №14-01-039/0053-0053 від 09.04.2013 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 161-163 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову №14-01-039/0053-0053 від 09.04.2013 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. відносно ОСОБА_1.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя: Л. І. Агєєва