Ухвала від 07.06.2013 по справі 1322/1657/12

Справа № 1322/1657/12 Головуючий у 1 інстанції: Ніточко Л.Й.

Провадження № 22-ц/783/3874/13 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

Категорія 53

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді Савуляка Р.В.,

суддів: Бермеса І.В., Мусіної Т.Г.,

за участі секретаря: Проворної Н.І.,

з участю: позивача ОСОБА_2, представника управління освіти, молоді та спорту Старосамбірської районної державної адміністрації - Демянчук С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 14 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління освіти, молоді та спорту Старосамбірської районної державної адміністрації, третя особа - директор Торчиновицької загальноосвітньої середньої школи 1-11 ступенів Лабецька Марія Ігорівна про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні,-

ВСТАНОВИЛА:

03 жовтня 2012 року ОСОБА_2 звернувся із зазначеним позовом, який в ході розгляду справи неодноразово уточнювався, про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні.

Позовні вимоги мотивував тим, що 13 серпня 2010 року відділом освіти Старосамбірської районної державної адміністрації видано наказ №117-к, яким його прийнято на посаду вчителя географії Торчиновицької ЗСШ 1-2 ступеня і 25 серпня 2010 року він приступив до роботи.

Наказом по відділу освіти Старосамбірської районної державної адміністрації від 07 вересня 2010 року скасовано наказ №117-к від 25 серпня 2010 року про прийняття його на роботу.

При звільненні з ним не було проведено повного розрахунку, тому він 23 січня 2012 року звернувся з позовом про виплату заробітної плати за вересень 2010 року.

Рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 30 серпня 2012 року зобов»язано відділ освіти Старосамбірської районної державної адміністрації виплатити йому заробітну плату за період з 08 вересня 2010 року по 13 вересня 2010 року і 20 вересня 2012 року з ним було проведено остаточний розрахунок.

На підставі ст.116,117 КЗпП України позивач просив стягнути із Старосамбірської районної державної адміністрації на його користь середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку - з 14 вересня 2010 року по 20 вересня 2012 року в сумі 14076,81 гривень (а.с.1-2,48-49, 50,102).

Оскаржуваним рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 14 березня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з управління освіти, молоді та спорту Старосамбірської районної державної адміністрації, юридична адреса: поштовий індекс - 82000, м. Старий Самбір. вул. Лева Галицького, 40, Старосамбірського району Львівської області, р/р 35417003005792 у Головному управлінні Державного казначейства у Львівській області. МФО 825014, код ЄДРПОУ 02144720, в користь ОСОБА_2, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номерНОМЕР_1 середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку в розмірі 125 гривень.

Стягнуто з управління освіти, молоді та спорту Старосамбірської районно: державної адміністрації, в дохід держави судовий збір в розмірі 214 (двісті чотирнадцять гривень 60 копійок.

Решту вимог залишено без задоволення.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_2

В апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції помилково застосував практику Верховного суду України викладену у Постановах від 24.10.2012 року (справа №6-39цс 11) і від 16.01.2012 року (справа 6-54цс11), щодо співмірності при визначенні розміру відшкодування йому середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

З вини відповідача йому не виплачено заробітну плату з 08 по 13 вересня 2010 року і такий розрахунок з ним був проведений лише 20 вересня 2012 року. З цього приводу між сторонами не було спору. Тому суд неправомірно застосував положення ч.2 ст.117 КЗпП України, обмеживши виплату середнього заробітку у 125 гривень.

Просить рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 14 березня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги, представника управління освіти, молоді та спорту Старосамбірської районної державної адміністрації на її заперечення, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, наказом по відділу освіти Старосамбірської районної державної адміністрації №117-к від 13.08.2010 року ОСОБА_2 прийнято на роботу на посаду вчителя географії Торчиновицької ЗСШ 1-2 ступенів (а.с.3).

Наказом по відділу освіти Старосамбірської районної державної адміністрації від 07 вересня 2010 року №192-к скасовано наказ №117-к від 25 серпня 2010 року про прийняття ОСОБА_2 на роботу.

29 вересня 2010 року ОСОБА_2 було перераховано заробітну плату в сумі 286 гривень 79 коп. за період з 25 серпня 2010 року по 07 вересня 2010 року, що підтверджується відповідним платіжним дорученням №1910 від 20.09.2010 року. При тому середньомісячна зарплата позивача станом на 01.09.2010 року становила 616 гривень 25 коп. (а.с.84,55).

23 січня 2012 року ОСОБА_2 звернувся із цивільним позовом до відповідача (відділу освіти Старосамбірської районної державної адміністрації) про виплату заробітної плати та відшкодування моральної шкоди у якому просив стягнути на його користь заробітну плату за період з 07 вересня по 29 вересня 2010 року та 10 000 гривень моральної шкоди.

Рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 30 серпня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Зобов»язано відділ освіти Старосамбірської районної державної адміністрації виплатити ОСОБА_2 заробітну плату за період з 08 вересня 2010 року по 13 вересня 2010 року включно та моральну шкоду в сумі 200 гривень, а в решті вимог ОСОБА_2 - відмовлено (а.с.17-21).

В порядку виконання рішення суду з позивачем 20 вересня 2012 року було проведено остаточний розрахунок: нараховано заробітну плату в сумі 112 гривень і виплачено таку в сумі 91 гривня 82 коп. (а.с.51,89-94).

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред»явлення звільненим працівникам вимоги про розрахунок. При нарахуванні суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Як зазначено у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», у разі часткового задоволення позовних вимог працівника про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд визначає розмір такого відшкодування з урахуванням розміру спірної суми, на яку працівник мав право, частки яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Як убачається із матеріалів справи, звертаючись 23.01.2012 року з позовом про виплату заробітної плати, ОСОБА_2 просив стягнути таку з відділу освіти Старосамбірської районної державної адміністрації за період з 07 вересня по 29 вересня 2010 року і суд вирішив спір на користь працівника частково, зобов»язав відділ освіти Старосамбірської районної державної адміністрації виплатити ОСОБА_2 заробітну плату за період з 08 вересня 2010 року по 13 вересня 2010 року включно, а в решті вимог відмовив. Тобто між сторонами існував спір з приводу періоду за який мала виплачуватися заробітна плата, а відтак і розміру заробітної плати.

Встановлено, що розмір спірної суми на яку ОСОБА_2 мав право становить 112,25 гривень (заробітна плата з 08.09.2010 по 13.09.2010 року). Дана сума є незначною від заявлених ОСОБА_2 вимог стягнути заробітку плату за період з 08.09.2010 року по 29.09.2010 року. Істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком ОСОБА_2 у 616,25 коп. є також невеликою.

Тому суд першої інстанції з урахуванням розміру спірної суми на яку ОСОБА_2 мав право, обґрунтовано застосував принцип співмірності при визначенні розміру відшкодування йому середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14 вересня 2010 року по 20 вересня 2012 року.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не убачає.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, ст.313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 14 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги.

Головуючий : Савуляк Р.В.

Судді: Бермес І.В.

Мусіна Т.Г.

Попередній документ
32039534
Наступний документ
32039536
Інформація про рішення:
№ рішення: 32039535
№ справи: 1322/1657/12
Дата рішення: 07.06.2013
Дата публікації: 27.06.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Львівської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин; Спори, що виникають із трудових правовідносин про виплату заробітної плати