Справа № 324/564/13-к
26.06.2013 м.Пологи
Пологівський районний суд Запорізької області в складі: головуючого судді Іванченка М.В. при секретарі Колісник А.О. з участю прокурора Семененко Т.О., потерпілої ОСОБА_1, обвинуваченої ОСОБА_2, захисника адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Пологи кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013080320000113 від 20.01.2013 року за обвинуваченням:
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Пологи Запорізької області, громадянки України, освіта середня, незаміжньої, на утриманні має малолітню дитину, не працюючої, раніше не судимої, прож. АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.125 ч.1 КК України,
27.01.2013 року близько 13год.00хв. ОСОБА_2, знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, на ґрунті виниклих неприязних відносин, завдала ОСОБА_1 близько 8 ударів, які прийшлись в область задньої та передньої поверхні лівого плеча та задньої поверхні правого плеча, чим спричинила останній тілесні ушкодження, які згідно висновку експерта №29 від 18.02.2013 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнала і пояснила, що в той день вона помила голову дитині і хотіла висушити волосся, підійшла до трельяжа і виявила, що фену не має. Вона підійшла до матері, яка сиділа в залі на табуретці, і спитала, де фен, та мовчала, тоді вона сказала їй покласти фен на місце. Мати почала говорити, що фен вона могла залишити там, де стригла дитину чи у співмешканця, коли вона стала наполягати на поверненні фену, мати почала бити її ціпком, який був у неї в руках, по голові. Вона хотіла схопити ціпок і в цей час почула як її донька ОСОБА_4 закричала: «Мама, кров». Вона відчула на собі щось тепле, тоді вона пішла до трельяжа і побачила, що в неї обличчя було в крові. Вона намагалась забрати у матері ціпок і держала її до тих пір, поки не приїхала міліція. Стверджує, що вона матір не била, не штурляла її на підлогу і не могла їй спричинити тілесні ушкодження. Вважає, що синці могли бути спричинені її матері тоді, коли вона намагалась забрати у матері ціпок, який та тримала біля грудей, і вони перетягували його один на одного, при цьому мати стояла до неї обличчям і вона давила їй на груди. До початку цього конфлікту вона тілесних ушкоджень на тілі матері не бачила та не бачила, щоб матір хтось бив чи вона падала. Конфлікти з матір'ю постійно виникали з часу народження її доньки.
Однак вина обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
показаннями потерпілої ОСОБА_1, яка пояснила, що конфлікти з обвинуваченою виникали постійно, обвинувачена почала бити її ще коли дочці ОСОБА_4 було півроку, вона також била і її матір. Черговий конфлікт виник і 27.01.2013 року, обвинувачена помила голову і почала шукати фен. Обвинувачена звинуватила її в тому, що це вона взяла фен і почала її бити. Обвинувачена штурнула її коло дивана і почала бити ногами по рукам, ногам і голові, однак скільки нанесла ударів, вона не пам'ятає. Вона спочатку впала на коліна, а потім на живіт. Обвинувачена її била з різних боків, а вона крутилась і намагалась встати. Все це продовжувалось близько 30хв. Її мати почала їх розбороняти і в цей час їй вдалося вирватись і вона пішла до дверей, обвинувачена побігла за нею, тоді вона розвернулась і, захищаючись, вдарила її палкою по голові. Обвинувачена взялась за палку і приставила її спиною до дверей, почала її бити палкою в груди, вона в цей час також руками держалась за палку. Потерпіла стверджує, що обвинувачена била її палкою в груди, а не штовхала. Після цього ОСОБА_4 викликала міліцію. Потерпіла стверджує, що до конфлікту з дочкою 27.01.2013 року у неї ніяких тілесних ушкоджень не було, в результаті цього конфлікту у неї були синці на руках та боліла голова, після цього і до того як вона пішла знімати побої, її більше ніхто не бив і вона ніде не падала. Вважає, що синці їх були спричинені від ударів, нанесених обвинуваченою.
показаннями свідка ОСОБА_6, яка пояснила, що обвинувачена і раніше била потерпілу та свою дитину. В той день вона була в своїй кімнаті і лежала, вона почула, що кричить ОСОБА_4: «Баба ОСОБА_6, вони б'ються в прихожій». Вона ще трохи полежала і пішла, в залі вона побачила, що дитина сидить на дивані, потерпіла лежить на дивані на спині і тримає ціпок, а обвинувачена б'є потерпілу ногами і ціпком, вона кричала їм припинити, але це не помогло. Вона стала їх розбороняти, потім приїхала міліція.
показаннями експерта ОСОБА_8, який підтвердив, викладені в висновку експерта №29 від 18.02.2013 року обставини та результати, уточнивши, що характерні особливості контактуючих поверхонь тупих твердих предметів, якими були спричинені тілесні ушкодження на тілі потерпілої ОСОБА_1 не відобразились.
висновком експерта №29 від 18.02.2013 року, згідно якого у ОСОБА_1 виявлені синці на верхніх кінцівках, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, утворились від дії тупих твердих предметів з обмеженою пошкоджуючою поверхнею і могли виникнути в строк і при обставинах, вказаних освідуваною, ОСОБА_1 було нанесено близько восьми впливів.
Суд до показів обвинуваченої ОСОБА_2 щодо своєї непричетності до вчиненого кримінального правопорушення, відноситься критично, оскільки вони суперечать іншим доказам, дослідженим в ході судового слідства, і вважає, що вони є вибраним нею способом захисту і спробою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинене діяння. Так, дані показання обвинуваченої ОСОБА_2 прямо суперечать показанням потерпілої ОСОБА_1, яка стверджує, що обвинувачена штурнула її коло дивана і почала бити ногами по рукам, ногам і голові з різних боків, а також била палкою в груди, коли вони стояли коло дверей. Показання потерпілої ОСОБА_1 об'єктивно підтверджуються висновком експерта №29 від 18.02.2013 року, згідно якого у ОСОБА_1 виявлені синці на верхніх кінцівках, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, утворились від дії тупих твердих предметів з обмеженою пошкоджуючою поверхнею і могли виникнути в строк і при обставинах, вказаних освідуваною. Згідно даного висновку експерта потерпіла ОСОБА_1 при проведенні експертизи вказувала: „27.012013 року близько 13 години в будинку її побила дочка, яка штовхнула на підлогу, після чого наносила удари ногами по голові, різним частинам тіла, хватала за волосся". Твердження обвинуваченої ОСОБА_2 про те, що синці на тілі потерпілої могли виникнути коли вона та потерпіла, стоячі одна до одної обличчям, тримали ціпок на рівні грудей та перетягували його, є лише її припущеннями, які спростовуються вказаними дослідженими в ході судового провадження доказами. Так, згідно висновку експерта №29 від 18.02.2013 року при освідуванні ОСОБА_1 було виявлено: на задній поверхні лівого плеча в середній і нижній третинах множинні овальні, неправильної овальних форм сірувато-синюшні, по краям жовтуваті синці розмірами до 3,5х2см в кількості шести, на передній поверхні лівого плеча в нижній третині такого же кольору синець невизначеної форми 5,5х4см, на задній поверхні правого плеча в верхніх третинах овальний сірувато-синюшний по краям жовтуватий синець 4х3см, контури синців чіткі, інших будь-яких пошкоджень на тілі освідуваної не виявлено.
Таким чином, виявлені на задній поверхні лівого та правого плеча потерпілої ОСОБА_1 синці не могли виникнути при описаній обвинуваченою ОСОБА_2 ситуації з перетягування ціпка, коли він міг контактувати з тілом потерпілої, про що в своїх поясненнях під час судового провадження також зазначив експерт ОСОБА_8, оскільки обвинувачена та потерпіла стояли обличчям одна до одної. При цьому потерпіла стверджує, що в той час, коли вони обидві тримали ціпок руками, обвинувачена не штовхала, а била ним її в груди. Слід зазначити, що крім зазначених синців на тілі потерпілої ОСОБА_1, ще один синець був виявлений тільки на передній поверхні лівого плеча в нижній третині, тоді як на передній поверхні правого плеча ніяких тілесних ушкоджень виявлено не було.
Можливість утворення синців на задній поверхні лівого та правого плеча потерпілої ОСОБА_1 при її контакті спиною з поверхнею двері, яка мала нерівну поверхню, коли обвинувачена та потерпіла, стоячі одна до одної обличчям, тримали ціпок на рівні грудей та перетягували його, в установленому порядку не доведена і є лише припущенням.
Належних та допустимих доказів про те, що нерівність поверхні двері знаходилась саме на рівні плечей потерпілої і ця нерівність при контакті з нею могла спричинити саме ті тілесні ушкодження, які були виявлені на задній поверхні лівого та правого плеча потерпілої, суду надано не було. При цьому згідно висновку експерта №29 від 18.02.2013 року у потерпілої ОСОБА_1 синці на задній поверхні лівого плеча були виявлені в середній і нижній третинах, тоді як синець на задній поверхні правого плеча був виявлений вже в верхніх третинах, розміри вказаних синців також є різними.
Натомість, можливість утворення всіх тілесних ушкоджень, виявлених на тілі потерпілої ОСОБА_1, при зазначених нею обставинах, згідно з якими, обвинувачена ОСОБА_2 штовхнула потерпілу ОСОБА_1 на підлогу, після чого наносила удари ногами по різним частинам її тіла, повністю узгоджується з вказаним висновком експерта, в якому прямо вказано, що тілесні ушкодження могли виникнути в строк і при обставинах, вказаних освідуваною, тобто потерпілою ОСОБА_1
Суд відноситься критично до показань свідка ОСОБА_4 про те, що обвинувачена ОСОБА_2 під час вказаного конфлікту не била потерпілу ОСОБА_1, оскільки вказаний свідок є малолітньою донькою обвинуваченої ОСОБА_2, проживає разом з матір'ю, перебуває під її впливом та на її утриманні, тому з огляду на свій малолітній вік (8 років) та близькі родинні стосунки з обвинуваченою ОСОБА_2 вона може повідомляти недостовірні відомості про обставини вказаної події.
З обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.125 ч.1 КК України, відносно ОСОБА_1 слід виключити посилання на те, що ОСОБА_2 нанесла один удар в область голови потерпілої ОСОБА_1, оскільки об'єктивних доказів щодо факту нанесення такого удару обвинуваченою ОСОБА_2 до суду надано не було, а згідно висновку експерта №29 від 18.02.2013 року на голові потерпілої ОСОБА_1 ніяких тілесних ушкоджень виявлено не було, тому вказаний факт в установленому порядку доведений не був.
Аналізуючи зібрані докази, суд прийшов до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення доведена і її дії правильно кваліфіковано за ст.125 ч.1 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.
Призначаючи міру покарання, суд враховує характер дій винної, суспільну небезпеку вчиненого нею, пом'якшуючих і обтяжуючих покарання обставин судом встановлено не було, суд враховує її особу - раніше не судима, не працює, за місцем проживання характеризується задовільно, на утриманні має малолітню доньку і з урахуванням всіх цих обставин в сукупності суд вважає, що для її виправлення необхідно призначити покарання у вигляді громадських робіт.
Цивільний позов у справі не заявлений.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.125 ч.1 КК України, і призначити їй покарання у виді громадських робіт на строк шістдесят годин.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області через Пологівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя