Справа № 119/764/13- ц
2/119/823/13
Іменем України
20 червня 2013 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді - Бистрякової Д.С.,
за участю секретаря - Аніщенко О.В.,
представників відповідача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідача - ОСОБА_3,
представника відповідача - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Феодосія цивільну справу за Автогаражного кооперативу "Чайка" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по сплаті членського внеску з урахуванням трьох процентів річних, пені, -
встановив:
Позивач, уточнивши позовні вимоги (а.с. 127), звернувся із відповідним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач є членом автогаражного кооперативу "Чайка" та має гараж НОМЕР_2. З 1999 року відповідачем не сплачуються членські внески, у зв'язку із чим виникла заборгованість у розмірі 3360,00 грн. Відповідача неодноразово було повідомлено про необхідність сплати членських внесків, однак він ігнорував вказані звернення. Позивач несе витрати, які фактично за відповідача оплачують інші члени кооперативу. Пунктом 20 Статуту передбачено, що члени кооперативу зобов'язані сплачувати членські внески. Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином. Статтею 625 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання кредитор має права вимагати сплати 3 відсотків річних. Відповідно до п.51 Статуту, у разі прострочення сплати членських внесків, член кооперативу сплачує пеню. Оскільки відповідачкою членські внески у добровільному порядку не сплачуються, позивач звернувся із відповідним позовом та просить стягнути з ОСОБА_3 3360,00 грн - суму заборгованості за членськими внесками, 100,80 грн. - три відсотки річних відповідно до ст. 625 ЦК України за 14 років, 2555,00 грн. - пеня. Також позивачем заявлено, що ним, крім судового збору, зроблено витрати у розмірі 18,20 грн на копіювання матеріалів, які позивач також просить стягнути з відповідачки.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково пояснено, що фактично розмір внесків за минулі роки інший, так у 2004, 2005, 2006 роках розмір внесків був 38 грн, у 2007-2008 роках - 120 грн, 2009-2010 року160 грн, у 2011 році - 200 грн, у 2012 році - 240 грн, однак на загальних зборах, яки відбулися 28.04.2012 року було прийнято рішення про те, що при погашені заборгованості за минулий період, боржники повинні сплатити заборгованість відповідно до розміру членського внеску, який існує на час погашення.
Відповідач та його представник у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували з тих підстав, що відповідач дійсно є членом АГК «Чайка», але з вини кооператива він не може користуватися належним йому гаражем, оскільки дорогу перед гаражем було побудовано з порушеннями, у зв'язку з чим, вона вище ніж вхід до гаражу. Раніше між відповідачем і колишнім головою АГК «Чайка» було домовленість щодо не сплати відповідачем членських внесків до того часу, коли він зможе належним чином користуватися гаражем. Крім того, позивач не мав права збільшити розмір членських внесків за минулий час. Просили застосувати позовну давність до вимог позивача (а.с. 49).
Суд, заслухавши представників позивача, відповідача та його представника, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного.
Судом встановлено, що відповідач є членом АГК «Чайка», має у користуванні гараж НОМЕР_2 (а.с. 51).
На відповідача складено особовий рахунок б/н, у якому визначалися сплачені членські внески, відповідно до якого сплату членських внесків припинено з 1999 року (а.с. 10).
Автогаражний кооператив "Чайка" зареєстровано 22.10.1993 року (а.с.12).
Статут АГК «Чайка» зареєстровано рішенням виконавчого комітету Феодосійської міської ради від 22.10.1993 року № 610/7, з наступними змінами (а.с. 64-72).
У судовому засіданні свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, показали, що вони є членами АГК „Чайка", рішення про розмір членських внесків приймаються на загальних зборах, у 2012 році розмір членського внеску встановлено у розмірі 240,00 грн.. Також зазначені свідки та свідок ОСОБА_8 показали, що відповідач користується гаражем НОМЕР_2, але дорога перед гаражем дійсно розташована вищи ніж вхід до гаражу, зв'язку з чим між відповідачем та колишнім головою кооперативу була домовленість про несплату членських внесків до часу перебудови дороги.
Відповідно до ст..2 Закону України "Про кооперацію", кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.
Статтею 8 Закону України "Про кооперацію" передбачено, що статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.
Відповідно до ст. 11 Закону, вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу. Статтею 12 Закону зобов'язано члена кооператива сплачувати членські внески.
Згідно зі п.п. 5,6 Статуту кооперативу "Чайка" (а.с.30-38), членом авто гаражного кооперативу може бути будь-який повнолітній громадянин, постійно мешкаючий у м. Феодосія та такий, що є володільцем автомобілю, на кожного члена кооперативу заводиться у встановленому порядку облікова картка бухгалтерії кооперативу.
Відповідно до п.п. 12, 13 Статуту АГК «Чайка», кошти кооперативу складаються з членських внесків, вступних внесків та інших надходжень, на підставі рішень загальних зборів, для використання за цільовим призначенням. Розмір внесків встановлюється загальними зборами (а.с. 66)
Відповідно до п. 39 статуту автогаражного кооперативу "Чайка", розмір членських внесків встановлюється загальними зборами (а.с. 69).
Ані законом України „Про кооперацію", ані статутом ГК „Чайка" не передбачена можливість відмови від сплати членських внесків.
Згідно протоколу №481 загальних зборів позивача від 28.04.2012 року, загальним зборами вирішено стягнути з боржників членські внески у розмірі 240 грн., при погашені заборгованості за минулий період, боржники повинні сплатити заборгованість відповідно до розміру членського внеску, який існує на час погашення (а.с. 41)
Дане рішення відповідачем не оскаржене, є обов'язковим для виконання усіх членів кооперативу.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач має право вимагати стягнення з відповідача членських внесків у розмірі 240 грн.. за період з 1999-2012 роки у розмірі 3360,00 грн..
Відповідно до ст..ст.10,11 ЦПК України, суд розглядає справу у межах заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором.
Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або від певної дії, а кредитор має права вимагати від боржника виконання обов'язку.
Статтею 1 Закону України "Про кооперацію" встановлено, що членський внесок - грошовий неповоротний внесок, який періодично сплачується членом кооперативного об'єднання для забезпечення поточної діяльності кооперативного об'єднання.
На думку суду, обов'язок сплатити членський внесок не є грошовим зобов'язанням у розумінні положень ст. 509 ЦК України, оскільки спеціальний закон, що регулює правовідносини, що виникли між сторонами, Закон України "Про кооперацію", не визначає члена кооперативу та кооператив як божника та кредитора.
Таким чином, суд не знаходить правових підстав для задоволення вимог про стягнення трьох відсотків річних відповідно до положень ст. 625 ЦК України.
Відповідно до п.50 Статуту, за несвоєчасну сплату членських внесків без поважних причин, член кооперативу сплачує пеню у розмірі 50 копійок за кожен день прострочення. Пеня буде нараховуватися з 01 січня наступного за звітним року.
Таким чином, у разі несплати членських внесків за 1999 рік, пеня повинна нараховуватися з 01 січня 2000 року.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст. 258 ЦК України спеціальна позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: 1)про стягнення неустойки (штрафу, пені); 2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації.
Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Враховуюче вимоги ст.ст. 257, 258, 267 ЦК України, заяву відповідача про застосування строків позовної давності, те, що позивачем не вказано поважних причин пропуску строку позовної давності, те, що позивач звернувся до суду з позовом 18.01.2013 року, суд вважає необхідним відмовити у задоволені позовних вимог в частині про стягнення заборгованості по сплаті членських внесків за період з 1999 року по 2009 рік включно, про стягнення пені за період з 2000 року по 2011 рік включно у зв'язку зі спливом позовної давності.
Враховуюче вищезазначене, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по сплаті членських внесків за період з 2010 року по 2012 рік у розмірі 720,00 грн., по сплаті пені за 2012 рік у сумі 182,00 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.88 ЦПК України, суд здійснює розподіл судових витрат пропорційно розміру заявлених позовних вимог. У відповідності до вимог п. 10 ст.5 Закону України „Про судовий збір", враховуюче те, що відповідач є громадянином, віднесеним до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, відсутні підстави для стягнення з нього витрат на сплату судового збору. Суд не знаходить підстав для стягнення витрат, пов'язаних із розглядом справи у розмірі 18,20 грн., оскільки суду не надано доказів, що витрати, про які заявлено, пов'язано із розглядом саме даної справи .
Повний текст рішення складено 25 червня 2013 року.
Керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, -
вирішив:
Позовні вимоги Автогаражного кооперативу «Чайка» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по сплаті членського внеску з урахуванням трьох процентів річних, пені задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Автогаражного кооперативу «Чайка» заборгованість по сплаті членських внесків у сумі 720,00 грн. за період з 2010 року по 2012 рік, пені за 2012 рік у сумі 182,50 грн., а всього 902 (дев'ятсот дві) грн.. 50 коп..
У задоволені решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Феодосійський міський суд АРК шляхом подання протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя