12 червня 2013 р.Справа № 1813/2а-6/12
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.
за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.
представника позивачів ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 04.04.2012р. по справі № 1813/2а-6/12
за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
до Охтирської міської ради Сумської області треті особи ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Управління держкомзему в м. Охтирка Сумської області
про визнання незаконними та скасування рішень,
Позивачі - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, звернулись до Охтирського міськрайонного суду Сумської області з адміністративним позовом до Охтирської міської ради Сумської області, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Управління Держкомзему в м. Охтирка Сумської області, в якому, з урахуванням уточнень та збільшення позовних вимог, просили суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення Охтирської міської ради від 10.07.2007 р. "Про затвердження технічної документації із землеустрою та приватизацію земельних ділянок" в частині, що стосується громадян, яким безоплатно передано у приватну власність земельні ділянки для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибних ділянок) ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_11 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що засвідчують право власності на земельну ділянку з безоплатною передачею у приватну власність земельної ділянки за адресою по АДРЕСА_1, на загальну площу 0,0510 га, в наслідку невідповідності даного рішення вимогам чинного законодавства;
- визнати незаконним та скасувати рішення Охтирської міської ради від 18.09.2007 р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою" про надання ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_11 дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаражу по АДРЕСА_1, в наслідку невідповідності даного рішення вимогам чинного законодавства;
- визнати незаконним та скасувати рішення Охтирської міської ради від 04.12.2008 р. "Про затвердження технічної документації із землеустрою та приватизацію земельних ділянок" про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_11 земельної ділянки площею 0,0100 га для будівництва індивідуального гаражу по АДРЕСА_1, в наслідку невідповідності даного рішення вимогам чинного законодавства.
Постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 04.04.2012 року позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - залишено без задоволення.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачаим подано апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, позивачі просять постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 04.04.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивачі, зокрема, посилаються на порушення судом першої інстанції приписів ст.ст. 20, 40, 118, 121 Земельного кодексу України, п. 1 ст. 10, п. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", Порядку зміни цільового призначення земель, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 року № 502, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивачів - ОСОБА_2 та ОСОБА_4, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що рішенням виконкому Охтирської міської ради депутатів трудящих від 03.02.1955 р. зареєстровано в користуванні володільців земельну ділянку по садибній ділянці, розташованій по АДРЕСА_2 (на теперішній час АДРЕСА_1) площею 2062,79 кв.м.
Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14.12.2004 р., що набрало законної сили, по справі № 2-143/04 за позовом ОСОБА_12, ОСОБА_13 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_14 про розподіл земельної ділянки, усунення перешкод в будуванні господарських приміщень, - визнано за ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_13 право користування присадибною земельною ділянкою, що знаходиться в АДРЕСА_3, розміром 1224 кв.м, в тому числі під будівлями 204 м2, під двором 447 кв.м, під городом 573 кв.м, що становить 51/100 частини земельної ділянки, ілюмінована дана частина земельної ділянки затушована червоним кольором. Визнано за ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 право користування присадибною земельною ділянкою, що знаходиться в АДРЕСА_3, розміром 1176 кв.м, в тому числі під будівництвом - 197 кв.м, під двором 309 кв.м, під городом 670 кв.м, що становить 49/100 частини земельної ділянки, ілюмінована дана частина земельної ділянки затушована синім кольором. Двір розміром 618 м2 перебуває в загальному користуванні і показаний на схемі земельної ділянки без ілюміновки 2 варіанта. Передано в користування ОСОБА_12 138 кв.м частини подвір'я затушованої червоним кольором 2 варіанта. Вольєр перенести на загальну частину подвір'я.
Рішенням Охтирської міської ради 5 скликання 13 сесії від 10.07.2007 р. "Про затвердження технічної документації із землеустрою та приватизацію земельних ділянок" - затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку та безоплатно передано у приватну власність земельну ділянку громадянам ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_11 по АДРЕСА_4, для житлового будівництва площею 0,0510 га (пункт 1 рішення Охтирської міської ради від 10.07.2007 р.).
На підставі рішення Охтирської міської ради 13 сесії 5 скликання від 10.07.2007 р. ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_9 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 395915 на земельну ділянку площею 0, 0510 га у межах згідно з планом, розташовану по АДРЕСА_1, Сумської області для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Співвласниками земельної ділянки є ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 на 49/100.
На підставі рішення Охтирської міської ради 34 сесії 4 скликання від 24.03.2006 р. ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 283292 на земельну ділянку площею 0, 0490 га у межах згідно з планом, розташовану по АДРЕСА_1 Сумської області, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Рішенням Охтирської міської ради 5 скликання 15 сесії від 18.09.2007 р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою" - надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянам ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на земельну ділянку для будівництва індивідуального гаражу по АДРЕСА_5 ( пункт 1.1 рішення).
Рішенням Охтирської міської ради 5 скликання 28 сесії від 4.12.2008 р. "Про затвердження технічної документації із землеустрою та приватизацію земельних ділянок" - затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_9 у приватну власність земельну ділянку площею 0,0100 га для будівництва індивідуального гаражу по АДРЕСА_6 (пункт 7 рішення).
На підставі рішення Охтирської міської ради 5 скликання 28 сесії від 4.12.2008 р. ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_9 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 747620 на земельну ділянку площею 0,0100 га у межах згідно з планом, розташовану по вул. О. Мішечкіна для будівництва індивідуального гаражу.
Рішенням Охтирської міської ради 4 скликання 34 сесії від 24.03.2006 р. "Про надання в оренду та постійне користування земельних ділянок" - затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою та передано ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 0,0670 га для ведення городництва по АДРЕСА_5
Встановлено, що 23.05.2006 р. між Охтирською міською радою (Орендодавець) та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0670 га для ведення городництва, яка знаходиться по АДРЕСА_7 строком на 10 років.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що, при прийнятті оскаржуваних рішень, Охтирською міською радою Сумської області не допущено порушень законодавства в галузі землеустрою.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач прийняв оскаржувані рішення в межах своєї компетенції та у відповідності до положень Земельного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не порушивши при цьому прав позивачів, а отже відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.
Стаття 4 Конституції України визначає, що право власності на землю гарантується, це пpaво набувається та реалізується громадянами виключно у відповідності до закону.
Відповідно до статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безкоштовної передачі iз земель державної i комунальної власності, приватизації земельних ділянок, раніше наданих їм в користування, i по іншим підставам.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України "Про місцеве самоврядування" відповідно до Конституції України.
Згідно ст.ст. 13, 14 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі та у межах повноважень та у спосіб, передбаченими Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Зі змісту статті 12 Земельного кодексу України вбачається, що розпорядження землями територіальної громади міста, у тому числі надання їх у користування, належить до повноважень сільської ради та здійснюється відповідно до вимог цього кодексу.
За змістом пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської Ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Відповідно до ст. 40 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом.
Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, у власність та передача земельних ділянок в оренду передбачено Земельним кодексом України.
Відповідно до ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району; б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара; в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара; г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара; ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара; д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.
Розмір земельних ділянок, що передаються безоплатно громадянину для ведення особистого селянського господарства, може бути збільшено у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю).
Частина 2 статті 116 цього Кодексу визначає, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Згідно ч. 4 ст. 116 цього Кодексу, передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
Згідно п.12 Розділу X Земельного кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Відповідно до ч. ч. 6 - 11 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки передається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.
Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі відмови у погодженні проект повертається заявнику у зазначений у цій частині строк.
Підставою відмови у погодженні проекту може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Відповідно до ст. 186 Земельного кодексу України розгляд і затвердження землевпорядної документації проводиться в такому порядку:
а) прогнозні матеріали, техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель і схеми землеустрою після погодження їх у встановленому порядку розглядаються і затверджуються відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування;
б) проекти створення нових землеволодінь і землекористувань після погодження їх у встановленому порядку розглядаються і затверджуються відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування;
в) проекти відведення земельних ділянок із земель державної чи комунальної власності затверджуються органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які надають і вилучають земельні ділянки;
г) проекти землеустрою сільськогосподарських підприємств, установ і організацій, особистих селянських, фермерських господарств після погодження їх із сільськими, селищними, міськими радами або районними державними адміністраціями розглядаються і затверджуються власниками землі або землекористувачами;
ґ) робочі землевпорядні проекти, пов'язані з упорядкуванням, докорінним поліпшенням та охороною земель, раціональним їх використанням, розглядаються і затверджуються замовниками цих проектів.
Зміни до землевпорядних проектів та інших матеріалів з питань землеустрою вносяться за рішенням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або власників землі та землекористувачів, які затвердили ці проекти. Прогнозні матеріали використання і охорони земель, проекти землеустрою, матеріали державного земельного кадастру, проекти з питань використання і охорони земель, реформування земельних відносин, а також техніко-економічні матеріали обґрунтувань використання і охорони земель підлягають державній експертизі, яка здійснюється органом по земельних ресурсах відповідно до закону.
Відповідно до ст. 25 Закону України "Про землеустрій" одним із видів документації із землеустрою є проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на встановлені обставини у справі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що, приймаючи рішення від 10.07.2007 року, від 18.09.2007 року та від 04.12.2008 року про надання дозволу на розробку документації із землеустрою та про затвердження технічної документації із землеустрою та приватизацію земельних ділянок, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави для скасування таких рішень.
Доводи позивачів про те, що при прийнятті Охтирською міською радою рішень від 18.09.2007 р. та від 04.12.2008 р. не був дотриманий Порядок зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, затверджений постановою КМУ від 11.04.2002 р. № 502, і що це згідно ст.. 21 ЗК України є підставою для визнання недійсними даних рішень, судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги, враховуючи наступне.
Згідно ст. 18 Земельного кодексу України, до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.
Згідно ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а ) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Таким чином, Земельним кодексом визначено вичерпний перелік категорій земель за цільовим призначенням.
Згідно ст. 20 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент прийняття оспорюваних рішень) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.
Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.
Механізм зміни цільового призначення земельної ділянки, яка перебуває у власності громадянина або юридичної особи, визначається Порядком зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, затвердженим постановою КМУ від 11.04.2002 р. № 502.
Згідно п. 2 вказаного Порядку зміна цільового призначення земельної ділянки проводиться за поданням заяви (клопотання) її власника до сільської, селищної, міської ради, якщо земельна ділянка розташована в межах населеного пункту.
Судом встановлено, що до передачі даної земельної ділянки площею 0,01 га по АДРЕСА_7 у м. Охтирка у власність третім особам на підставі рішення Охтирської міської ради від 04.12.2008 р. для будівництва індивідуального гаражу, ця земельна ділянка у власність чи в оренду ні ОСОБА_9, ні іншим особам не передавалась, державний акт на право власності на дану земельну ділянку з зазначенням категорії земельної ділянки за основним цільовим призначенням та з визначенням певного виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель не видався. Тобто в даному випадку до передачі третім особам у власність земельної ділянки площею 0,01 га для будівництва індивідуального гаражу, вид використання даної земельної ділянки в межах категорії земель житлової та громадської забудови не визначався.
Отже, при наданні згідно рішення Охтирської міської ради від 04.12.2008 р. у власність третім особам земельної ділянки площею 0,01 га для будівництва індивідуального гаражу по АДРЕСА_7 у м. Охтирка цільове призначення даної земельної ділянки не змінювалось, так як земельна ділянка, яка відводилась для будівництва індивідуального гаражу, залишилась у категорії землі житлової та громадської забудови.
Також безпідставними є доводи позивачів про те, що спірні рішення Охтирської міської ради є незаконними, оскільки в них невірно зазначені анкетні дані громадян, яким передається у приватну власність земельна ділянка (замість вірного "Алєксєєв Дмитро Євгенович" зазначено помилково "Аллєксєєв Дмитро Євгенійович"), і, крім того, не зазначено назву населеного пункту та область, де розташована земельна ділянка, що передається у власність, оскільки невірне зазначення в оспорюваних рішеннях Охтирської міської ради по-батькові громадян, яким передається у власність земельна ділянка, та не зазначення в даних рішеннях назви населеного пункту та області, де розташована земельна ділянка, не впливає та жодним чином не порушує права, свободи чи інтереси позивачів.
Крім того, з копії технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку третім особам для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0510 га, та з копії технічної документації із землеустрою, що посвідчує право на земельну ділянку третім особам для будівництва індивідуального гаражу площею 0,01 га, вбачається, що передаються у власність саме земельні ділянки за адресою АДРЕСА_1, Сумської області, і що ці земельні ділянки передаються наступним громадянам: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_9.
З приводу посилань позивачів на те, що рішеннями Охтирської міської ради від 18.09.07 р. та від 04.12.2008 р. зменшується дольова частка позивачів на земельну ділянку по АДРЕСА_1, яка була визначена рішенням Охтирського міськрайонного суду від 14.12.2004 року по справі № 2-143/2004 р., оскільки оспорюваними рішеннями Охтирської міської ради третім особам фактично передається у приватну власність додатково земельна ділянка площею 0,01 га для будівництва індивідуального гаражу, тим самим збільшується дольова частка третіх осіб на земельній ділянці по АДРЕСА_1, хоча відповідно до судового рішення від 14.12.04 р. по цивільній справі № 2-143/04 р. частина подвір'я площею 138 кв.м, з яких 100 кв.м рішеннями Охтирської міської ради від 04.12.08 р. передана у приватну власність всій сім'ї ОСОБА_9, передана у користування тільки ОСОБА_6, колегія суддів зазначає наступне.
На підставі рішення Охтирської міської ради 34 сесії 4 скликання від 24.03.2006 р. позивачам видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 283292 на земельну ділянку площею 0, 0490 га у межах згідно з планом, розташовану по АДРЕСА_1 Сумської області, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
На підставі рішення Охтирської міської ради 13 сесії 5 скликання від 10.07.2007 р., третім особам видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 395915 на земельну ділянку площею 0, 0510 га у межах згідно з планом, розташовану по АДРЕСА_1 Сумської області для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Співвласниками земельної ділянки є ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 на 49/100.
Таким чином, позивачам та третім особам була надана у спільну власність земельна ділянка для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 0,1 га з зазначенням частки у спільній власності (відповідно 49/100 та 51/100) в межах норм безоплатної приватизації, встановлених ст. 121 ЗК України: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в містах не більше 0,10 га.
Крім того встановлено, що на підставі договору оренди земельної ділянки від 23.05.2006 р. позивачам передано в оренду земельну ділянку для ведення городництва, яка знаходиться по АДРЕСА_1 загальною площею 0,0670 га.
Також встановлено, що рішеннями Охтирської міської ради від 04.12.2008 р. третім особам передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,01 га, розташовану по АДРЕСА_1 для будівництва індивідуального гаражу, причому дана земельна ділянка рішеннями Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14.12.2004 р. по справі № 2-143/04 раніше була передана у користування ОСОБА_6 площею 138 кв.м.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає вірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що в даному випадку права позивачів не порушено, оскільки на даний час у їх власності та користуванні (оренді) перебувають земельні ділянки за площею, яка відповідає площі земельної ділянки, виділеної в користування рішенням виконкому Охтирської міської ради № 33 від 03.02.1955 р., і такому порядку користування земельною ділянкою, який встановлений рішенням Охтирського міськрайонного суду від 14.12.2004 р. по справі № 2-143/2004 р.
Відповідно до ч. 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з визначенням, наведеним у статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
За змістом статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Отже, з наведених процесуальних норм Закону випливає, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів КАС має значення лише суб'єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.
При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.
В даному випадку, при реалізації владних управлінської функцій, відповідач жодним чином не порушував прав ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, оскільки оскаржувані рішення не є юридично значущими для позивачів, оскільки не мають безпосереднього впливу на суб'єктивні права та обов'язки позивачів шляхом позбавлення їх можливості реалізувати належне їм право або шляхом покладення на позивачів будь-якого обов'язку, отже, оскаржувані рішення самі по собі не породжують для позивачів настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на їх права та обов'язки.
За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для захисту прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та задоволення позовних вимог.
Переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 04.04.2012 року прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для задоволення апеляційної скарги позивачів та її скасування не виявлено.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 04.04.2012р. по справі № 1813/2а-6/12 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.
Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.
Повний текст ухвали виготовлений 17.06.2013 р.