12 червня 2013 р. Справа № 2036/2-а-2586/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області на постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 05.12.2012р. по справі № 2036/2-а-2586/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області
про зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Чугуївського міського суду Харківської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області, в якому просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо застосування при перерахунку пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік, а не за 2009 рік; зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії та виплачувати пенсію з 01.11.2010 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік відповідно до ч. 4 ст. 42 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження, постановою Чугуївського міського суду Харківської області від 05.12.2012 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено.
Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської щодо проведення перерахунку пенсії з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області виконати перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.11.2010 року з урахуванням показника середньомісячної заробітної плати на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Московського районного суду м. Харкова від 13.01.2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст.ст. 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 22, ч. 1 ст. 46 Конституції України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.
Виходячи з приписів абз. 4 ч. 8 ст. 183-2 КАС України, апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області та отримує пенсію за віком. Перебуваючи на пенсії, позивач продовжує працювати в Акціонерній компанії "Харківобленерго" (а.с. 8).
18.10.2010 року позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення йому перерахунку пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням його заробітної плати та страхового стажу після призначення пенсії.
Під час здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1, відповідачем використано показник заробітної плати за 2007 рік на рівні 1997,91 грн.
Не погодившись з діями відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність дій Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області при здійсненні перерахунку пенсії позивача.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії, як працюючому пенсіонеру, з урахування показника середньої заробітної плати за рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, тобто 2009 рік, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.
Частиною четвертою статті 42 Закону № 1058-IV встановлено, що в разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після її призначення. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що показник заробітної плати для перерахунку пенсії визначається за двома можливими методами за вибором пенсіонера.
За першим методом розрахунок пенсії здійснюється із тієї заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія.
При застосуванні другого методу змінюються лише ті показники розрахунку заробітної плати, на які здійснюється посилання у цій нормі (за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону № 1058-IV).
За змістом частини першої статті 40 цього Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Слова "за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року" означають, що враховується вся заробітна плата, в тому числі і та, яку отримував позивач після призначення пенсії.
Заробітна плата для обчислення пенсії в обох випадках розраховується за формулою, наведеною в частині другій статті 40 Закону № 1058-IV: Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ;
К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Таким чином, заробітна плата, яку отримував позивач, продовжуючи працювати після призначення йому пенсії, має значення для визначення додаткових коефіцієнтів заробітної плати за кожний відпрацьований місяць після призначення пенсії.
Таким чином, у формулі обчислення заробітної плати Зп = Зс х (Ск : К) змінними показниками будуть (Ск : К).
У частині четвертій статті 42 Закону № 1058-IV зазначено, що при обчисленні заробітної плати для перерахунку пенсії можуть бути змінені показники заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення пенсії, але не зазначено, за який календарний рік береться середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України.
Отже, зі змісту частини другої статті 40 Закону № 1058-IV слідує, що цей показник повинен бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.
Враховуючи, що позивач має право обрати метод обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії, в тому числі і з урахуванням заробітної плати, яку він отримував до моменту перерахунку пенсії, але не має права вимагати застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області здійснити перерахунок пенсії позивачу із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік.
Відповідно до вимог частини 1 статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Частиною 2 статті 161 КАС України встановлено, що при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.
Верховний Суд України в постановах від 10 квітня 2012 року № 21-16а12, № 21-25а12, № 21-36а12, № 21-37а12, № 21-59а12, № 21-60а12, від 24 квітня 2012 року № 21-92а12, № 21-98а12, № 21-100а12, від 8 травня 2012 року № 21-85а12, № 21-88а12, від 22 січня 2013 року № 21-419а12, 21-421а12, від 26 лютого 2013 року № 21-2а13, від 5 березня 2013 року № 21-1а13, № 21-22а13 зазначив, що висновки судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій про правомірність дій управлінь Пенсійного фонду щодо перерахунку пенсій працюючим пенсіонерам, як у 2009 році, так і у 2010 році із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік, а не за попередній до звернення з заявою рік, ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи, державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що при здійсненні перерахунку пенсії позивача, відповідач діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 159 КАС України, судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів зазначає, що постанова суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам ст. 159 КАС України, оскільки вона ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції, через порушення судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Згідно ч. 10 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 183-2, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області задовольнити.
Постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 05.12.2012р. по справі № 2036/2-а-2586/11 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.
Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.