Справа № 2610/28287/2012
Провадження №2/761/255/2013
11 червня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: Волошина В.О.
при секретарі: Бойчук С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям, -
В листопаді 2011р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_2, в якому просив суд стягнути на свою користь з відповідача у відшкодування матеріальної шкоди 7000,0 грн., у відшкодування моральної шкоди 1000,0 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що йому на праві власності належить квартира АДРЕСА_1, в травні, червні 2012р. мало місце двічі залиття зазначеної вище квартири позивача, згідно з Актами складеними комісіями КП «ЖЕК «Ярославська», залиття квартири позивача, відбулося з вище розташованої квартири, яка належить на праві власності відповідачу.
Внаслідок залиття квартири позивача, останньому було спричинено матеріальну та моральну шкоду.
Оскільки відповідач відмовляється в добровільному порядку відшкодувати йому завдану матеріальну і моральну шкоду, позивач вимушений був звернутися до суду за захистом свого порушеного права. В зв'язку з залиттям квартири, було пошкоджено значну частину квартири.
До того ж, позивач просив суд стягнути з відповідача моральну шкоду, яку оцінив у 1000,0 грн., посилаючись на те, що в результаті залиття його квартири, він втратив нормальний спосіб життя, кардинально порушено нормальні життєві зв'язки, що спричиняє йому моральних і фізичних страждань, внаслідок пошкодження майна, він нездатний повною мірою відчувати радість життя, також вимушений був змінити звичний спосіб життя, душевні страждання також викликають у позивача несумісне з суспільною мораллю поведінка відповідача, який протягом усього часу після залиття квартири позивача намагається ухилитися від відповідальності, і не бажає врахувати, що позивач є інвалідом І групи.
До судового засідання позивач подав на адресу суду заяву, в якій просив суд здійснювати розгляд справи у його відсутність, оскільки за станом здоров'я не здатний самостійно пересуватись, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, вважав його безпідставним та необґрунтованим, зазначивши, що позивачем не надано належних доказів, того що залиття його квартири відбулося з вини відповідача, необґрунтовано розмір матеріальної і моральної шкоди. На думку представника відповідача неодноразові залиття квартири позивача відбулися, внаслідок бездіяльності обслуговуючої організації.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом ч. 1, 2 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 59 ЦПК України).
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що квартира АДРЕСА_1, належить на праві власності позивачу.
Згідно з Актами від 29 травня, 28 червня 2012р. складеними комісіями КП «ЖЕК «Ярославська», було встановлено, що при обстеженні квартири позивача відбулося залиття його квартири, з вище розташованої квартири № 6 в цьому будинку, яка належить на праві власності відповідачу, обстеження квартири позивача відбулося після його звернень 28 травня, 26 червня на ОДС КП «ЖЕК «Ярославська», залиття квартири позивача відбулося внаслідок засмічення квартирної каналізаційної розводки на кухні в квартирі № 6, а також внаслідок недбалого користування сантехнічними приладами в цій квартирі (а.с. 4, 5).
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим права фізичної або юридичної особи, а також шкода задана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
За змістом ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Таким чином, суд визнає, що внаслідок неналежного утримання сантехнічного обладнання, яке мало місце саме з вини відповідача двічі відбулося залиття квартири позивача. Однак, враховуючи те, що стороною позивача в порушення положень ст. ст. 57-60 ЦПК України, протягом всього часу розгляду справи в суді не було надано суду належних і допустимих доказів в обґрунтування розміру матеріальної шкоди у сумі 7000,0 грн., суд не знаходить правових підстав для задоволення позову в частині відшкодування матеріальної шкоди.
Частиною 1 ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
У відповідності з п. 3) ч. 2 цієї статті моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Враховуючи роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, даних у п.9 Постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за № 4 від 31 березня 1995 р., згідно з якими розмір відшкодування моральної шкоди визначається в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, при визначенні розміру моральної шкоди суд враховує, що в травні, червні 2012р. мало місце залиття квартири позивача, з вини відповідача, внаслідок яких було пошкоджено його майно, також ці залиття спричинили у позивача негативні зміни у звичайних умовах його життя, що зумовлено витрачанням часу на документальне оформлення випадку залиття, тривалого захисту свого порушеного права в суді, крім того, судом враховано, що позивач є інвалідом І групи, не здатний самостійно пересуватися, і весь свій час проводить у належній йому квартирі, а тому суд вважає, що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди підлягає стягненню 500,0 грн.
Доводи представника відповідача, що залиття квартири позивача відбулося не з вини відповідача, судом оцінюються критично, так, з наданих представником відповідача Актів від 06 червня 2013р. не вбачається по факту якого залиття відбулося обстеження квартир позивача та відповідача, також не встановлено, що залиття квартири позивача відбулося, внаслідок неналежного стану стояку ЦО в ванній кімнаті квартири відповідача. З наданих суду фотографій не можливо встановити, в якому приміщенні, в якому будинку та місці знаходиться зазначене на фотографіях сантехнічне обладнання. Крім того, фотографії були зроблені майже через рік, після останнього зафіксованого залиття квартири позивача.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню, судовий збір у розмірі 107,3 грн.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 57-60, 79, 88, 169, 179, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 294 ЦПК України; ст.ст. 23, 1166, 1167, 1192 ЦК України; Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за № 4 від 31 березня 1995 р. з подальшими змінами та доповненнями, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 500,0 /п'ятсот/ грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 107 /сто сім/ грн. 30 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: