Номер провадження № 22-ц/785/4647/13
Головуючий у першій інстанції Боярський О.О.
Доповідач Вадовська Л. М.
06.06.2013 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Вадовської Л.М.,
суддів - Ващенко Л.Г.,
Фадєєнко А.Ф.,
при секретарі - Орловій С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25 травня 2011 року, -
Позивач ОСОБА_3, звернувшись 28 квітня 2011 року до суду з вищеназваним позовом, вказав що 11 жовтня 2010 року уклав з ОСОБА_4 в усній формі договір позики та передав в позику грошові кошти в сумі 320 000,00 грн. під зобов'язання повернення коштів до 11 грудня 2010 року, що підтверджено розпискою останнього про отримання коштів. Посилаючись на невиконання ОСОБА_4 зобов'язань, позивач просив стягнути з відповідач на свою користь борг за договором позики в сумі 320 000,00 грн. та судові витрати (а.с.3-4).
Відповідач ОСОБА_4 позов визнав (а.с.8).
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25 травня 2011 року визнано укладену сторонами мирову угоду; визнано за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 0,10 га з земель присадибного фонду Салганської сільської ради, розташовану по АДРЕСА_1 визнано за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок літ.«А», підвал літ.«а2», веранди літ.«а», літ.«а1» з господарчою будівлею гаражем літ.«Б», спорудами № 1-5, розташований по АДРЕСА_1 провадження у справі закрито (а.с.16-17).
В апеляційній скарзі ОСОБА_5, який не брав участі у справі, просить ухвалу суду про визнання мирової угоди скасувати, прийняти рішення про відмову в позові.
Неправильність ухвали суду апелянт мотивував порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета спору. Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд (ст.175 ЦПК України).
Встановлено, що ОСОБА_3 пред'явлено позов до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики. Згідно позовних вимог сторони договір позики уклали в усній формі, на підтвердження договору позики та його умов надали розписку позичальника від 11 жовтня 2010 року, як документ, що посвідчує передання йому позикодавцем грошових коштів в сумі 320 000,00 грн. на строк до 11 грудня 2010 року (а.с.5).
Таким чином, спірними є правовідносини позики грошових коштів, що врегульовані параграфом 1 глави 71 ЦК України, зокрема, частиною 1 статті 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).
У виниклих між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 правовідносинах предметом позики є гроші. За таких обставин, у сенсі положень частини 1 статті 1046, частини 1 статті 1049 ЦК України ОСОБА_3, передавши у власність ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 320 000,00 грн., вправі як позикодавець вимагати від ОСОБА_4 повернення такої ж суми грошових коштів (суми позики), а останній як позичальник зобов'язаний повернути ОСОБА_3 отримані в позику грошові кошти (суму позики).
З метою врегулювання спору, що виник з правовідносин позики, сторони вправі укласти між собою мирову угоду, однак така може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета спору, як то суми позики.
Наявна в справі мирова угода між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не стосується предмета спору, як то грошових коштів, зазначене в угоді нерухоме майно не є предметом позики. Визнаючи подану сторонами мирову угоду, що не стосується предмета спору, суд допустив порушення положень статті 175 ЦПК України, що є підставою для скасування ухвали суду про визнання мирової угоди.
Крім того, суд, грубо порушуючи норми процесуального права, не встановив наявність або відсутність обставин, що мають значення для вирішення справи. Суд визнав право власності на земельну ділянку та житловий будинок не маючи жодного доказу того, що таке нерухоме майно існує та належить ОСОБА_4, оскільки матеріали справи до постановлення ухвали про визнання мирової угоди складають 15 аркушів і не містять жодного правовстановлюючого документу щодо нерухомого майна, право на яке визнано судовим рішенням (а.с.1-15, 16-17). Наслідком невиконання судом вимог цивільного процесуального законодавства є подання апеляційної скарги ОСОБА_5, який участі у справі не брав, однак заявив про порушення його прав на нерухоме майно, що розташоване по вул. Залізничній, 43 в с. Салгани, надавши на підтвердження свого порушеного права докази (а.с.27- 33, 37-51).
Постановлена з порушенням норм процесуального права ухвала про визнання мирової угоди підлягає скасуванню, справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, так як за результатами розгляду скарги на ухвалу про визнання мирової угоди апеляційна інстанція не має повноважень для ухвалення рішення по суті вимог.
Керуючись ст.303, п.4 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.311, ст.313, п.2 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25 травня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий Л.М.Вадовська
Судді Л.Г.Ващенко
А.Ф.Фадєєнко