Справа № 121/3968/13-ц
2/121/1599/13
18 червня 2013 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого - судді Веденмеєр М.В., при секретарі - Косенко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми позики,
Позивач звернувся до ОСОБА_2 з позовною заявою, у якій просить суд стягнути на його користь суму у розмірі 199750 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 01 червня 1012 року відповідач отримав від позивача грошові кошти в сумі 25000 доларів США, про що була складена відповідна розписка, згідно якої ОСОБА_2 зобов'язалась повернути зазначену суму позивачу 01 квітня 2013 року. Проте на теперішній час, відповідач позичену суму не повернула. На вимоги позивача про необхідність повернення суми боргу зазначила, що в неї матеріальні труднощі, тому вона не може повернути борг. У зв'язку з чим, позивач звернувся з зазначеним позовом до суду.
Сторони у судове засідання не з'явились. Про місце, день та час розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином, надали заяви з проханням розглянути справу у їх відсутність, відповідач проти задоволення позовних вимог не заперечував.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України, - за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян (ч. 1 ст. 1047 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст.1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначні родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передні йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що 01 червня 2012 року відповідач ОСОБА_2 взяла в борг у позивача ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 25000 доларів США гривень, та зобов'язалась повернути зазначену суму 01 квітня 2013 року, що підтверджується відповідною розпискою (а.с.12).
Зазначена розписка є одночасно документом, який підтверджує й передачу грошей позикодавцем позичальнику, й укладення договору позики.
Відповідно до ст. 174 ч. 4 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Таким чином, судом достовірно встановлено, що відповідач до теперішнього часу свої зобов'язання перед позивачем не виконав та вказаний борг не повернув.
При таких обставинах, суд вважає, що сума боргу в розмірі 25000 доларів США, що еквівалентно 199750 гривень підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Оскільки позовні вимоги позивача задоволені, то з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судові витрати по справі у сумі 1999,75 гривень, відповідно до вимог статті 88 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 536, 625, 1046-1049 ЦК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) суму заборгованості за договором позики у розмірі 199 750 ( сто дев'яносто дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) судові витрати по справі у виді судового збору в розмірі 1997 (тисяча дев'ятсот дев'яносто сім ) гривень 50 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АРК через Ялтинський міський суд в порядку та строки, встановлені ст. ст. 294-296 Цивільного процесуального кодексу України.
Суддя: