Справа № 121/1107/13-ц
2/121/730/13
19 червня 2013 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого - судді Берещанського Ю.В., при секретарі Савватєєві О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ялта цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на лікування,
ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами про стягнення зі свого сина ОСОБА_2 аліментів у розмірі 2000,00 грн. та додаткових витрат, викликаних тяжкою хворобою, у розмірі 1000,00 грн. щомісяця. Мотивуючи свої вимоги, ОСОБА_1 зазначав, що він є пенсіонером за віком та має інвалідність, у зв'язку з чим вимушений систематично виїжджати на лікування до Республіки Білорусь. Представник позивача ОСОБА_3 матеріально-правові вимоги свого довірителя підтримав та просив їх задовольнити.
ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 просили у задоволенні позову відмовити. Наголошували, що відповідач також має ознаки непрацездатності, оскільки є пенсіонером та інвалідом. Наведена обставина, на їхню думку, унеможливлює стягнення аліментів та/або додаткових витрат на лікування позивача.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши надані сторонами докази, дослідивши інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з частиною першою ст. 51 Конституції України повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1
За змістом частини першої ст. 202, частини першої ст. 203 та частини другої ст. 205 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Дочка, син крім сплати аліментів зобов'язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд має взяти до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів.
Установлено, що позивач являється особою похилого віку, отримує пенсію та має інвалідність. У зв'язку з тяжкою хворобою він проходить систематичне лікування у медичних установах спеціального спрямування, в тому числі, в установах, розташованих за межами України.
Відповідач являється підполковником Служби безпеки України у відставці, має статус пенсіонера Управління державної охорони України та є інвалідом другої групи. Захворювання отримано у період проходження військової служби.
Відповідач та його дружина не працюють, підприємницькою діяльністю не займаються, доходів від участі у господарських організаціях не отримують. На момент вирішення справи відповідач виплачує банківській установі борг за договором кредиту.
У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року
№ 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги, не є абсолютним.
Зі змісту частини дев'ятої ст. 7 СК України вбачається, що сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності.
Зазначені принципи виражаються у встановленні рівних умов для всіх учасників сімейних відносин, а також у закріпленні можливості адекватного захисту порушеного права.
Справедливість - це визначення нормою закону механізму реалізації прав та інтересів певного учасника сімейних правовідносин, а також визначення межі захисту, який має бути пропорційним ставленню особи до вимог правових норм. Добросовісність означає прагнення сумлінно, тобто без зловживань та перебільшень захистити права та забезпечити виконання сімейних обов'язків. Розумність - це зважене вирішення питань регулювання сімейних відносин з обов'язковим урахуванням інтересів усіх членів сім'ї.
У цьому аспекті суд наголошує, що стягнення аліментів та додаткових витрат на батька, викликаних хворобою, з непрацездатного сина (пенсіонера, інваліда) призведе до істотного (непропорційного) погіршення його матеріального становища, а також матеріального становища його сім'ї.
Настання таких правових наслідків буде суперечити основним засадам сімейного права - принципам справедливості, добросовісності та розумності, з огляду на що у задоволенні позову належить відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 202, 203,205 СК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 212-215 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на лікування - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду АРК через Ялтинський міський суд АРК в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 294-296 ЦПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 223 ЦПК України.
С у д д я -