Справа №2-640/13
21 березня 2013 року Ленінський районний суд м. Луганська у складі:
головуючого - судді Антоненко М.В.
при секретарі: Атуової К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стимул», Товариства з обмеженою відповідальністю «Полі-Пак», Компанії «Riverside Invest INC. Limited», Товариства з обмеженою відповідальністю «БСГ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Полі-Пак», Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй-де-Люкс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сплав-10», Товариства з обмеженою відповідальністю «Донець-СТО» про визнання частково недійсним договору,-
Позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання недійсним договору поруки від 22.12.2008, укладеного між ТОВ «Стимул», ТОВ «БСГ», ТОВ «Донець-СТО», ТОВ «Торгівельний дім «Полі-Пак», ТОВ «СТРОЙ-ДЕ-ЛЮКС», ТОВ «Сплав-10» та ТОВ «Полі-Пак» в частині забезпечення зобов'язання ТОВ «Стимул» як поручителем за зобов'язаннями компанії «Riverside Invest INC. Limited» згідно контракту №22/12/08 від 22.12.2008р. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що у справі №20/103б про банкрутство ТОВ «Стимул», порушеній на підставі оскаржуваного договору, ухвалою господарського суду Луганської області від 11.04.2011р. затверджено перелік кредиторів, серед яких є позивач із визнаною судом грошових вимог до ТОВ «Стимул» на суму 4 100 439 грн. Вказаний борг виник у ТОВ «Стимул» перед позивачем у зв'язку з виходом останнього зі складу учасників ТОВ «Стимул» у 2005 році, про що також встановлено рішенням Брянківського міського суду Луганської області від 27.12.2007р. На час укладання 22.12.2008р. договору поруки із сумою 11.500.000,00 грн. ТОВ «Стимул» не мав реальної можливості розрахуватися перед кредитором такою сумою, тому з боку ТОВ «Стимул» договір поруки від 22.12.2008р. було укладено не з метою настання реальних наслідків укладання такого договору, а відтак оскаржуваний договір є фіктивним. Крім того, у момент укладання договору поруки від 22.12.2008р. керівником ТОВ «Стимул» через відсутність у нього повноважень на укладання договору були порушені вимоги ЦК України та Статуту ТОВ «Стимул».
Представник позивача ОСОБА_3 у судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити у повному обсязі.
Представники відповідачів ТОВ «Стимул», ТОВ «Полі-Пак», Компанії «Riverside Invest INC. Limited», ТОВ «БСГ», ТОВ «Торгівельний дім «Полі-Пак», ТОВ «Строй-де-Люкс», ТОВ «Сплав-10» та ТОВ «Донець-СТО» у судове засідання не з'явились, заперечень на позов та будь-яких документів не надали. Про судовий розгляд справи були повідомлені належним чином, про причину неявки суд повідомлено не було.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Суд, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, оцінивши всі докази, що містяться в матеріалах справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Позивач 30 травня 2005 року вийшов зі складу учасників ТОВ «Стимул», що встановлено рішенням Брянківського міського суду від 20.12.2007 р. (а.с. 23-24 ).
У зв'язку з виходом ОСОБА_1 з ТОВ «Стимул» у останнього виникло зобов'язання зі сплати вартості частки майна пропорційно частці у статутному капіталі ТОВ «Стимул» ОСОБА_1 За рішенням господарського суду Луганської області у справі №15/98пн-к (18/79пн-к) від 05.07.2011р. (а.с.8-16) та згідно ухвали господарського суду Луганської області у справі №20/103б від 11.04.2011р. (а.с.17-20) грошові вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Стимул» у зв'язку з виходом позивача зі складу ТОВ «Стимул» визнані у сумі 4 100 439 грн.
Як вбачається з рішення господарського суду Луганської області від 05.07.2011р. у справі №15/98пн-к(18/79пн-к) ТОВ «Стимул» розпродало майже все своє майно, зокрема об'єкти нерухомості за договорами купівлі-продажу від 25.12.2007р. та від 22.01.2008р. Після продажу майна на початку 2008 року ТОВ «Стимул» припинило здійснювати фінансово-господарську діяльність, що свідчить про те, що на час укладання договору поруки 22.12.2008р. у ТОВ «Стимул» не було реальної можливості поручатися за виконання обов'язку Компанії «Riverside Invest INC. Limited» перед ТОВ «Полі-Пак» на суму 11 500 000 ,00 грн. (п. 3.1. договору поруки від 22.12.2008р.).Неможливість виконання обов'язку, як поручителем ТОВ «Стимул» підтверджується порушеною у відношенні ТОВ «Стимул» справою про банкрутство №20/103б, яка знаходиться у провадженні господарського суду Луганської області.
Відповідно до частини 3 статті 215 Цивільного Кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Порушення прав ОСОБА_1 та його заінтересованість у запереченні договору поруки від 22.12.2008р., як одного із двох кредиторів ТОВ «Стимул», обґрунтовується з того, що погашення його грошових вимог у справі про банкрутство здійснюється за рахунок майна, що належить ТОВ «Стимул». Тому від дійсності оспорюваного правочину, за якою виник борг у ТОВ «Стимул» перед ТОВ «Полі-Пак» у розмірі 10 510 670 грн., прямо пропорційно залежить право позивача на задоволення його кредиторських вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Згідно із ч. 1 ст. 533 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Отже, за змістом договору поруки, поручившись за грошове зобов'язання, поручитель, безперечно, буде зобов'язаний його виконати. Тобто укладання договору поруки з урахуванням вимог ч. 5 ст. 203 ЦК України щодо спрямування правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, пов'язано з реальною можливістю нести відповідальність та виконати обов'язок боржника у разі невиконання цього обов'язку останнім.
Договір поруки від 22.12.2008р. в частині визначення поручителем ТОВ «Стимул» не був і не міг бути пов'язаний з реальною можливістю виконати обов'язок боржника Компанії «Riverside Invest INC. Limited», оскільки на дату укладання договору поруки ТОВ «Стимул» майже рік не вело будь-яку господарську діяльність, не мало жодного майна для її ведення та грошових коштів на поточних рахунках для відповідальності перед кредитором. Обсяг же відповідальності поручителів за договором поруки від 22.12.2008 р., у т.ч. ТОВ «Стимул», обмежувався сплатою 11.500.000,00 грн. (п.3.1. договору поруки).
Крім того, на час укладання договору поруки від 22.12.2008р., у ТОВ «Стимул» вже існувало зобов'язання перед ОСОБА_1, щодо сплати останньому вартості частини майна товариства у сумі 4 100 439,00 грн..
Відповідно до ч. 1 ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.
Відповідно до ч. 2 ст. 234 ЦК України фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Відповідно до статей 203, 215 ЦК України, недійсним є правочин, зміст якого суперечить цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.
Дії ТОВ «Стимул» по укладенню договору поруки від 22.12.2008р. на 11 500 000 ,00 грн. при наявності значного боргу перед ОСОБА_1 та при відсутності реальної майнової можливості забезпечити виконання обов'язку Кампанією «Riverside Invest INC. Limited» перед ТОВ «Полі-Пак» є такими, що не були направлені на реальне настання правових наслідків, обумовлених поручительством за договором поруки від 22.12.2008р.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновків про обґрунтованість позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 213,215, 226 ЦПК України,
Позовні вимоги ОСОБА_1, задовольнити.
Визнати недійсним договір поруки від 22.12.2008, укладений між ТОВ «Стимул», ТОВ «БСГ», ТОВ «Донець СТО», ТОВ «Торгівельний дім Полі-Пак», ТОВ «СТРОЙ-ДЕ-ЛЮКС», ТОВ «Сплав-10» та ТОВ «Полі-Пак» в частині забезпечення зобов'язання ТОВ «Стимул» як поручителем за зобов'язаннями компанії «Riverside Invest INC. Limited» згідно контракту №22/12/08 від 22.12.2008р.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стимул» на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 94,10 (дев'яносто чотири гривні) 10 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Головуючий: М.В. Антоненко